Ухвала суду № 83731999, 14.08.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

14 серпня 2019 року справа № 580/2526/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,

представника заявника Петренка Ю.О. - за довіреністю,

представника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Пилипас І.Я. - за довіреністю,

розглянувши в залі суду заяву дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України про забезпечення позову, подану до часу подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2019 року дослідна станція помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (19511, Черкаська область, Городищенський район, с. Мліїв, вул. Симиренка, 9; код ЄДРПОУ 00497331) до часу подання позовної заяви звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131; код ЄДРПОУ 39765890) приймати будь-які рішення і вчиняти будь-які дії (формування, поділ, злиття, земельних ділянок, присвоєння або зміну кадастрових номерів, зміна конфігурації і площі, внесення даних або інформації до Державного земельного кадастру України, Публічної кадастрової карти України, надання дозволів на розробку землевпорядної документації і її затвердження, передача у власність або користування, внесення до переліку ділянок для продажу прав на них на земельних торгах, готувати і проводити земельні торги та інше) щодо земельних ділянок, які знаходяться в адміністративних межах Городищенської міської ради Черкаської області (за межами населеного пункту) з наступними кадастровими номерами та площами: НОМЕР_1 , площею 17 га; НОМЕР_2 , площею 8,6 га; НОМЕР_3 , площею 9 га; НОМЕР_4 , площею 60,9149 га; НОМЕР_5 , площею 16 га; НОМЕР_6 , площею 3,4 га; НОМЕР_7 , площею 38,45 га; НОМЕР_8 , площею 14,5 га; НОМЕР_9 , площею 8,6 га, за клопотаннями (заявами) чи з власної ініціативи чи з будь-яких інших підстав, в інтересах будь-яких осіб крім Дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, код ЄДРПОУ: 00497331.

Заява мотивована вчиненням Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області дій щодо вилучення земельних ділянок із користування дослідною станцією помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, що може призвести до припинення діяльності заявника як наукової установи.

Ухвалою від 13.08.2019 призначено судове засідання з розгляду вказаної заяви на 14.08.2019 о 08 год. 30 хв.

14.08.2019 до початку судового засідання від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшли письмові пояснення по суті заяви дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України про забезпечення позову, в яких Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області вказує на відсутність порушеного права заявника, яке підлягає захисту та зверненню до суду. У поясненнях зазначено, що земельні ділянки, які є предметом заяви про забезпечення позову, є індивідуально визначеними об`єктами цивільних прав, мають формовані кадастрові номера та встановлені межі, відомості, що у заявника наявне право користування вказаними ділянками - відсутні. Також у поясненнях вказано, що зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, які існують реальні перешкоди, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або які очевидно незаконні рішення прийняті Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області. Заявником не вказано, які конкретні дії вчиняє Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, та очевидні ознаки, які свідчать про їх протиправність.

У судовому засіданні представник заявника просив задовольнити заяву про забезпечення позову повністю з підстав, зазначених у заяві.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представника заявника та представника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, оцінивши доводи заявленого клопотання та подані докази, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, що покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у адміністративній справі. В ухвалі про забезпечення позову суд наводить мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Під час розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий вид гарантії забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, у тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони приймати будь-які рішення і вчиняти будь-які дії щодо спірних земельних ділянок за клопотаннями (заявами) чи з власної ініціативи чи з будь-яких інших підстав, в інтересах будь-яких осіб крім дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, заявник посилається на наявність очевидних ознак протиправності дій Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо формування спірних земельних ділянок з метою їх подальшого відчуження.

Подана заява про забезпечення позову фактично має на меті заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області вчиняти будь-які дії щодо розпорядження зазначеними земельними ділянками, оскільки у разі задоволення позову такі дії суб`єкта владних повноважень призведуть до неможливості відновлення порушених прав або потребуватимуть значних зусиль, часу та витрат.

Суд зазначає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина 1 статті 116 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені у одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 8 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина 9 статті 118 Земельного кодексу України).

За змістом поданої заяви про забезпечення позову та додатків до неї, судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність очевидних ознак протиправності дій Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо формування спірних земельних ділянок, оскільки доказів користування вказаними земельними ділянками заявник суду не назвав та не надав.

Зазначене свідчить про непропорційність та неспівмірність заявлених заходів забезпечення позову.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд бере до уваги, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №826/15718/16.

Згідно з позицією Верховного Суду України викладеною у постанові від 24. 05.2017 у справі № 6-951цс16 вимога заборонити суб`єкту владних повноважень вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право.

Суд зазначає, що перевірка протиправності вчинених Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області дій щодо спірних земельних ділянок можлива лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності під час судового розгляду справи на підставі позову, про забезпечення якого просить позивач. Тобто, встановлення ознак протиправності дій щодо формування спірних земельних ділянок є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 77, 78, 90, 150-158, 241, 242, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України про забезпечення позову, поданої до часу подання позовної заяви - відмовити.

Копію ухвали направити дослідній станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України та Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 19.08.2019.

Суддя С.О. Кульчицький