Ухвала суду № 83730729, 20.08.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

20 серпня 2019 р. Справа № 120/2654/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про: визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, згідно з частинами 1-2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи спеціальні строки звернення до адміністративного суду, встановлені статтею 287 КАС України, суд наголошує на положеннях статті 123 КАС України, згідно з якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

ОСОБА_1 відповідно до змісту позовних вимог просить визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ ГТУЮ у місті Києві, яка полягає у ненакладенні арешту на кошти, інші цінності та майно Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ПЛАТИНУМ БАНК" у виконавчому провадженні №59269290 в межах суми, достатньої для своєчасного і повного виконання виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду, виданого у справі №802/1233/17-а, та зобов`язати відповідача накласти такий арешт.

В обґрунтування позову зазначає, що 30.05.2019 адвокат Корнійчук Д.А., який діє в його інтересах, звернувся до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ ГТУЮ у місті Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження, в якій просив при відкритті виконавчого провадження накласти арешт на кошти та майно боржника. 06.06.2019 виконавче провадження було відкрито, однак арешт накладений не був. На запити позивача про надання інформації з приводу накладення арешту відповідач не відповідає; на заяву про накладення арешту від 20.06.2019 відповідач також не відреагував.

Таким чином, з вказаного слідує, що про порушення своїх прав позивач мав дізнатися після отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2019 ВП № 59269290, а відтак до суду позивач звернувся з пропущенням десятиденного строку звернення. Поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позивачем в позовній заяві не наведено.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху пояснення щодо поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду, а також доказів на підтвердження поважності таких причин.

Керуючись ст. 122, 123, 161, 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання пояснення щодо поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду, а також доказів на підтвердження поважності таких причин.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович