Рішення № 83731330, 20.08.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/687/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області (відповідач) про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5092-56 від 08.01.2019р. на суму 7040,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним 25.01.2018р. було помилково подано річний звіт за 2017 рік з єдиного внеску. Вказує, що звертався до контролюючого органу з заявами про визнання такого звіту помилково поданим, однак, останнім не вчинено дій щодо коригування відомостей з єдиного внеску. Натомість 08.01.2019р. відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5092-І6, яку позивач вважає протиправною, оскільки, він є пенсіонером за віком та звільнений від сплати єдиного внеску, крім того не укладав договір про добровільне пенсійне страхування.

Позивач вважає, що відповідач, враховуючи вказані вище обставини, за наслідками розгляду його заяви повинен був здійснити коригування відомостей у податковій базі, а не виносити оскаржувану вимогу.

Ухвалою суду від 21.06.2019р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Вказує на те, що суми самостійного визначення бази нарахування ЄСВ фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню. Відповідно до даних, відображених в АІС «Податковий блок» позивачем було подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за 2017 рік, в якому самостійно визначено базу нарахування єдиного внеску та суму до оплати. Таким чином, на думку відповідача, у позивача є обов`язок сплатити самостійно визначену суму податкового зобов`язання з єдиного соціального внеску. У зв`язку з указаним, ГУ ДФС у Чернівецькій області було сформовано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) 08.01.2019р. за №Ф-5092-56 щодо сплати боргу у розмірі 7040,0 грн. відповідно до ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яку було направлено позивачу. За таких обставин, відповідач посилається на безпідставність позовних вимог.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 20.03.2017р. є фізичною особою-підприємцем, та з цього ж дня його взято на податковий облік, перебуває на спрощеній системі оподаткування, вид діяльності "діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами", є платником єдиного внеску (а.с. 9, 9 на звороті).

Згідно посвідчення № НОМЕР_1 позивач є пенсіонером за віком з 08.12.2011р. (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач подав річний звіт за 2017 рік щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

19.06.2018р. позивач подав до в.о. голови Державної фіскальної служби України заяву про невизнання річного звіту за 2017 рік, так як його подання є помилковим (хибним). Також, у заяві вказано, що таку звітність взагалі не потрібно було подавати, у зв`язку з тим, що він є пенсіонером за віком (а.с.12).

За наслідком розгляду такого звернення ГУ ДФС у Чернівецькій області направила позивачу лист від 10.07.2018р. №9866/Ж/99-99-13-02, у якому повідомлено, що у разі самостійного визначення бази нарахування ЄСВ, сплата єдиного внеску здійснюється на загальних підставах, а отже, для скасування звіту за 2017 р., поданого позивачем, підстав немає (а.с.13-14).

На підставі даних АІС «Податковий блок», відповідач сформував та направив позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 7040,00грн. №Ф-5092-56 від 08.01.2019р. (а.с.10).

Позивач не погоджується з вимогою про сплату боргу, у зв`язку з цим звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. №2464-VI (далі - Закон №2464) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом МФУ від 20.04.2015р. №449 ( далі - Інструкція №449).

За п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону №2464 особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як встановлено судом, позивач у спірному періоді був фізичною особою-підприємцем та пенсіонером за віком, тобто, особою, яка звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018р. №511) фізичні особи- підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Аналіз положень Закону №2464 та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування дають підстави зробити висновок, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування є платниками єдиного внеску, однак такі фізичні особи-підприємці звільняються від його сплати якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

У таких випадках фізичні особи-підприємці можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також такі особи не мають обов`язку щодо подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску.

Як зазначив позивач, ним було помилково подано звіт про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік.

З огляду на те, що у позивача відсутній обов`язок по сплаті за себе єдиного соціального внеску, враховуючи, що позивач звертався до контролюючого органу із заявою про скасування поданого ним звіту, такі обставини не можна вважати добровільною участю позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Однак жодної інформації про наявність таких договорів матеріали справи не містять та не були надані представником відповідача. Слід зазначити, що відповідачем було прийнято відповідну звітність від особи, але не враховано той факт, що така особа повинна подавати таку звітність в разі укладення договору щодо добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Суд зазначає, що відсутність права подання уточнюючих звітів в разі помилкового подання звітів не може бути обставиною, що зобов`язує сплатити відповідні внески, оскільки наявна обов`язкова згода такого платника, яка висловлюється у вигляді укладання відповідного письмового договору, що передбачено чинним законодавством. Такого договору в межах розгляду даної справи представником відповідача подано не було.

Враховуючи викладене, суд вважає оскаржувану вимогу такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених вище обставин, проаналізувавши зазначені положення нормативно-правових актів, суд доходить висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення. Натомість, позивачем надано суду докази, які свідчать про відсутність у нього обов`язку зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5092-56 від 08.01.2019р. на суму 7040 (сім тисяч сорок) 00грн.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39392513, вул.Героїв Майдану, 200-А, м.Чернівці, 58013).

Суддя Кушнір В.О.