Рішення № 83731880, 14.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 серпня 2019 р. № 520/5577/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4,

відповідача - Саєнко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код за ЄДРПОУ 39599198)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішенння про застосування штрафних санкцій та вимог про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 , підприємець) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС, контролюючий орган), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 13.02.2019 року № 00002001306, № 00001991306, № 00002021306, № 00002011306, № 00001981306, № 00001971306, вимогу ГУ ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000211306 від 13.02.2019 року, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 00002031306 від 13.02.2019 року, вимогу ГУ ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-70711-58 від 10.05.2019 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ним не вчинено податкових правопорушень, про які зазначено в акті перевірки. Стверджував, що спірні рішення суб`єкта владних повноважень вмотивовані помилковими судженнями, факт вчинення податкових правопорушень є вигаданим, оскільки факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами, позивач правомірно застосував пільгову ставку податку під час здійснення операцій з придбання комплектуючих до соціального товару для інвалідів, при справлянні податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску платник неухильно дотримувався вимог закону. У зв`язку з чим, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області, з поданим позовом не погодився, у письмовому відзиві на адміністративний позов зазначив, що проведеною перевіркою встановлено ряд порушень приписів ПКУ, що слугувало підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд скасувати спірні рішення суб`єкта владних повноважень та задовольнити позов з викладених у позові підстав та мотивів.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві на позов, просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем в установленому законом порядку 15.01.2015 року про що внесено запис до ЄДР ЮО, ФОП та ГФ № 2 480 000 0000 170079 , що підтверджується копією виписки з реєстру від 17.01.2015 року.

Основним видом діяльності платника податків згідно до КВЕД 47.74 є роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах.

З метою здійснення власної господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 використовує орендоване приміщення за адресою - АДРЕСА_2 , загальною площею 39,2 кв. м. за договором оренди від 01.02.2017 року № 80.

ФОП ОСОБА_1 , оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності у період з 16.01.2015 по 30.09.2016 здійснював на спрощеній системі оподаткування (3 група) та був платником єдиного податку та єдиного соціального внеску. З 01.10.2016 по 31.12.2017 рік здійснював діяльність на загальній системі оподаткування та був платником податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, військового збору та єдиного соціального внеску.

На підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 18.10.2018 року №7816 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 " та направлення від 19.11.2018 року № 3289, контролюючий орган провів планову виїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 .

Результати перевірки оформлені актом "Про результати документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 16.01.2015 року по 31.12.2017 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 16.01.2015 року по 31.12.2017 р." від 14.12.2018р. № 5206/20-40-13-06-07/ НОМЕР_2 (далі по тексту - акт перевірки).

У висновках акту перевірки встановлені наступні порушення:

- п.п. 177.5.3 п. 177.5, 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 786 372, 48 грн. в тому числі за 2017 рік сумі 786 372, 48 грн.;

- абз. 1 п. 2 ч. 1 статті 7, п. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 78 262,24 грн. в т.ч. за 2016 рік у сумі 7 975, 00 грн., за 2017 рік на суму 70 287,24 грн.;

- п. 2.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку суму доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 та п.п. 49.18.2 п. 49.18 та п. 49.20 ст. 49, п.п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме не надано зазначеного податкового розрахунку за 4 квартал 2015 року, 1-2 квартал 2016 року, 1 квартал 2017 року та не включення до зазначених податкових розрахунків сум виплачених фізичним особам-підприємцям за товар;

- п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, а саме не надано первинних документів (книги обліку доходів);

- п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень кодексу, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, ст. 176 Податкового кодексу України, яким передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, перевіркою донараховано військового збору у сумі 65 531, 04 грн.;

- порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, встановлено заниження ПДВ на загальну суму 82 023,00 грн.;

- порушення п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, а саме не надано повідомлення за формою № 20-ОПП до Східної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням, розташовані за адресою АДРЕСА_3 .

Платник податків направляв до ГУ ДФС у Харківській області заперечення на акт від 14.12.2018 року № 5206/20-40-13-06-07/ НОМЕР_2 , за результатами розгляду яких ГУ ДФС у Харківській області листом «Про розгляд заперечення на акт перевірки від 14.12.2018 року № 5206/20-40-13-06-07/ НОМЕР_2 » висновки акту перевірки залишені без змін.

На підставі вказаного акту перевірки винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 00002001306 від 13.02.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 982 965,60 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням - 786 372,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 196 593,12 грн.;

- № 00002021306 від 13.02.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 102 528,75 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням - 82 023,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 20 505,75 грн.;

- № 00001991306 від 13.02.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 81 913, 80 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням - 65 531, 04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16 382,76 грн.;

- № 00001971306 від 13.02.2019 року, яким визначено суму штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 510,00 грн.;

- № 00001981306 від 13.02.2019 року, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.;

- № 00002011306 від 13.02.2019 року, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн.

Крім того, ГУ ДФС у Харківській області винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2019 року № Ф-00000211306, якою контролюючий орган вимагає сплатити заборгованість з єдиного внеску у розмірі 78 262, 24 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску від 13.02.2019 року № 02031306, яким визначена сума штрафних санкцій у розмірі 16 449, 95 грн.

На вищеозначені рішення владного суб`єкта ФОП ОСОБА_1 направив скаргу до ДФС України, проте рішеннями ДФС України про результати розгляду скарг від 24.04.2019 року за № 19460/6/99-99-11-05-02-25 та від 15.05.2019 року за № 22245/6/99-99-11-05-01-25 скарга платника податків - ФОП ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення - без змін.

28.05.2019 року позивачем отримана вимога про сплату боргу від 10.05.2019 року № Ф-70711-58, якою вимагається сплатити суму боргу у розмірі 93 794, 13 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За змістом п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із п.177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Положеннями п.п.177.2 ст.177 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно із п.п.177.4. ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: 177.4.1 витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; 177.4.2 витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; 177.4.3 суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; 177.4.4 інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

З набранням законної сили Законом № 1797-VІІІ від 21.12.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" згідно із п.п.177.4.5. ст.177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Відповідно до ст.161 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За змістом ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

З аналізу змісту вказаних норм слідує, що право платника податків на включення сум до витрат обумовлено фактичним здійсненням відповідних господарських операцій, які безпосередньо пов`язані із господарською діяльністю такого платника податків та підтверджені відповідними первинними документами.

Так, відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку.

В свою чергу, приписами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996) визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Положеннями даного Закону встановлено, окрім іншого, визначення первинного документа та вимоги, які ставляться при його складанні.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом в акті перевірки від 14.12.2018 року (арк. 15) зазначив, що перевіркою встановлено завищення витрат у 2017 році у сумі 4 368 586, 00 грн. за рахунок включення до складу витрат сум не підтверджених первинними та платіжними документами комплектуючих та запасних частин на гарантійне обслуговування на загальну суму 2 466 586,00 грн. та за рахунок включення витрат безпосередньо не пов`язаних з отриманням доходу юридичних послуг та витрат за просування сайту в Інтернеті на загальну суму 1 902 000,00 грн.

На виконання основного виду діяльності 12.06.2017 року між ТОВ «ГЛОБАЛМЕДГРУП» (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір поставки товару № 12/06, відповідно до п.п. 1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця належний Продавцю товар - медичне обладнання, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп, а Покупець зобов`язаний прийняти Товар та оплатити за цінами а також у кількості відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Договору.

ФОП ОСОБА_1 від ТОВ «ГЛОБАЛМЕДГРУП» отримав товар «матрац змінного тиску з насосом АРР-Р 08 проти пролежнів» у кількості 400 шт., що підтверджується видатковою накладною № 54 від 14.07.2017 року. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 14.07.2017 року. Оплата за отриманий товар була здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Водночас, Каталог технічних засобів та реабілітації, розділ «Меблі та оснащення», що розміщений на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України https://www.msp.gov.ua/files/inv/k2019/%D0%9C%D0%9E_1_2_2019.pdf містить опис протилежневого матрацу: «Матрац Арр-Р08 складається з 18 змінних пневматичних елементів. Комплектується двома чохлами, один з них є водонепроникним. Оснащений дворежимним автоматичним компресором. У разі пошкодження складові частини матрацу можуть бути замінені (кожен матрац укомплектовано змінною пневматичною секцією)» (а.с. 205 т.3).

Також, на офіційному сайті ФОП ОСОБА_1 заявлена та передбачена наступна комплектація: матрац-база, компресор з функцією статики, чохол для повсякденного використання, вологостійкий чохол для купання інваліда на матраці, запасна змінна секція, ремкомплект - 2 латки і клей, гарантійний талон та інструкція з використання (а.с.202-203 т.3).

В процесі перевірки придбаних матраців на предмет відповідності їх комплектації, ФОП ОСОБА_1 було з`ясовано, що придбані матраци не відповідають затвердженій комплектації, а саме - у комплектації матраців відсутні синтетичний та водостійкий чохли, про що складений акт про невідповідність від 14.07.2017 року, в свою чергу на адресу постачальника складена претензія № 22/07-17 від 22.07.2017 року.

З метою доведення товару до відповідності встановленим вимогам та доукомплетації матраців протипролежневих та можливості подальшого гарантійного обслуговування позивачем укладено наступні правочини.

Так, 16.01.2017 року між ТОВ «ВОСТОК-КАПІТАЛ» та ФОП ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу № 16/01/2017 відповідно до п.п. 1.1 якого ТОВ «ВОСТОК-КАПІТАЛ» (Продавець) зобов`язується передати у власність ФОП « ОСОБА_1 (Покупця) товарно-матеріальні цінності: чохли для матраців, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити ці товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору.

На виконання вказаного договору ФОП ОСОБА_1 відповідно до видаткових накладних від 13.12.2017 року № 133, від 27.12.2017 року № 222 отримав наступний товар - чохли вологостійкі із застібкою липучка 132 см*208 см. д/матрацу.

Транспортування вищевказаного товару здійснювалося на підставі ТТН від 13.12.2017 року, від 27.12.2017 року. Транспортування товару здійснювалося за рахунок ФОП ОСОБА_1 із залученням орендованого автомобіля (а.с. 200-201 т.3), пунктом розвантаження є складське приміщення платника податків за адресою: АДРЕСА_2 .

Оплата за придбаний товар здійснена у повному обсязі на підставі рахунків на оплату № 133 від 13.12.2017 року, № 222 від 27.12.2017 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 13.12.2017 р. № 243 та від 28.12.2017 р. № 273 (а.с. 124-134 т.1).

03.07.2017 року між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 укладений договір поставки товару № 03/07-17 відповідно до п.п. 1.1 якого ФОП ОСОБА_2 (Постачальник) зобов`язується поставити покупцю чохол вологостійкий із застібкою липучка 132см*208 см. в кількості 210 штук за ціною 1 200 грн., згідно умов договору, а ФОП « ОСОБА_1 (Покупець) зобов`язується прийняти та оплатити товар, що поставляється відповідно до умов договору.

На виконання вказаного договору ФОП ОСОБА_1 відповідно до видаткових накладних від 14.07.2017 року № 14/07, від 17.07.2017 року № 17/07, від 03.08.2017 року № 03/08, отримав наступний товар вищевказаний товар.

Транспортування вищевказаного товару здійснювалося на підставі ТТН від 14.07.2017 року, від 17.07.2017 року, від 03.08.2017 року. Транспортування товару здійснювалося за рахунок ФОП ОСОБА_1 із залученням орендованого автомобіля (а.с. 200-201 т.3),, пунктом розвантаження є складське приміщення платника податків за адресою: АДРЕСА_2.

Оплата за придбаний товар здійснена у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 272 від 28.12.2017 р. (а.с. 135-142 т.1).

Крім того, 03.01.2017 року між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 укладений договір постачання № 1 відповідно до п.п. 1.1 якого ФОП ОСОБА_3 (Постачальник) зобов`язується протягом дії даного договору передавати у власність ФОП « ОСОБА_1 (Покупця), а Покупець - прийняти та оплатити товар у асортименті, кількості та якості відповідно до специфікацій та/або накладних, що є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання вказаного договору ФОП ОСОБА_1 відповідно до видаткових накладних від 10.02.2017 року № 316, від 17.05.2017 року № 318, від 07.10.2017 року № 317, отримав наступний товар - ремонтні набори для матрацу протипролежневого, секції для матрацу протипролежневого, компресори змінного тиску, пакувальні набори, запобіжники для пневматичного компресора, чохли синтетичні.

Транспортування вищевказаного товару здійснювалося на підставі ТТН від 10.02.2017 року, від 17.05.2017 року, від 07.10.2017 року. Транспортування товару здійснювалося за рахунок ФОП ОСОБА_1 із залученням орендованого автомобіля (а.с. 200-201 т.3), пунктом розвантаження є складське приміщення платника податків за адресою: АДРЕСА_2 .

Оплата за придбаний товар здійснена у повному обсязі на підставі рахунків на оплату № 933 від 10.02.2017 року, № 838 від 17.05.2017 року, № 844 від 07.10.2017 року, що підтверджується копіям платіжних доручень №№ 269,270 від 28.12.2017 р. (а.с. 102-123 т.1).

В свою чергу ФОП ОСОБА_1 складені акти вихідного контролю якості та комплектності матраців протипролежневих (код згідно ISO 999-18 12 18) з червня по грудень 2017 року (а.с. 143 - 205 т.1).

Придбані протипролежневі матраси моделі Арр-Р08, які були ФОП ОСОБА_1 доукомплектовані, в подальшому були поставлені з метою забезпечення інвалідів, дітей-інвалідів, постраждалих внаслідок антитерористичної операції та інших окремих категорій населення на виконання Договору про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (устаткуванням медичним, хірургічним та ортопедичним (палицями, милицями, засобами реабілітації) за індивідуальними заявками № 286 від 16.06.2017 року, укладений між Фондом соціального захисту інвалідів та ФОП ОСОБА_1 .

Факт виконання вказаного договору підтверджується копіями: актів приймання-передачі робіт за вересень-грудень 2017 року, що підписані між ФОП ОСОБА_1 та Фондом соціального захисту інвалідів; витягів з реєстру про видані особам з інвалідністю технічних та інших засобів реабілітації, платіжних доручень (а.с. 117- 194 т.3).

Крім того, як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі відповідно до Договорів про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (устаткуванням медичним, хірургічним та ортопедичним (палицями, милицями, засобами реабілітації) за індивідуальними заявками (від 19.06.2017 року № 286, від 26.04.2016 року № 227, від 21.08.2015 року № 462) з Фондом соціального захисту інвалідів ФОП ОСОБА_1 зобов`язаний здійснити ремонт та усунення браку ТЗР гарантійний строк експлуатації якого не закінчився, за рахунок власних коштів Виконавця (п. 3.3).

Для проведення такого ремонту по гарантійному обслуговуванню, 01.03.2017 року між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ «Восток-капітал» (Виконавець) укладений договір про надання послуг № 01/03-17, відповідно до п.п. 1.1 якого Виконавець зобов`язується на свій ризик за завданням Замовника надати Замовнику послуги з ремонту та обслуговування спеціальних засобів для самообслуговування та догляду (ТЗР) - матраців протипролежневих моделі Арр-Р08, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги.

На виконання умов вказаного договору, сторони договору у додатку № 1 від 01.03.2017 року визначили перелік послуг, які Виконавець на підставі договору повинен надавати Виконавцю та обумовили вартість таких послуг.

Разом з цим, між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ВОСТОК-КАПІТАЛ» складені акти приймання-передачі комплектуючих та запасних частин від 01.03.17 року, від 03.03.17 року, від 17.05.17 року, від 09.10.17 року, від 11.10.17 року, від 13.12.17 року, від 27.12.17 року та звіти про використання комплектуючих та запасних частин від 29.12.2017 року.

Про факт належного виконання (надання) послуг з ремонту та обслуговування спеціальних засобів для самообслуговування та догляду свідчить складений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ВОСТОК-КАПІТАЛ» акт приймання-передачі наданих послуг від 29.12.2017 року. Оплата наданих послуг здійснена у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 414 від 18.05.2018 р. (а.с. 205-217 т.1).

Твердження відповідача про те, що до перевірки не надано будь-які первинні документи (заявки на виконання послуг ремонту та обслуговування спеціальних засобів для самообслуговування та догляду (ТЗР) - матраців протипролежневих моделі АРР-Р08, акт оцінки технічного стану (дефектний акт), акт виконаних робіт, квитанції по доставці тощо), які б підтверджували понесені витрати та/або виконаний гарантійний ремонт спростовуються наступним. Так, за умовами договору про надання послуг № 01/03-17 від 01.03.2017 року, а саме: у п.п. 2.1.2 заявки можуть надаватися Замовником за допомогою засобів телефонного зв`язку або електронною поштою. Заявка повинна визначати вид пошкодження об`єкта ремонту, прізвище, ім`я, по-батькові та адресу споживача, контактний номер телефону та строк надання послуги. Отже, в даному випадку ФОП ОСОБА_1 цілком правомірно міг усно надавати заявки засобами телефонного зв`язку, а тому твердження про обов`язковість її надання у письмовому вигляді є безпідставною.

Крім того, п.п. 2.1.4 договору передбачено, що Виконавець - ТОВ «ВОСТОК-КАПІТАЛ» зобов`язаний виконувати доставку в ремонт та повернення з ремонту об`єкта ремонту. Отже, ФОП ОСОБА_1 міг не здійснювати доставку об`єктів ремонту самостійно, за твердженням представника позивач її здійснював безпосередньо Виконавець, а тому вимога контролюючого органу щодо надання таких квитанцій не приймається судом до уваги.

До того ж, умовами договору про надання послуг № 01/03-17 від 01.03.2017 року не передбачено складення дефектного акту та передання такого акту Виконавцю, що також не враховано контролюючим органом під час проведення перевірки.

Зазначення контролюючим органом про те, що ФОП ОСОБА_1 не надано акту виконаних робіт, спростовується тим, що на виконання вимог п.п. 2.1.7 договору, яким встановлено, що після надання Виконавцем послуг (їх частини) для проведення їх оплати Замовником, Виконавець зобов`язаний направити Замовнику акт наданих послуг, сторонами був складений та підписаний акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2017 року.

Таким чином, витрати ФОП ОСОБА_1 з придбання послуг по ремонту та обслуговування спеціальних засобів для самообслуговування та догляду (ТЗР) - матраців протипролежневих, є такими витратами, які в силу приписів п. 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, що безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю ОСОБА_1 та підтверджені документально, а отже, твердження відповідача - ГУ ДФС у Харківській області щодо не підтвердження первинними та платіжними документами комплектуючих та запасних частин на гарантійне обслуговування є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо епізодів придбання позивачем юридичних послуг та послуг з просування сайту в Інтернеті, розробки та обслуговування сайту суд відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2017 року між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ «СТАТУС ГРУПП ІНВЕСТ» (Виконавець) укладений договір про надання юридичних послуг № 217, відповідно до п.п. 1.1 якого - в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику визначені цим договором юридичні послуги, а Замовник зобов`язується оплатити такі послуги.

П.п. 1.2 вказаного договору також передбачено, що предметом юридичних послуг є консультації у галузі господарського, цивільного, трудового, податкового та інших галузях права. Предмет договору може доповнюватися іншими видами юридичних послуг.

Факт отримання (надання) вказаних юридичних послуг підтверджується копіями: рахунку - фактури № 1217 від 01.12.2017 р., актів приймання-передачі наданих послуг № 1-9, що складені у грудні 2017 року, звітів до договору № 217 від 03.01.2017 року на теми, що були актуальними у 2017 році для фінансово-господарської діяльності позивача (а.с. 218-250 т.1, а.с. 1-250 т.2, а.с. 1-66 т.3).

Оплата за придбані послуги була здійснена у повному обсязі згідно копії платіжного доручення № 276 від 28.12.2017 р. (а.с. 76 т.3).

Крім того, 03.01.2017 року між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ «СТАТУС ГРУПП ІНВЕСТ» (Виконавець) укладений договір про надання юридичних послуг № 0107, відповідно до п.п. 1.1 якого - в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику визначені цим договором юридичні послуги, а Замовник зобов`язується оплатити такі послуги

У п.п. 1.2 вказаного договору також передбачено, що предметом юридичних послуг є консультації у галузі господарського, цивільного, трудового, податкового та інших галузях права. Предмет договору може доповнюватися іншими видами юридичних послуг.

Факт отримання (надання) вказаних юридичних послуг підтверджується копіями: протоколу про встановлення договірної ціни до договору № 0107 від 03.01.2017 року; акту приймання-передачі наданих послуг від 29.12. 2017 року; рахунку - фактури № 107 від 25.12.2017 року. Оплата за придбані послуги була здійснена у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 275 від 28.12.2017 р (а.с. 67-75 т.3).

Твердження відповідача, що акти приймання-передачі наданих послуг не містять конкретизації таких послуг, не відповідають фактичним обставинам, оскільки кожен акт в графі «найменування послуг» містить конкретну назву послуги, яка надавалася виконавцем - ТОВ «СТАТУС ГРУПП ІНВЕСТ» в адресу ФОП ОСОБА_1 , як-от: «консультація на тему: господарсько-комерційна та некомерційна діяльність», «консультація на тему: бухгалтерський облік та фінансова звітність», «консультація на тему: звітність по внесках в соціальні фонди», «консультація на тему: звітність по податках та зборах», «консультація на тему: зовнішньоекономічна діяльність», «консультація на тему: комерційна концесія», «консультація на тему:управління персоналом в кризових умовах», «консультація на тему: заробітна плата, нарахування, заповнення форм звітності, виправлення помилок в формах звітності» тощо.

Також, кожен акт приймання-передачі наданих юридичних послуг містить інформацію про ціну за 1 годину роботи, про фактично витрачений час для надання послуги та загальну вартість наданої послуги. Крім того, на виконання договору про надання юридичних послуг були складені звіти, що є беззаперечним доказом надання юридичних послуг.

Суд зазначає, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

При цьому, виходячи зі специфіки юридичної послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з зазначенням фактично поставленої послуги за напрямом, вказаним в договорах, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Відсутність максимальної деталізації виду наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Окремо звертаю увагу, що юридичні послуги фактично спрямовані на забезпечення підприємницької діяльності платника податків, що і обумовлює господарський характер цих послуг для нього і беззаперечно доводить їх ділову доцільність.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 року по справі № 820/1763/16.

Як встановлено під судового розгляду справи, 11.01.2017 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «СТАТУС ГРУПП ІНВЕСТ» укладений договір про надання послуг № 101 відповідно до п.п. 1.1 якого за цим договором ТОВ «СТАТУС ГРУПП ІНВЕСТ» (Виконавець) зобов`язується виконувати зазначені в цьому договорі роботи і послуги, здати результат роботи, а ФОП ОСОБА_1 (замовник) зобов`язується прийняти результат роботи й оплатити виконані роботи і послуги у розмірі, зазначеному в актах виконаних робіт.

П.п. 1.2 вказаного договору передбачає, що Виконавець зобов`язується надавати Замовнику у відповідності до його завдання такі послуги: просування сайту в Інтернеті в обсязі і на умовах, визначених цим договором; розробка та обслуговування сайту в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Додатком № 1 від 11.01.2017 року до договору визначений план здійснення робіт виконавцем, що підписаний між обома сторонами договору, а Додатком № 2 від 11.01.2017 року визначений перелік ключових слів, за якими здійснюється просування сайту.

Факт отримання послуг з просування, розробки та обслуговування сайту підтверджується копіями: рахунку - фактури № 101 від 22.12.2017 р., акту №1 виконаних робіт (наданих послуг) від 29.12.2017 року, роздрукованих скріншотів сайту позивача. Оплата отриманих послуг здійснена у повному обсязі на підставі рахунка-фактури № 101 від 22.12.2017 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 274 від 28.12.2017 року (а.с. 77-97 т.3).

Суд звертає увагу та погоджується із твердженням представника позивача про те, що необхідність укладення вказаного договору з розробки та просування сайту у ФОП ОСОБА_1 обумовлена специфікою діяльності - торгівля протипролежневими матрацами, тобто реалізація продукції для осіб з обмеженими можливостями - інвалідів, отже тим особам, які мають змогу саме на сайті ознайомитися з товаром, його характеристиками, властивостями, ціною без виїзду до офісу.

Отже, отримання послуг з просування та розробки сайту, як засобу реклами для потенційних клієнтів безпосередньо пов`язані з власною господарською діяльністю позивача та підтвердженими документально.

Оскільки послуги з розробки та просування сайту за своєю природою безпосередньо не створюють конкретних матеріальних результатів (як, наприклад, монтажні або транспортні послуги), не можуть мати конкретний натуральний вимір, а можуть бути оцінені тільки у грошовому вираженні, то зазначення наданих послуг в актах приймання-передачі як «послуги з розробки та просування сайту» є достатнім для розкриття змісту та обсягу зазначеної вище господарської операції.

Стосовно висновку контролюючого органу в акті перевірки про порушення платником податків п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.4 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 82 023,00 грн. за жовтень 2016 року - грудень 2017 року.

Відповідно до п.п. 197.1.3 п. 197.1 ст.197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з:

а) постачання технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), послуги з їх ремонту та доставки; товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

б) комплектуючих і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

При цьому, таке звільнення від оподаткування не обмежено сумою операції та періодом.

Як зазначає, контролюючий орган в акті перевірки на сторінці 31 зазначає, що ФОП ОСОБА_1 здійснював постачання засобів реабілітації, які згідно до п. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Позивач не заперечує тієї обставини, що у 2017 року ФОП ОСОБА_1 для доукомплектації матраців протипролежневих у кількості 438 шт. були придбані товари на загальну суму 410 118,00 грн., та, оскільки придбані комплектуючі відсутні в переліку технічних та інших засобів реабілітації, затверджених Постановою КМУ від 02.02.2011 року № 79, то, відповідно, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних умовах за ставкою 20%.

Проте, суд не погоджується з висновком відповідача про те. що станом на 01.10.2016 року загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ФОП ОСОБА_1 за останні 12 календарних місяців - з жовтня 2015 року по вересень 2016 року складають 9 663 222,00 грн., отже платник податків був зобов`язаний зареєструватися платником ПДВ, та, відповідно, сплачувати податок на додану вартість, оскільки операції з постачання товарів були звільнені від оподаткуванням ПДВ, а отже, в даному випадку на позивача не розповсюджується положення п. 181.1. статті 181 Податкового кодексу України, згідно якої у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Отже, застосування до платника податків п. 181.1 статті 181 Податкового кодексу України можливо лише у тому випадку, коли загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень.

В даному випадку, у періоді, що перевірявся, ФОП ОСОБА_1 здійснював операції, які звільнені від оподаткування ПДВ згідно з Розділом V Податкового Кодексу України.

Лише у 2017 році ФОП ОСОБА_1 для доукомплектації матраців протипролежневих були придбані товари на загальну суму 410 118,00 грн., які на думку контролюючого органу підлягають оподаткуванню ПДВ.

Отже, в даному випадку у розумінні п. 181.1 статті 181 ПК України загальною сумою від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПК України є лише операції ФОП ОСОБА_1 з придбання комплектуючих до матраців на загальну суму 410 118,00 грн. у 2017 році.

Належних та допустимих, достатніх та достовірних доказів розумінні ст. ст. 73-76 КАСУ здійснення позивачем операцій за останні 12 календарних місяців - з жовтня 2015 року по вересень 2016 року з постачання інших товарів, ніж засобів реабілітації, які згідно до п. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від обкладення податком на додану вартість відповідачем не надано.

Враховуючи викладене вище необґрунтованим є висновок владного суб`єкта у спірних правовідносинах щодо необхідності реєстрації позивача платником ПДВ та сплати цього податку.

Зазначені порушення пов`язані з недодержанням відповідачем вимог щодо порядку проведення перевірок.

Так, в акті перевірки відсутні посилання на докази, що підтверджують наявність факту порушення Позивачем норм податкового законодавства.

Суд відзначає, що наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 р. № 395 затверджено "Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами" (далі по тексту - Порядок).

Так, відповідно до п.п.2.3.2.2. п.2.3.2 розділу ІІ вказаного Порядку закріплено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Враховуючи вказане можна зробити висновок про порушення відповідачем порядку проведення перевірки та складення акту у зв`язку з неналежним оформленням її результатів.

Наявність у діях позивача порушень податкового законодавства, крім суб`єктивної думки перевіряючих, заснованої на домислах і припущеннях, жодними належними та допустимими доказами не підтверджується.

Натомість позивачем надано усі необхідні первинні документи перевіряючим, що не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні та до матеріалів справи, які спростовують висновки відповідача.

У зв`язку з цим суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 13.02.2019 року № 00002001306, № 00001991306, № 00002021306, № 00002011306, № 00001981306, № 00001971306, вимога ГУ ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000211306 від 13.02.2019 року, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 00002031306 від 13.02.2019 року винесені з порушеннями норм діючого законодавства.

Окремо суд відзначає. що прийнята суб`єктом владних повноважень вимога ГУ ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-70711-58 від 10.05.2019 року на суму 93794, 13 грн., в тому числі недоїмки - 77344, 18 грн. та штрафами - 16449, 95 грн. не містить підстав її прийняття та необґрунтовано відповідачем під час розгляду справи, не доведено наявність боргу та вказаних у ній числових значень, що свідчить про її протиправність.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції у повній відповідності до ч. 2 ст. 19 КАС України, Викладені в акті перевірки доводи щодо вчинених позивачем порушень приписів податкового законодавства не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.

Вказане зумовлює скасування як податкових повідомлень-рішень про збільшення розміру податкових зобов`язань з податку на додану вартість, з податку на доходи фізичних осіб, так і суміжних рішень за підставами виникнення платежів, а саме: єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та військового збору та також штрафних санкцій за неподання документів для взяття на облік, неподання податкової звітності з податку на доходи, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 КАС України саме при винесенні оскаржених рішень.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі податкової справи знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення заявлених вимог про скасування оскаржених рішень владного суб`єкта про визначення податкових зобов`язань платника податків.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятих ним рішень.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимог про сплату боргу - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 13.02.2019 року № 00001991306 про збільшення фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 81913, 80 грн. (вісімдесят одна тисяча дев`ятсот тринадцять гривень 80 копійок), у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 65531, 04 грн. (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот тридцять одна гривня 04 копійки) та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 16382,76 грн. (шістнадцять тисяч триста вісімдесят дві гривні 76 копійок).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 13.02.2019 року № 00002021306 про збільшення фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 102528, 75 грн. (сто дві тисячі п`ятсот двадцять вісім гривень 75 копійок), у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 82023, 00 грн. (вісімдесят дві тисячі двадцять три гривні) та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 20505, 75 грн. (двадцять тисяч п`ятсот п`ять гривень 75 копійок).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 13.02.2019 року № 00002001306 про збільшення фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 982965, 60 грн. (дев`ятсот вісімдесят дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок), у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 786372, 48 грн. (сімсот вісімдесят шість тисяч триста сімдесят дві гривні 48 копійок) та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 196593, 12 грн. (сто дев`яносто шість тисяч п`ятсот дев`яносто три гривні 12 копійок).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 13.02.2019 року № 00002011306 про застосування до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 510,00 грн. (п`ятсот десять гривень).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 13.02.2019 року № 00001971306 про застосування до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн. (п`ятсот десять гривень).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 13.02.2019 року № 00001981306 про застосування до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень).

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 13.02.2019 року № 00002031306 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 16449, 95 грн. (шістнадцять тисяч чотириста сорок дев`ять гривень 95 копійок) за донарахування відповідним органом доходів та зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 боргу (недоїмки) від 13.02.2019 р. № Ф-00000211306 на суму 78262, 24 грн. (сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят дві гривні 24 копійки).

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 боргу (недоїмки) від 10.05.2019 р. № Ф-70711-58 на суму 93794, 13 грн. (дев`яносто три тисячі сімсот дев`яносто чотири гривні 13 копійок), в тому числі недоїмки - 77344, 18 грн. (сімдесят сім тисяч триста сорок чотири гривні 18 копійок) та штрафами - 16449, 95 грн. (шістнадцять тисяч чотириста сорок дев`ять гривень 95 копійок).

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 9605, 00 грн. (дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20.08.2019 р.

Суддя Бадюков Ю.В.