Рішення № 83731981, 20.08.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1523/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні стажу роботи в період з 25.07.1972 р. по 03.03.1982 р. згідно трудової книжки колгоспника серія НОМЕР_1 від 01.03.1982 року на підставі показань свідків;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу стаж роботи в період з 25.07.1972 р. по 03.03.1982 р. згідно трудової книжки колгоспника серія НОМЕР_1 від 01.03.1982 року на підставі показань свідків та провести перерахунок пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи у колгоспі ім. Чапаєва за період з 25.07.1974р. по 03.03.1982р. на підставі показань свідків. Згідно листа ГУ ПФУ в Херсонській області від 17.05.2019р. №362/К-99-1 останній відмовив позивачу у зарахуванні вказаного стажу у зв`язку із включенням до нього періоду роботи за фактичною тривалістю на підставі архівної довідки від 17.10.2017р. №03-01/504. Дії відповідача щодо відмови в зарахуванні стажу роботи в період з 25.07.1972 р. по 03.03.1982 р. на підставі показань свідків позивач вважає протиправними з огляду на положення Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993р. №637 (далі - Порядок №637), згідно з якими у разі відсутності документів про наявний стаж і неможливість одержання їх внаслідок ліквідації підприємства або відсутності архівних даних трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків. Зазначені обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 23.07.2019р. провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ст. 263 КАС України.

07 серпня 2019р. до суду надійшов відзив на позову заяву зі змісту якого слідує, що ГУ ПФУ в Херсонській області заперечує проти задоволення позову з наступних підстав. Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення " при обчислені стажу роботи в колгоспах за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Згідно пункту 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх в наслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі), або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовного якого вони підтверджують роботу заявника. Крім того в частині 2 пункті 17 цього Порядку зазначається, що такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

Зазначений пункт, на думку відповідача, передбачає підтвердження стажу свідками у разі відсутності документів про наявний трудовий стаж та не передбачає підтвердження свідками виконання мінімуму трудової участі в колгоспі.

Страховий стаж позивача при первинному призначені складав 26 років 06 місяців 16 днів. При цьому, до страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 04.11.1974 по 11.03.1982 в колгоспі імені Чапаєва (с. Васьківчики Красилівського району Хмельницької області), у зв`язку з відсутністю інформації про встановлений мінімум та вироблені вихододні, про що особисто повідомлено заявника. У разі наявності документів (трудової книжки, довідки господарства (підприємства) чи архівної установи, тощо), які підтверджують членство в колгоспі, стаж роботи в цьому господарстві до 01.01.1966 року зараховується як повний рік незалежно від кількості нарахованих трудоднів на рік або відпрацьованих людиноднів на рік. Починаючи з 01.01.1966 року кожен рік зараховується як повний, якщо членом колгоспу виконано встановлений мінімум трудової участі в колективному господарстві, в іншому випадку - за фактичною тривалістю.

Спеціалістом відділу було письмово повідомлено позивача про право надання довідки про роботу в колгоспі ім. Чапаєва у тримісячний строк (заява від 25.09.2017), та здійснено запит від 29.09.2017 № 1704\04 до Красилівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо витребування уточнюючої довідки про даний період роботи. Після надходження довідки від 17.10.2017 № 03-01\504, виданої Красилівським районним трудовим архівом, про роботу в даному колгоспі, позивачу проведено перерахунок, страховий стаж склав 27 років 02 місяці 13 днів. Пенсію обчислено із заробітку за період з 01.01.1986 по 31.12.1990 згідно довідки про заробітну плату від 25.09.2017 №302 та довідкою про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць від 25.09.2017 № 303 видані ПОК "Зоря" та з 01.07.2001 по 31.10.2009 (стаття 40 Закону).

12 вересня 2018 року позивач подав заяву на перерахунок пенсії з доданням стажу з 04.11.1974 по 11.03.1982 в колгоспі імені Чапаєва (Васьківчики Красилівського району Хмельницької області). До заяви надано трудову книжку від 01.03.1982, яка містить запис про роботу в колгоспі, відомості про трудову участь заявника в громадському господарстві по рокам не завірені печаткою та підписом та заяву від 12.09.2018 на ім`я начальника Білозерського відділу обслуговування громадян про опитування свідків з якими працював в період роботи з 04.11.1974 по 11.03.1982 в колгоспі імені Чапаєва.

Враховуючи вищезазначене позивачу було відмовлено в зарахуванні зазначеного періоду роботи в колгоспі за відсутністю законних підстав.

Крім того, відповідач посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки рішення про відмову № 213050000562 від 19.09.2018 в перерахунку було направлено позивачу в вересні 2018р. До вказаних правовідносин, на думку відповідача, слід застосувати положення ст. 122, 123 КАС України.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 25.10.2017р.

Судом встановлено, що 12.09.2018р. позивач звернувся до Білозерського відділу обслуговування громадян із заявою про перерахунок пенсії з доданням стажу з 04.11.1974 по 11.03.1982 в колгоспі імені Чапаєва (с. Васьківчики Красилівського району Хмельницької області).

Рішенням № 213050000562 від 19.09.2018р. позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з додаванням стажу за період 04.11.1974 по 11.03.1982 в колгоспі імені Чапаєва, відповідно до п.18 Порядку №637.

22 квітня 2019р. позивач звернувся до Білозерського відділу обслуговування громадян із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням наданих документів, які підтверджують його трудовий стаж за період з 25.07.1974р. по 03.03.1982р. згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 01.03.1982р.

Відповідно до листа ГУ ПФУ в Херсонській області від 17.05.2019р. №362/К-99-1 позивачу відмовлено у зарахуванні періоду роботи з 1975 р. по 1984 р. в колгоспі ім. Чапаева за показаннями свідків оскільки вказаний період роботи зараховано за фактичною тривалістю (за довідкою від 17.10.2017р. №03-01\504). Відповідно до цього ж листа позивача повідомлено про наступне:

"…За записами трудової книжки від 01.03,1982 Ви працювали в колгоспі імені Чапаєва (Хмельницької області) з 04.07.1974 по 11.03.1982. Відомості про трудову участь в громадському господарстві по рокам не завірені печаткою та підписом керівника колгоспу, відсутня кількість встановлених та відпрацьованих вихододнів. 29.09.2017 направлено запит до Красилівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо надання допомоги у витребуванні уточнюючої довідки про вищевказаний період роботи. Згідно із довідкою від 17.10,2017 №03-01\504, виданою Красилівським районним трудовим архівом Хмельницької області, до страхового стажу зараховано період роботи в колгоспі за фактично відпрацьований час, а саме: з 01.07.1975 по 02.07.1975 (2 л\дн.); з 01.07.1978 по 31.12.1978 (59 л\дн. - 2 місяці 8 днів); з 01.01.1980 по 31.12.1980 (82 л\дн.- 3 місяці 6 днів); з 01.01.1981 по 31.12.1981 (6 л\дн.); з 01.01.1982 по 23.04.1982 (56 л\дн. - 2 місяці 5 днів). 12.09.2018 Ви надали заяву щодо проведення перерахунку пенсії з доданням стажу за період роботи з 04.07.1974 по 11.03,1982 в колгоспі імені Чапаєва та заяву від 12.09.2018 на ім`я начальника Білозерського відділу обслуговування громадян про опитування свідків, з якими працювали в період роботи в колгоспі. Оскільки період роботи з 1975 по 1984 роки в колгоспі ім. Чапаєва зарахований за фактичною тривалістю (за довідкою від 17.10.2017 Хе 03-01\504), підстав зарахування зазначеного період)- за показаннями свідків немає. Рішенням Білозерського відділу головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 19.09.2018 Вам відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з доданням стажу роботи у колгоспі на підставі показань свідків відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Слід зазначити, що до страхового стажу зараховано період з 13.11.1975 по 25.11.1977 (2 роки 13 днів) як період проходження строкової військової служби згідно із записами військового квитка НК №3761381…".

Дії відповідача щодо відмови в зарахуванні стажу роботи в період з 25.07.1972 р. по 03.03.1982 р. на підставі показань свідків позивач вважає протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Частиною 1 статті 24 Закону України №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абзацом 1 частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 56 Закону України №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі-Закон №1788-XII) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наданими сторонами доказами, а саме трудовою книжкою позивача, підтверджуються, зокрема, факти роботи останнього у колгоспі ім. Чапаєва у період з 04.07.1974р. по 11.03.1982р., а також період проходження строкової військової служби у період з 13.11.1975р. по 25.11.1977р.

Разом з цим з наявних документів слідує, що позивачем не виконано встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві.

При цьому, слід звернути увагу, що положеннями ст. 56 Закону №1788-XII встановлено, що при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року час роботи за фактичною тривалістю враховується у разі, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві.

Відповідач, обчислюючи стаж роботи позивача у колгоспі ім. Чапаєва врахував час роботи за фактичною тривалістю, не дослідивши питання щодо поважності причин не виконання останнім, як членом колгоспу, встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, що є порушенням норм Закону №1788-XII.

Також суд звертає увагу, що довідка від 17.10.2017р. №03-01/504, на яку посилається ГУ ПФУ в Херсонській області, містить повідомлення про те, що розрахунково-платіжні відомості колгоспу ім. Чапаєва за 1974, 1977 рр. на архівне зберігання не надходили, оскільки не збереглись на підприємстві, а розрахунково-платіжні відомості за 1976, 1979 рр. надійшли не у повному обсязі; при перегляді наявних документів за дані роки відомостей про трудову участь ОСОБА_1 не знайдено.

Таким чином, з наведеного слідує неможливість отримання усіх необхідних документів про наявний стаж роботи позивача внаслідок ліквідації підприємства та відсутності архівних даних з інших причин, а трудова книжка позивача містить неповні дані щодо стажу його роботи у спірний період, зокрема відсутні відомості щодо причин не виконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві.

Пунктами 17, 18 Порядку №637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З матеріалів справи, а саме з довідки, виданої Васьківчицьким старостинським округом Антонівської селищної ради Красилівського району Хмельницької області від 10.07.2018р. №162 слідує, що підтвердити трудову участь позивача у колгоспі ім. Чапаєва у період з 25.07.1974р. по 03.03.1982р. можуть свідки.

Аналізуючи вище наведене, суд дійшов до висновку, що обчислення відповідачем стажу роботи в колгоспі в трудоднях без встановлення поважності причин невиконання встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві є протиправним.

Вирішуючи питання, чи підлягає позов задоволенню або відмові у задоволенні повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права.

Так, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні стажу роботи в період з 25.07.1972 р. по 03.03.1982 р. згідно трудової книжки колгоспника серія НОМЕР_1 від 01.03.1982 року на підставі показань свідків; зобов`язати відповідача зарахувати позивачу стаж роботи в період з 25.07.1972 р. по 03.03.1982 р. згідно трудової книжки колгоспника серія НОМЕР_1 від 01.03.1982 року на підставі показань свідків та провести перерахунок пенсії.

Положеннями ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до положень ч.1, п.п.1-4 ч.2 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, з матеріалів справи слідує, що право позивача порушено саме бездіяльністю відповідача щодо встановлення поважності причин невиконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві, що в свою чергу призвело до зарахування до трудового стажу останнього період роботи в колгоспі ім. Чапаєва за фактично відпрацьований час.

Отже, належним способом захисту порушеного права в даному випадку буде визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Херсонській області щодо встановлення поважності причин невиконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві у період роботи в колгоспі ім. Чапаєва.

Наслідком встановлення протиправної бездіяльності є зобов`язання вчинити певні дії.

Крім того, суд вважає за необхідне задля повного і ефективного захисту прав позивача, порушення яких встановлено при розгляді даної справи, вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №213050000562 від 19.09.2018р., оскільки відповідно до вказаного рішення відповідачем обчислено стаж роботи позивача в колгоспі ім. Чапаєва у період з 04.11.1974 по 11.03.1982р. в трудоднях без встановлення поважності причин невиконання останнім встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві, що є порушенням норм Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стосовно строків звернення до суду з даним позовом, суд звертає увагу на наступне.

Так, Головне управління ПФУ в Херсонській області посилається на пропуск строків звернення до суду з даним позовом, посилаючись на факт направлення позивачу рішення №213050000562 від 19.09.2018р. у вересні 2018р. При цьому відповідач не надав до суду жодного доказу на підтвердження вказаного факту. Тому суд критично ставиться до зазначених доводів відповідача. Крім того, суд звертає увагу на те, що рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №213050000562 від 19.09.2018р. прийнято за наслідками розгляду заяви позивача від 12.09.2018р. про перерахунок пенсії з доданням стажу роботи у період з 04.11.1974р. по 11.03.1982р. у колгоспі ім. Чапаєва.

У даному ж випадку оскаржуються дії відповідача за наслідками розгляду заяви позивача від 22.04.2019р. про перерахунок розміру пенсії з урахуванням наданих документів, які підтверджують його трудовий стаж за період з 25.07.1974р. по 03.03.1982р. згідно трудової книжки колгоспника. За наслідками розгляду вказаної заяви позивача Головним управлінням ПФУ в Херсонській області надано лист від 17.05.2019р. №362/К-99-1, зі змісту якого слідує, що останній відмовив у додаванні стажу роботи позивача у період з 04.07.1974р. по 11.03.1982р., посилаючись на факт зарахування періоду роботи з 1975р. по 1984р. в колгоспі ім. Чапаєва за фактичною тривалістю.

Таким чином у заявах позивача від 12.09.2018р. та від 22.04.2019р. йдеться фактично про різні періоди роботи, що не прийнято до уваги відповідачем.

Отже, суд дійшов до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо пропуску строків звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги встановлення факту протиправної бездіяльності відповідача, яка полягає у не встановленні причин не виконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві у період роботи з 25.07.1974р. по 03.03.1982р. у колгоспі ім. Чапаєва, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо перерахування пенсії від 22.04.2019р. та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Отже, саме ця сума підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зарахування стажу роботи ОСОБА_1 в період з 25 липня 1974 р. по 03 березня 1982 р. у колгоспі ім. Чапаєва.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, Херсонська область, м.Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) повторно розглянути з прийняттям відповідного рішення заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про перерахування пенсії від 22.04.2019р., з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фону України Херсонської області (73005, Херсонська область, м.Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 112010104