Ухвала суду № 83730731, 19.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4635/19

УХВАЛА

19 серпня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДОЛИНА» про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДОЛИНА» (вул. Станційна, 58-а, смт. Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область, 67832, код ЄДРПОУ 38794412) до Овідіопольського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати незаконними дії державного виконавця Овідіопольського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області по відкриттю виконавчого провадження ВП №59605587;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59605587 від 22.07.2019 року;

- судові витрати покласти на відповідача.

02 серпня 2019 року позивачем разом з позовною заявою надано до суду заяву про забезпечення позову (вхід. №27855/19) в якій позивач просив суд зупинити виконавче провадження №59605587 відносно ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» до моменту розгляду позовної заяви ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59605587 від 22.07.2019 року.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.08.2019 року, заяву про забезпечення позову по справі №420/4635/19 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Андрухіву В.В.

Ухвалою судді Андрухіва В.В. від 06 серпня 2019 року у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДОЛИНА» про забезпечення позову відмовлено повністю.

15 серпня 2019 року позивач повторно звернувся до суду з заявою про забезпечення позову (вхід. №29339/19), в якій просить заборонити Овідіопольському районному відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області вчиняти будь-які дії у виконавчому провадженні №59605587 до моменту розгляду позовної заяви ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №59605587 від 22.07.2019 року.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.08.2019 року, заяву про забезпечення позову по справі №420/4635/19 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Андрухіву В.В.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2019 року та розпорядження в.о. керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду Мазур С.О. №104 від 16.08.2019 року «Щодо повторного автоматичного розподілу справи», адміністративну справу №420/4635/19 та заяву про забезпечення позову (вхід. №29339/19) передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, що оскаржуваною постановою про відкриття виконавчого провадження, ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» надано 10-ти денний термін на виконання вимог виконавчого листа №1540/4171/18 від 14.03.2019 року, а саме зупинення виконання робіт, та/або надання послуг товариства за адресою: смт. Великодолинське, вул. Мізікевича, 58А, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Подання позовної заяви про скасування постанови не зупиняє її дію, за її невиконання у строки, передбачені постановою, на товариство може бути накладений штраф у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а зупинення діяльності ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» призведе до не виконання своїх договірних зобов`язань за договорами оренди та нанесе значної шкоди товариству, місцевому та державному бюджету України у вигляді несплати податків та зборів 30 співробітниками, яким перестане нараховуватись заробітна плата.

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч.2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Також розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що заява не є надуманою, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідача, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

До вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову – це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому забезпечуватись можуть лише матеріально-правові вимоги позивача. Отже будь-які інші вимоги, які не становлять або не будуть становити предмет спору, в межах конкретного спору забезпеченими бути не можуть.

Верховним Судом України у постановах від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552цс-16 та від 24 травня 2017 року у справі № 6-640цс-17, Верховним Судом у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 509/5216/13-ц вже висловлювалась правова позиція, відповідно до якої забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи порушене позивачем питання, суд враховує, що забезпечення позову має на меті запобігти, по-перше, збігу обставин, за умови яких позитивне судове рішення буде невиконуваним або його виконання потребуватиме значних зусиль.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, судом не встановлено очевидної протиправності оскаржуваних дій та підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

Заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що забезпечивши позов шляхом заборони Овідіопольському районному відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, вчиняти будь-які дії у виконавчому провадженні №59605587 до моменту розгляду позовної заяви ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №59605587 від 22.07.2019 року, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, оскільки завчасно надасть оцінку правомірності та законності оскаржуваним діям відповідача, яке буде предметом спору, що не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.

Крім того, суд вважає, що тільки під час розгляду справи суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» №2 від 06.03.2008 року.

Також, у заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду. З огляду на це відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у п.1 ч.2 ст.150 КАС України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії, попри це, позивач просить суд заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії у виконавчому провадженні №59605587. З системного аналізу положень законодавства, можливо зробити висновок, що законодавцем передбачено, що особа, яка звертається з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, з урахуванням особливостей предмету спору, повинна визначитись та конкретизувати які саме дії суд повинен заборонити з метою захисту прав та інтересів позивача.

Крім того, жодного доводу на обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити чи ускладнити виконання судового рішення згідно п.1 ч.2 ст.150 КАС України позивач у заяві про забезпечення позову не навів.

Таким чином, оскільки вимоги заявника не відповідають вищезазначеним критеріям та принципам інституту забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 150, 151, 154, 248, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДОЛИНА» про забезпечення позову (вхід. №29339/19 від 15.08.2019 року) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.О. Стефанов