Рішення № 8373301, 04.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/40204.02.10 За позовом Прокурора Соломянського району міста Києва в інтересах держави в особі Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс»

Про стягнення 131400, 00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники:

Від прокуратури Коваль О.М. посв. № 5 від 11.01.07.

Від позивача Мдзелура К.З. представник за довіреністю № 36/01 від 11.01.10.

Від відповідача Прокошина В.І. представник за довіреністю № б/н від 20.04.09.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора Соломянського району міста Києва в інтересах держави в особі Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості на підставі Договору від 15.05.08. купівлі-продажу майна (малоцінних та швидкозношуваних предметів) в сумі 131400,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі свої зобовязання перед позивачем за Договором від 15.05.08. купівлі-продажу майна (малоцінних та швидкозношуваних предметів), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.09. порушено провадження у справі № 30/402, розгляд справи призначено на 26.11.09. о 11-50.

26.11.09. представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс»просить суд відкласти розгляд справи № 30/402 у звязку з хворобою повноважних представників відповідача.

В судовому засіданні 26.11.09. представником Прокуратури Соломянського району міста Києва подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Прокуратура Соломянського району міста Києва просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» на користь місцевого бюджету Соломянського району міста Києва заборгованість за Договором купівлі-продажу майна (малоцінних та швидкозношуваних предметів) від 15.05.08. в розмірі 92068 грн. 56 коп., які складаються: 91980 грн. 00 коп. основний борг; 88 грн. 56 коп. неустойка.

Представник відповідача в судове засідання 26.11.09. не зявився у звязку з поданим з його боку клопотанням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/402 відкладено на 17.12.09. о 15-40.

В судовому засіданні 17.12.09. представником відповідача подано суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс»зазначає, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 17.12.09. становить 80980,00 грн. Крім того, відповідач зазначає, що був змушений звернутись до Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації з проханням розглянути питання про розстрочення виплати заборгованості відповідно до запропонованого відповідачем графіку.

Представник позивача в судове засідання 17.12.09. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 26.11.09. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.09. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/402, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/402 відкладено на 14.01.10. о 12-30.

В судовому засіданні 14.01.10. представником відповідача подано суду клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з тривалістю переговорів між сторонами щодо затвердження графіку погашення заборгованості та укладення мирової угоди.

Представник позивача в судове засідання 14.01.10. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 17.12.09. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.10. розгляд справи № 30/402 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 04.02.10. о 12-40.

В судовому засіданні представником прокуратури на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Прокуратура Соломянського району м. Києва просить суд стягнути з відповідача на користь Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації 75980,00 грн. основного боргу та 1776,50 грн. пені.

Позивачем в судовому засіданні 04.02.10. подано письмові пояснення, відповідно до яких Соломянська районна у місті Києві державна адміністрація просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача 75980,00 грн. основного боргу та 1776,50 грн. пені.

В судовому засіданні 04.02.10. відповідач не заперечує проти стягнення суми основного боргу, а проти стягнення 1776,50 грн. пені заперечує.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін та прокуратури було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до з п. 2 ст. 5 Закону України „Про прокуратуру", на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ст. 6 Закону України „Про прокуратуру", органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру", визначено що прокурор має повноваження звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів держави.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

На підставі зазначених положень, Прокуратура Соломянського району міста Києва звернулась до суду в інтересах держави в особі Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації.

15.05.08. між Соломянською районною у місті Києві державною адміністрацією (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс»(Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу майна (малоцінних та швидкозношуваних предметів) (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) продавець продав, а Покупець купив майно (виробничі запаси та готова продукція).

Відповідно до п. 1.2 Договору встановлено, що вартість майна, що викупається становить 131,4 тис. грн.

У відповідності до п. 2.2 Договору, сторонами було погоджено, що Покупець перераховує вищезазначену суму в бюджет Соломянського району м. Києва на розрахунковий рахунок № 31513905700010, одержувач УДК у Соломянському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 26077951, банк одержувача у м. Києві, МФО 820019, код платежу 31030000.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокуратура зазначає, що відповідач не в повному обсязі сплатив вартість спірного майна, в звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 75980,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обовязку по сплаті майна в повному обсязі не виконав, а тому позовні вимоги Прокурора Соломянського району міста Києва в інтересах держави в особі Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» 75980,00 грн. заборгованості слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, прокуратура просить суд стягнути на свою користь з відповідача на користь позивача 1776,50 грн. пені.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 1776,50 грн. суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо).

Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз'яснення від 18.09.97. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (із змінами, внесеними Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 31.05.07. N 04-5/103 "Про внесення змін та доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і роз'яснень та рекомендацій президії Вищого господарського суду України і про визнання таким, що втратило чинність, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України") зазначав: зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. У п. 3 інформаційного листа від 02.06.06. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній.

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Таким чином, з наведеного вбачається, що предявивши спочатку до стягнення суму основного боргу, прокуратура не в праві пред'являти додаткові позовні вимоги, про які не йшлося в позовній заяві, а саме, щодо стягнення з відповідача пені.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1776,50 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» (03151 м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 34353218) на користь місцевого бюджету Солом'янського району м. Києва (розрахунковий рахунок № 31513905700010, одержувач УДК у Солом'янському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 26077951, банк одержувача УДК у місті Києві, МФО 820019, код платежу 31030000) 75980 (сімдесят пять тисяч девятсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 759 (сімсот пятдесят девять) грн. 80 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 1776 грн. 50 коп. пені відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко

Дата виготовлення

рішення 12.02.10.