Рішення № 83729739, 12.08.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5061/19

Провадження № 2/234/1964/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кравченко О.Ю.

секретар судового засідання Малушка С.В.

за участю відповідача ОСОБА_1

справа №234/5061/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краматорську Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Краматорського міського суду Донецької області звернувся АТ КБ «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 17.06.2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 6200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме Умова та надання банківських послуг» та «тарифи Банку», які викладені на банківському сайті, згідно яких обслуговується відповідач.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Відповідач зобов`язався:

-на підставі п.2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту. А також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором;

-слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно п.2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6 на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту )у томі числі простроченого кредиту та Овердрафту) оплати винагороди Банку.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання з договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором виконував неналежним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 12.02.2019 року складала 26 197,72 грн., у тому числі - 7 753,70 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 14970,32 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 1750 грн - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1223,70 грн. - штраф (процентна складова). Просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 26197,72 грн. за кредитним договором б/н від 17.06.2010 року, а також судові витрати у сумі 1921 грн.

Ухвалою від 10.05.2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

24.06.2019 року відповідач подав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Посилається на те, що банком безпідставно нараховано пеню всупереч вимог Закону України «Про тимчасові заходи на проведення антитерористичної операції» зі змінами, відповідно до якого на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція. Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості не відповідає дійсності, а саме в ньому присутні платежі, які взагалі не здійснювались. Так, не здійснювались платежі вже після січня 2014 року, оскільки на той момент відповідач вважав, що заборгованість погашена. Відповідно до норм ст.ст.257, 258 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимоги про стягнення неустойки, штрафу, пені, встановлено строком в один рік. Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у задоволенні позову. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана до Краматорського міського суду 22.03.2019 року, а відтак, на момент подачі позову строк позовної давності сплинув. Також умови кредитування не містять підпису відповідача, а тому не можуть вважатись такими умовами, на які погоджувався відповідач.

23.07.2019 року позивач подав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 17.06.2010 року, в якій відповідач висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна 30 днів» та особистим підписом засвідчив, що згоден з тим, що ця заява, разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Також до матеріалів позовної заяви долучено «Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка підписана особисто відповідачем, та з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 36% на рік, вказано розміри комісій та штрафів тощо. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Відповідно до правил користування карткою, строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього дня 09.2016 року. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 14.03.2019 року - до спливу строку позовної давності.

До початку розгляду справи по суті, 09.08.2019 року позивач подав уточнену позовну заяву, в якій зазначив, що станом на 15.07.2019 року заборгованість відповідача за кредитним договором б/н від 17.06.2010 року становить 31984,81 грн., з яких 6703,70 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 25281,11 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання.

Просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 31984,81 грн. за кредитним договором б/н від 17.06.2010 року, а також судові витрати у сумі 1921 грн. (а.с.76-79).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву.

Вислухав пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2010 року відповідач ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, уклав з позивачем договір б/н, відповідно до якого отримав кредит у розмірі 6200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві .

Як вбачається із анкети-заяви, відповідач отримав платіжну картку за кредитом «Універсальна», відповідно до тарифів банку відповідачу установлено поточну процентну ставку у розмірі 3% на місяць (36% на рік) (а.с.12-13).

Як вбачається з виписки по картковому рахунку, відповідач користувався кредитною карткою, знімав грошові кошти, частково погашав заборгованість за кредитом (а.с.68-71).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.06.2010 року, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , станом на 15.07.2019 року утворилась заборгованість на загальну суму 31984,81 грн, яка складається з наступного:

- 6703,70 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 25281,11 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання (а.с.80-83).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та у порядку, що встановлені договором, як це встановлено ст. 1049 ЦК України.

За приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи відповідача про те, що він повністю погасив кредит у січні 2014 року суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано доказів на їх підтвердження та спростовуються розрахунком наданими позивачем випискою по рахунку та розрахунком заборгованості.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 отримав у АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти і станом на час розгляду справи його заборгованість за простроченим тілом кредиту становить 6703,70 грн., яка на час розгляду справи не погашена.

Щодо доводів відповідача про пропуск банком строку позовної давності для звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Пунктом 2.1.1.2.11 Умов та правил надання банківських послуг розділу 2.1.1. «Загальні положення», затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256 визначено, що карта діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицьовій стороні карти включно.

Враховуючи, що відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України, приймаючи постанову від 19 березня 2014 року (справа № 6-14 цс 14).

Як вбачається з довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 03.07.2019 року (а.с.66), відповідач ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 17.06.2010 року отримав три картки, остання з яких має термін дії до останнього дня 09.2016 року.

Згідно реєстраційного номера вхідного документу, позивач звернувся до суду з вимогою про повернення кредитних коштів за договором 22.03.2019 року, тобто строк позовної давності щодо вимоги про повернення кредиту в повному обсязі, з урахуванням строку дії кредитної картки, не сплив, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 6703,70 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення зобов`язання у розмірі 25281,11 грн. суд зазначає наступне.

У частині 1 ст. 611 ЦК України закріплено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Проте, нараховуючи відповідачу пеню, банк не врахував наступне.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669-VII, який набрав чинності 15 жовтня 2014 року.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

З метою забезпечення реалізації ст.2 Закону, Національний банк України листом від 05 листопада 2014 року №18-112/64483 «Про скасування пені та штрафів за договором кредиту під час АТО» повідомив усі банки про необхідність неухильно дотриматися вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та про відповідальність керівників банків за їх невиконання.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р, до якого віднесене м.Краматорськ Донецької області.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 мешкає у м.Краматорську Донецької області, що підтверджується довідкою з місця проживання та копією паспорта відповідача (а.с.30, 40).

Таким чином, враховуючи вимоги Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. №1669-VII, у задоволенні вимог банку про стягнення з відповідача пені слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 17.06.2010 року у сумі 6703,70 грн.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір за подачу позову Банком покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 28.02.2019 року, а відтак, виходячи з розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача пропорційно підлягає стягненню судовий збір у розмірі 403,41 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 19, 81, 89, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 17.06.2010 року у розмірі 6703,70 грн. (шість тисяч сімсот три грн. 70 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) судовий збір у розмірі 403,41 грн. (чотириста три грн. 41 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19.06.2019 року.

Суддя Краматорського міського суду О. Ю. Кравченко