Рішення № 83731257, 20.08.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2019 р. справа № 300/1307/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 25 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2019 головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 25 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача станом на 19.06.2019 року наявна податкова заборгованість перед бюджетом по сплаті транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік, що виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» за №19464-13 від 30.06.2016 в розмірі 25 000 грн. Оскільки заборгованість добровільно відповідачем не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 20.06.2019 направлено Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи щодо ОСОБА_1 (а.с.14).

24.06.2019 на адресу суду, через канцелярію, надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області, згідно якої зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Судом на виконання вимог статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу за адресою його місцезнаходження (вул. І.Франка, 3/8, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400), надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали про відкриття провадження, в якій зазначено, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, однак поштове відправлення повернулося до суду без вручення із відміткою працівника Укрпошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

В силу приписів частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручена належним чином, так як поштове відправлення із даною повісткою повернене без вручення адресату з незалежних від суду причин.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно облікової картки № НОМЕР_3 від 05.11.2015 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки PORSCHE, модель - CAYENNE, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2967 см. куб., рік випуску - 2015 (а.с.11).

11.02.2019 Територіальний сервісний центр № 2641 Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області листом № 31/9/1/234 «Про надання інформації» направив Надвірнянському управлінню Головного управління ДФС в Івано-Франківській області інформацію з бази даних Єдиного державного реєстру МВС України щодо зареєстрованих транспортних засобів за громадянами, серед яких зазначено ОСОБА_1 (а.с.12).

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Статтею 8 Податкового кодексу України передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно.

Згідно статті 265 ПК України податок на майно, серед встановленого, складається з транспортного податку.

Стаття 267 Податкового кодексу України визначає транспортний податок (в редакції, чинній на момент виникнення даних правовідносин).

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Підпункт 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України визначає, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Отже, об`єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. (1378 грн. мінімальна заробітна плата х 750 = 1033500 грн) та з року випуску яких минуло не більше п`яти років.

Пунктом 267.4 статті 267 даного Кодексу визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно статті 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів (пункт 33.1). Податковий період може складатися з кількох звітних періодів (пункт 33.2). Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку (пункт 33.3).

Підпункт 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України визначає, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Пунктом 267.6 статті 267 Податкового кодексу України визначено порядок обчислення та сплати транспортного податку.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт 267.6.1 ПК України).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (підпункт 267.6.2 ПК України).

Відповідно до підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області 30.06.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №19464-13 від 30.06.2016, яким визначено відповідачу грошове зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2016 рік в розмірі 25000 грн. (а.с.8).

Вищенаведене податкове повідомлення-рішення направлено на податкову адресу відповідача: АДРЕСА_1, однак повернулось на адресу позивача через невручення адресату: «за закінченням терміну зберігання», про що свідчать копія конверту з довідкою установи зв`язку (а.с.9).

За положеннями підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Суд звертає увагу, що відповідач податкове повідомлення-рішення №19464-13 від 30.06.2016 не оскаржував в адміністративному чи судовому порядку. Доказів сплати суми боргу суду не подано.

Згідно підпункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до інформації Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області, наданої на запит суду, відповідач з 21.02.1992 зареєстрований за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с.18).

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).

Отже, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України податкове повідомлення-рішення «Ф» № 229612-13 від 30.06.2016 вважається належним чином врученим, оскільки таке податкове повідомлення-рішення надіслане на податкову адресу відповідача.

Враховуючи вищенаведене, грошове зобов`язання зі сплати транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 25 000 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням №19464-13 від 30.06.2016, яке відповідач не оскаржував, є узгодженим, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17статті 56 Податкового кодексу України.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Калуською ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 29.12.2016 за № 595-17 (а.с. 10). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2016 рік в загальному розмірі 25 000 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Ф» за №19464-13 від 30.06.2016 (а.с.8), корінцем податкової вимоги форми "Ф" від 29.12.2016 за № 595-17 (а.с.10).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб за 2016 рік в загальному розмірі 25 000 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, цей обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Згідно пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов до переконання, що позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в дохід місцевого бюджету податковий борг в розмірі 25000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ).

Суддя Микитин Н.М.