Рішення № 83731102, 15.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 р. Справа № 520/5086/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Шаталовій Н.В.,

за участі відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба суму у розмірі 61 596,22 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що гр. ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Харківському університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба у період з 08.09.2017 року по 15.03.2018 року на посаді курсанта. 15.03.2018 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Університету наказом начальника Університету (по стройовій частині) від 14.03.2018 року № 60. Однак, на момент подачі позову відповідач жодних відшкодувань суми витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання в ХУПС ім. Івана Кожедуба у розмірі 61 596,22 грн. не здійснював, що є підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 27.06.2019 року відкрито провадження по справі. Запропоновано відповідачу у встановлений строк надати до суду відзив на позов.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України. Надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі з причин неможливості прибуття у зв`язку із великою завантаженістю. В клопотанні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимог, не заперечував проти їх задоволення.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), проходив навчання та військову службу у Харківському університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба у період з 08.09.2017 року по 15.03.2018 року на посаді курсанта, на підставі контракту, укладеного між Міністерством оборони України в особі начальника університету і відповідачем (а.с. 10).

Судом встановлено, що з 15.03.2018 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Університету наказом начальника Університету (по стройовій частині) від 14.03.2018 року № 60, через небажання продовжувати навчання та у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, що підтверджується витягом з наказу начальника Університету (по стройовій частині) від 14.03.2018 року № 60 (а.с. 11).

Однак, відповідач жодних відшкодувань суми витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання в ХУПС ім. Івана Кожедуба у розмірі 61 596,22 грн. не здійснював.

У зв`язку із достроковим розірванням контракту з вини відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду щодо відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням ОСОБА_1 під час проходження ним військової служби (навчання) у Харківському університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба у період з 08.09.2017 року по 15.03.2018 року на посаді курсанта.

Щодо визначення юрисдикції вказаного спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», видом військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Судом встановлено, що відповідач проходив військову службу (навчання) курсанта вищого навчального закладу, який має у своєму складі військовий інститут, перебуваючи на посаді курсанта, яка є публічною службою.

12.12.2018 року Велика Палата Верховного Суду в Постанові у справі №804/285/16 відступила від своїх попередніх правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15.

Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, яка була оприлюднена 03.01.2019 року, спори з приводу відшкодування вартості утримання особи, яка навчалась у вищому військовому навчальному закладі підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Так, судом взято до уваги, що з метою встановлення критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17, виходячи з таких міркувань.

У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Водночас, Верховним судом зазначається, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає розгляду Харківським окружним адміністративним судом.

По суті спірних правовідносин, суд зазнає наступне.

Положеннями п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір, зокрема, спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Згідно п.2 ч.1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Пунктами 3 та 4 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Згідно п. 6 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

На виконання вказаного пункту 3 Порядку відшкодування витрат...», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. №964, був виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007р. № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах", яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).

Водночас, відповідно до п. 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Згідно змісту п.1 (абз.6) контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Університету та відповідачем, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Судом встановлено, що витрати, пов`язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у навчальному закладі - ХНУПС імені Івана Кожедуба, складалися з грошового забезпечення 52 918,82 грн., з продовольчого забезпечення - 6 299,82 грн., з медичного забезпечення - 44,53 грн., по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 2 333,05 грн. Загальна сума вказаних витрат на утримання відповідача склала 61 596,22 грн., що підтверджується загальним розрахунком від 15.03.2018 р. № 236, затвердженим ТВО начальника ХНУПС імені Івана Кожедуба (а.с. 12).

Грошове забезпечення проводилося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам".

Продовольче забезпечення здійснювалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації" (зі змінами) та наказу Міністерства оборони України від 09.12.2002 №402 "Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час".

Забезпечення комунальними послугами та енергоносіями здійснювалась відповідно до "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.

Відповідно до пункту 2.3. Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту, остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення здійснюється на підставі довідок-розрахунків, складених відповідними службами забезпечення навчального процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, курсанти, що навчаються у даному вищому навчальному закладі, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).

Суд зазначає, що відповідач був обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов`язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання (а.с. 10).

Із вказаним вище загальним розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням курсанта від 15.03.2018 р. № 236 відповідач також був ознайомлений 14.03.2018 року під особистий підпис, що підтверджується його підписом у розрахунку. Крім того, в загальному розрахунку також міститься підпис відповідача щодо добровільного відшкодування витрат на його утримання в університеті у встановлений строк у загальному розмірі 61 596,22 грн. (а.с. 12).

Проте, вказану у розрахунку суму витрат, пов`язаних з утримання відповідача під час навчання у навчальному закладі (позивача), яка складає у загальному розмірі 61 596,22 грн., станом на час звернення позивача із даним позовом та на час розгляду справи відповідачем не відшкодовано.

Як зазначалося судом раніше, відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимог, не заперечував проти їх задоволення.

Таким чином, сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 61 596,22 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на те, що відповідачем не надано до суду належні докази на підтвердження факту погашення заборгованості на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання, у загальному розмірі 61 596,22 грн. та враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у загальному розмірі 61 596,22 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (код ЄДРПОУ 24980799, адреса: 61023., м. Харків, вул. Сумська, буд. 77/79) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (код ЄДРПОУ 24980799) суму у розмірі 61596 (шістдесят одна тисяча п`ятсот дев`яносто шість) грн. 22 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 20 серпня 2019 року.

Суддя О.В.Шевченко