Рішення № 83731246, 20.08.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2019 року м. Ужгород№ 260/727/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA100120/2019/000017/2 від 26.03.2019 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00093 від 26.03.2019 р.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 березня 2019 року з метою митного оформлення товару до Київської міської митниці ДФС було подано митну декларацію №UA100120/2019/195691, в якій митна вартість товару зазначена за ціною контракту у розмірі 11520,00 дол. США з розрахунку 0,5 дол. США за 1 кг. Для підтвердження заявленої митної вартості були подані всі передбачені ст. 53 Митного кодексу України документи. В наданих документах митним органом не було виявлено розбіжностей, не вказано, що наявні в них відомості унеможливлюють ідентифікувати товар або підтвердити числові показники митної декларації. Проте відповідач всупереч діючим нормам митного законодавства відмовив у оформленні товару та прийняв рішення про коригування митної вартості такого. Вважає, що такі рішення суб`єкта владних повноважень є протиправними, оскільки вони не містять жодних відомостей щодо наявності розбіжностей та недоліків у поданих декларантом документах, що є необхідною умовою для витребування додаткових документів. Зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження такої та не є перешкодою для застосування першого методу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

15 липня 2019 року відповідач надіслав на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду відзив на позову заяву, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити. Так, зокрема, зазначає, що у зв`язку зі спрацюванням системи аналізу ризиків під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою встановлено, що документи, подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності, а саме, в п. 6.1 зовнішньоекономічного договору передбачено, що вартість товару оплачується покупцем на умовах обумовлених сторонами зазначається в інвойсах. Проте в рахунку не зазначено умови та строки оплати, такі не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. При порівнянні рівня митної вартості задекларованих товарів з ідентичними, митне оформлення якого вже здійснювалося за МД від 02.10.2018 р. №UA100120/2018/394069, було встановлено здійснення митного оформлення за вищою митною вартістю. Відповідачем також здійснювалося митне оформлення ідентичних товарів за митними деклараціями від 29.12.2018 р. №UA100120/2019/188896 з рівнем митної вартості 0,6 дол. США за 1 кг. У зв`язку з чим митним органом було запропоновано декларанту подати додаткові документи, однак такі надано не було. З огляду на вищезазначене прийняті рішення вважає правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

05 серпня 2019 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив, згідно з якою доводи відповідача вважає безпідставними. Зазначає, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості не було виявлення суперечностей між п. 6.1 контракту та відомостями інвойсу, а тому, відповідно до ст. 77 КАС України, відповідач не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскарженого рішення. Звертає увагу суду на те, що відповідачем взагалі не було вказано конкретних підстав неможливості визначення митної вартості за поданими документами та наявності інформації щодо встановлення розбіжностей. Зауважує, що умови та строки оплати не є відомостями, якими підтверджується митна вартість товару, а отже не можуть вважатися об`єктом митного контролю. Також вважає безпідставними посилання відповідача на ту обставину, що позивач раніше імпортував товари за тим самим контрактом по іншим цінам, оскільки ціни на товар в конкретний момент залежать від безлічі факторів, а митний орган об`єктивно не може володіти інформацією щодо них.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконання укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" (далі - ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ") та SMD Trading Kft контракту №17 від 02.01.2018 р., відповідно до інвойсу №00363/2019 від 22.03.2019 р., ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" було придбано банани свіжі торгової марки Banava Nino David Ecuador в обсязі 23040,00 кг загальною вартістю 11520,00 дол. США (арк. спр. 12 - 20).

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" подало до Київської міської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA100120/2019/195691 від 26.03.2019 р., відповідно до якої митна вартість визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в сумі 11520,00 дол. США з розрахунку 0,5 дол. США за 1 кг (арк. спр. 25).

Разом з митною декларацією було подано контракт №17 від 02.01.2018 р., інвойс №00363/2019 від 22.03.2019 р., кононсамент №MEDUGU 158879 від 20.02.2019 р., автотранспортну накладну (CMR) A №420924 від 23.03.2019 р., фітосанітарний сертифікат №20191768105720014842Р від 21.02.2019 р., сертифікат про походження товару №16936314201900000401Р від 20.02.2019 р.

Розглянувши подані декларантом документи, Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2019/000017/2 від 26.03.2019 р. із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару, згідно з яким скоригована митна вартість товару визначена в розмірі 13824,00 дол. США з розрахунку 0,6 дол. США за 1 кг. Зазначена митна вартість ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях, а саме, МД від 07.02.2019 №UA100120/2019/190038, МД від 16.10.2018 №UA100120/2018/395232 (арк. спр. 10).

Прийняте рішення мотивоване тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, неподання декларантом додаткових документів на письмову вимогу митного органу згідно ч.ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України. Окрім того, в оскарженому рішенні зазначено, що у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Також у зв`язку з винесеним рішення про коригування митної вартості товарів Київською міською митницею ДФС відмовлено ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, про що складено картку відмови №UA100120/2019/00093 від 26.03.2019 р. (арк. спр. 11).

Вважаючи такі рішення органу доходів і зборів протиправними, прийнятими всупереч норм митного законодавства та такими, що порушують його права, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 р. (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Порядок здійснення митного оформлення регулюється нормами розділу VIII МК України. Так, метою митного оформлення згідно з митним законодавством є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в розумінні МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначене кореспондується також з положеннями ч. 4 ст. 58 МК України, відповідно до яких митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).

Згідно ч. 8 ст. 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Стаття 53 МК України регламентує перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Так, зазначеною статтею встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як визначено ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Положення ч. 5 ст. 53 МК України забороняють вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а саме, наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 року у справі №814/1888/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач необхідність витребування додаткових доказів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості аргументує тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також наявністю інформації щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Разом з тим, посадова особа відповідача, окрім узагальнених відомостей щодо наявності сумнівів, в прийнятому рішенні жодним чином не конкретизувала, в чому саме полягають такі, які саме документи не містять всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості товару, та яка саме інформація, наявна в митного органу, спростовує достовірність наведених декларантом розрахунків.

Положення ч. 7 ст. 54 МК України передбачають, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Судом встановлено, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару разом з митною декларацією було надано, в тому числі, інвойс №00363/2019 від 22.03.2019 р., з якого вбачається, що ціна товару, заявленого декларантом в поданій 26 березня 2019 року митній декларації, складає саме 11520,00 дол. США.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З поданої ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" 26 березня 2019 року митної декларації вбачається, що позивач визначив митну вартість товару за першим методом - за ціною договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 264 та ч. 1 ст. 54 МК України, з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів, а також контроль правильності визначення митної вартості установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації, що полягає, в тому числі, у перевірці числового значення заявленої митної вартості.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Норми ч. 2 ст. 58 МК України передбачають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При цьому, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 3 ст. 58 МК України).

Таким чином, за результатами проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють порядок визначення митної вартості товару, суд дійшов висновку, що така визначається в першу чергу за ціною договору, і тільки в разі неможливості застосування такого, використовуються другорядні методи.

У свою чергу декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Ч. 6 зазначеної статті МК України також передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 55 МК України, орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Зокрема, згідно з положеннями п.п. 2, 4 ч. 2 цієї статті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Обов`язок органу доходів і зборів обґрунтовувати причини та порядок здійснення коригування митної вартості встановлюються також Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила).

Так, відповідно до п. 2.1 Правил, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Тобто, законодавець встановив, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Разом з тим, в оскарженому рішенні відповідач зазначеного порядку не дотримався.

Суд не бере до уваги посилання відповідача у поданому відзиві на наявні розбіжності в п. 6.1 зовнішньоекономічного договору, в якому передбачено, що вартість товару оплачується покупцем на умовах обумовлених сторонами зазначається в інвойсах, при цьому відомості про такі відсутні в інвойсі №00363/2019 від 22.03.2019 р., з огляду на те, що таке обґрунтування не було підставою прийняття оскарженого рішення.

Вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття та не може обґрунтовувати юридичну правомірність таких актів в контексті обставин, що не були підставою їх прийняття. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах.

Більше того, суд зауважує, що п. 6.1 контракту №17 від 02.01.2018 р., на який посилається відповідач передбачає зазначення в інвойсах саме вартості товару, а не умов оплати. Щодо таких в даному п. договору зазначено, що умови оплати обумовлюються сторонами. Зазначене узгоджується також з п. 3.1 контракту №17 від 02.01.2018 р., відповідно до якого ціна товару вказується в інвойсах, які виставляються на кожну партію товару.

Суд також відхиляє посилання відповідача на те, що ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" раніше здійснювало митне оформлення ідентичних товарів за контрактом №17 від 02.01.2018 р. з рівнем митної вартості 0,6 дол. США за 1 кг, оскільки дана обставина також не була підставою прийняття оскарженого рішення.

Суд зазначає, що можливість зміни ціни товару протягом строку дії контракту обумовлена умовами такого (п. 3.1 контракту).

Окрім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в такій відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою останнім в постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

З огляду на вищенаведені законодавчі норми та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості товару за резервним методом та проведення її коригування, а тому заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 139, 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" (місцезнаходження: вул. Робітнича, буд. 2/2, м. Свалява, Свалявський район, Закарпатська область, 89300, код ЄДРПОУ - 39655147) до Київської міської митниці ДФС (місцезнаходження: бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ 124, 03124, код ЄДРПОУ - 39422888) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2019/000017/2 від 26.03.2019 р.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської міської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00093 від 26.03.2019 р.

4. Стягнути із Київської міської митниці ДФС України (місцезнаходження: бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ 124, 03124, код ЄДРПОУ - 39422888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" (місцезнаходження: вул. Робітнича, буд. 2/2, м. Свалява, Свалявський район, Закарпатська область, 89300, код ЄДРПОУ - 39655147) за рахунок бюджетних асигнувань 3842 грн. 00 коп. (Три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяР.О. Ващилін