Ухвала суду № 83731426, 19.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 серпня 2019 року м. Київ № 640/223/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи клопотання представника відповідача про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за правилами загального позовного провадження та виклик свідка,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2018 року №3892615147 та №3902615147.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

03 квітня 2019 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву з клопотаннями про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та виклик свідка.

Суд, розглянувши подані клопотання, дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Так, частиною четвертою цієї статті визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з частинами другою, третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною четвертою статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Так, в клопотанні представник відповідача не наводить жодних обґрунтувань щодо необхідності проведення у даній справі підготовчого судового засідання та не визначає дій, які необхідно вчинити в ході його проведення, з огляду на що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.

Разом з тим, щодо клопотання про допит свідка, суд дійшов висновку про можливість його задоволення з метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, оскільки заперечення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві мотивуються нереальністю господарських операцій контрагентів позивача, зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові горизонти", що може підтвердити або спростувати свідок (директор вказаного товариства).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 248, 256, 262 КАС України,

ухвалив:

Клопотання представника відповідала про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - залишити без задоволення.

Клопотання представника відповідача про допит свідка задовольнити.

Призначити у справі №640/223/19 судове засідання, яке відбудеться 04 жовтня 2019 року о 10:00 год. в залі судового засідання №9 Окружного адміністративного суду міста Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1.

Викликати в судове засідання свідка - ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Попередити свідка, що за завідомо неправдиве показання свідка, надане суду, передбачена відповідальність частиною першою статті 384 Кримінального кодексу України у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Попередити свідка, що за відмову свідка від давання показань без поважних причин у суді, частиною першою статті 385 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність у вигляді штрафу від п`ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців. При цьому, не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання в суді щодо себе, а також членів її сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак