Ухвала суду № 83730066, 14.08.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №263/3153/19

Провадження№ 1-кп/266/282/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м. Маріуполь

Колегія суддів Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., суддів Шишиліна О.Г., Д`яченка Д.О., за участю секретаря Циганкової М.М., прокурора Кузя А.В., захисників Хмаріної О.В., Богатченко В.М., Титаренко О.Є., Остапенка С.Л., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , під час проведення підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню № 12017050000000261 від 05.07.2017 р. відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, одруженого, не працюючого, не судимого, мешкаючого в АДРЕСА_1

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Козацьке Новоазовського району Донецької області, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні двох дітей (не є батьком), не працюючого, не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_2 , мешкаючого без реєстрації в АДРЕСА_3

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Маріуполя, громадянина України, одруженого, приватного підприємця, не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_4 , мешкаючого в АДРЕСА_5

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Маріуполя, громадянина України, одруженого, працюючого оперуповноваженим ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, не судимого, мешкаючого в АДРЕСА_6

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця смт. Тельманове Донецької області, громадянина України, одруженого, працюючого оперуповноваженим ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, не судимого, мешкаючого в АДРЕСА_7

обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України -

ВСТАНОВИЛА:

У підготовчому судовому засіданні прокурором Кузем А.В. подані письмові клопотання, які обґрунтовані тим, що суд повернув суми застав, застосованих щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , чим фактично скасував запобіжні заходи відносно них. Вважаючи, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що їм загрожує, та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, просив про застосування відносно вказаних обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також прокурором Кузем А.В. заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 з тих підстав, що останній в суді відмовився від укладеної із прокурором угоди, яка була підставою для зміни відносно обвинуваченого запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, прокурор вважає, що обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, та тому просив застосувати до вказаного обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, прокурор Кузь А.В. подав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , мотивуючи його тим, що тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, може зумовити його зникнення на непідконтрольну територію, де мешкають його діти.

Також прокурор клопотав про застосування відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади, оскільки вважає, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення обвинуваченими, які є службовими особами правоохоронного органу, злочинів, що їм інкримінуються, та існують ризики незаконного впливу обвинувачених на інших учасників судового провадження із використанням займаних ними посад.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також їхні захисники Остапенко С.Л. та Титаренко О.Є. проти клопотань про обрання запобіжного заходу та відсторонення від посад заперечували, зазначивши, що перелічені прокурором ризики відсутні та вони не доказані в суді. Не заперечували проти обрання обвинуваченим запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Богатченко В.М. проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу заперечували, зазначили, що у клопотанні не наведено законних підстав для цього, та перелічені прокурором ризики відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Хмаріна О.В. проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу заперечували, вказавши, що тяжкість покарання є єдиним озвученим прокурором ризиком, обвинувачений не має на меті ухилитися від суду, та весь час добросовісно виконував покладені на нього обов`язки.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При розгляді вказаного питання, колегія суддів виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення усіма обвинуваченими кримінальних правопорушень, які їм інкримінуються, та на даній стадії судового розгляду суд не має повноважень давати оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У п.п. 130-132 Рішення ЄСПЛ від 15.10.2015 р. у справі Бєлозоров проти України (заява № 43611/02) зазначено, що Суд вважає, що хоча це важливо для оцінки існування ризику того, що заявник переховуватиметься від слідства і суду або продовжуватиме злочинну діяльність, необхідність продовження строку позбавлення свободи не може оцінюватися з суто абстрактної точки зору, яка враховує лише тяжкість злочину. Хоча Суд може погодитися з тим, що тяжкість обвинувачення може бути підставою для тримання під вартою на початкових етапах провадження (див. рішення у справах «Целеєвський проти Польщі», заява № 17584/04, п.п. 37-38, від 4 травня 2006 року, і «Кучера проти Словаччини», заява № 48666/99, п. 95, ECHR 2007 (витяги)), він не може погодитися з тим, що така підстава є прийнятною на пізніших етапах провадження в якості головної причини для тримання особи під вартою. Відповідно самі по собі зазначені вище обставини не є достатніми підставами для тримання заявника під вартою впродовж такого тривалого часу. Що стосується ризику переховування заявником від слідства і суду, його слід оцінювати із врахуванням різних чинників, особливо таких, що стосуються характеру зазначеної особи, її моральності, її житла, роду її занять, її засобів, родинних зв`язків та усіх видів зв`язків з країною, в якій здійснюється її кримінальне переслідування (див. рішення у справі «Ноймайстер проти Австрії», від 27 червня 1968 року, п. 10, Series A № 8).

Як встановлено судом, терміни дії раніше обраних відносно усіх обвинувачених запобіжних заходів спливли. З часу спливу строків обвинувачені з`являлися до суду за першою вимогою, не даючи жодних підстав для сумніву у їхній належній процесуальній поведінці, не давали приводів вважати, що вони можуть уникнути суду і незаконно впливати на учасників кримінального провадження, оскільки це не доведено прокурором перед судом у передбачений законом спосіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Як вже вище було зазначено, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими кримінальних правопорушень, що їм інкримінуються, однак, на думку колегії суддів, прокурором не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Сама ж лише тяжкість покарання не є підставою для обрання відносно особи запобіжного заходу на даній стадії судового провадження.

Виходячи з наведеного, суд не находить законних підстав для застосування відносно усіх обвинувачених будь-яких запобіжних заходів, а від цього клопотання у цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому суд має керуватися практикою ЄСПЛ, а саме тим, що оцінка ризику втечі має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Щодо відсторонення обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від посад, то суд виходить з наступного.

Статтею 131 КПК України передбачено, що відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Частинами 1 та 2 ст. 154 КПК України передбачено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Згідно ст. 157 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади; 2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади; 3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

Оскільки дія раніше застосованого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посад обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 закінчилась, обвинувачені вже приступили до роботи, та ніяким чином не дали підстав вважати, що вони продовжать протиправну поведінку, або, перебуваючи на посаді, можуть знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження немає.

З огляду на наведене, клопотання прокурора у цій частині також не підлягають задоволенню.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор, захисники та обвинувачені вважали за можливе призначити судовий розгляд.

За результатами підготовчого судового засідання колегія суддів дійшов висновку, що угод про визнання винуватості чи про примирення немає, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено та затверджено у відповідності до вимог закону. Дане кримінальне провадження підсудне Приморському районному суду м. Маріуполя Донецької області.

Таким чином, в наявності достатні приводи для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Керуючись ст. 154, 156, 157, 181, 183, 193, 194, 314-317 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.

У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - відмовити.

У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - відмовити.

У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 - відмовити.

Зобов`язати обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду.

У задоволенні клопотання прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області відносно ОСОБА_4 - відмовити.

У задоволенні клопотання прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області відносно ОСОБА_5 - відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні на 13.30 год. 23 серпня 2019 року в приміщенні Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Розгляд кримінального провадження здійснювати колегією суддів.

В судове засідання викликати прокурора, захисників, обвинувачених.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Пантелєєв Д.Г.

Судді Шишилін О.Г.

Д`яченко Д.О.