Ухвала суду № 83729280, 19.08.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7454/19

Провадження № 2-з/185/53/19

У Х В А Л А

19 серпня 2019 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Врона А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №185/7454/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , у складі житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 33845593, земельна ділянка, площею 0,25 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 , розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 420230212235; земельна ділянка, площею 0,007 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 , розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 419322012235.

У заяві посилається на те, що вказане нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_2 , подальше відчуження відповідачем належного йому майна протягом розгляду справи може не тільки ускладнити, але і зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду. У позивача відсутні жодні відомості про наявність у відповідача грошових коштів, за заявами відповідача у нього відсутні кошти для повернення позики.

Заява надійшла в провадження судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Врони А.О. згідно протоколу автоматизованого розподілу заяви 16 серпня 2019 року.

Цивільна справа №185/7454/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу перебуває в провадженні судді Перекопського М.М.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Положеннями ч.1 ст.151 ЦПК України передбачені обов`язкові відомості, які повинна містити заява про забезпечення позову, зокрема, пунктів 3,4,6,7 вказаної статті встановлено необхідність зазначення обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до положень ст.ст.149, 150 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті — це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, заявник має обґрунтувати необхідність застосування саме такого виду заходу забезпечення позову, який (які) вказаний (вказані) в заяві про забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.

Заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що має наслідком обмеження можливостей не тільки розпорядження майном, а й можливостей користування майном, тому є вірогідність спричинення збитків відповідачу саме таким видом забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Однак заявником в заяві не вказано вартості майна, на яке просить накласти арешт, не заявлено будь-яких клопотань щодо витребування таких відомостей за відсутності можливості вказати вартість майна самостійно.

Статтями 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч.9 ст. 153 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Суд, перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову, вважає, що вказана заява відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, підлягає поверненню заявнику, оскільки її подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України.

Керуючись ст. 151, 153, 260 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №185/7454/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: А. О. Врона