Рішення № 8372855, 11.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/1611.02.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн «Фреш Ап»          

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю НЕТ»

про стягнення 18431,30 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Кулінцова В.Ю.

Від відповідача не з’явився           

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Концерн «Фреш Ап» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю НЕТ»про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором оренди від 20.11.06р. всього в сумі 18431,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2009р. порушено провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи (та зокрема згідно Довідок з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців).

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представник Позивача у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача в судові засідання не з’являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2006 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір оренди, за яким Відповідачу в оренду передавалися нежилі приміщення загальною площею 71,25 кв.м, для розміщення офісу (Договір оренди).

01 грудня 2006 року зазначені вище приміщення були передані Позивачем Відповідачу, про що складено відповідний Акт здачі-приймання об'єкта, що орендується.

01 лютого 2007 року між Позивачем та Відповідачем укладена Угода про внесення змін і доповнень до Договору оренди, якою встановлювався новий розмір орендної плати: 83,40 грн. за 1 кв.м на місяць, у тому числі ПДВ - 13,91 грн.

19 червня 2007 року між Позивачем та Відповідачем укладена Угода про внесення змін і доповнень до Договору оренди, згідно якої розмір орендної плати: 101,04 грн. за 1 кв.м на місяць, у тому числі ПДВ - 16,84 грн.

Позивач і Відповідач подовжили строк дії Договору оренди до 31 жовтня 2008 року, уклавши 30 жовтня 2007 року відповідну Угоду про внесення змін і доповнень до Договору оренди.

01 червня 2008 року між Позивачем та Відповідачем укладена Угода про внесення змін і доповнень до Договору оренди, якою встановлювався новий розмір орендної плати: 126,24 грн. за 1 кв.м на місяць, у тому числі ПДВ - 21,04 грн.

14 січня 2009 року між Позивачем та Відповідачем укладена Угода про розірвання Договору оренди та підписано того ж дня Акт здачі-приймання об'єкта, що орендувався.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Позивач заявляє до стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати за березень 2008 року, що становить: 101,04 * 71,25 = 7 199,10 грн. Відповідно до Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № F-00000769 сума послуг (оренди за Договором) за березень 2008 року також становить 7 199,10 грн.

Позивач заявляє до стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати за січень 2009 року, з розрахунку: сума, яка підлягала сплаті за оренду приміщень за повний календарний місяць, становить: 126,24 * 71,25 = 8 994,60 грн., 14 січня 2009 року між Позивачем та Відповідачем укладена Угода про розірвання Договору оренди та підписано того ж дня Акт здачі-приймання об'єкта, що орендувався.

Таким чином, розрахунок заборгованості Відповідача з орендної плати за січень 2009 року становить: (8 994,60 грн. / 31 день (кількість днів у місяці, за який справляється плата)) * 14 (кількість днів, у які здійснювалася оренда приміщень) = 4 062,07 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору оренди, орендна плата сплачується Відповідачем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Позивача наперед не пізніше 5-го числа кожного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору та проводив оплату по Договору несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідач не скористався своїм правом з’явитися до суду та надати усні або письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з орендної плати за Договором, відповідно до якого заборгованість відповідача по орендній платі становить (7 199,10 грн. + 4 062,07 грн.) 11261,17 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача сум заборгованості з орендної плати в розмірі 11261,17 грн.

Відповідно до п 5.4. Договору оренди, сума орендної плати не включає в себе комунальні платежі (водопостачання, опалення) та розрахунки за використану Відповідачем електроенергію. Оплата за електроенергію та комунальні платежі здійснюється Відповідачем протягом 10 днів після пред'явлення рахунку Позивачем.

Ухвалою від 21.12.09р. суд вимагав позивача надати докази виконання позивачем п. 5.4 Договору оренди, а саме –надати докази виставлення рахунків на оплату комунальних платежів та по спожитій електроенергії Відповідачу.

В наданому суду 19.01.10р. поясненні, Позивач зазначив, що за практикою, що склалася у нього, орендарі самостійно отримують рахунки-фактури на оплату послуг як з оренди приміщень, так і комунальних, включаючи електроенергію, у бухгалтерії орендодавця. Але оскільки Відповідач не з'явився до бухгалтерії Позивача і не підписав відповідні рахунки-фактури та Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), Позивач цінним листом (оригінал фіскального чека № 9426, штрих код: 0103008634355 від 25.11.2009 р. та оригінал опису вкладення в цінний лист з відбитком календарного штемпеля від 25.11.2009 р.) направив Відповідачу три рахунки-фактури, які зазначені у Позовній заяві: № Ф-00002911 від 31.12.2008 р. на суму 2 016,14 грн., № Ф-00000009 від 14.01.2009 р. на суму 1 936,23 грн., № Ф-00000011 від 14.01.2009 р. на суму 4 062,07 грн., а всього на загальну суму 15 213,54 грн., тим самим пред'явивши вимогу до Відповідача по виконанню зобов'язання оплати послуг з оренди приміщень та комунальних послуг, включаючи електроенергію.

Як зазначалось вище, на позивача п 5.4. Договору оренди, покладено обов’язок пред’являти Відповідачу рахунки на сплату комунальних платежів (водопостачання, опалення) та за використану Відповідачем електроенергію.

Пороте, в описі вкладення в цінний лист з відбитком календарного штемпеля від 25.11.2009 р. (оригінал фіскального чека № 9426, штрих код: 0103008634355 від 25.11.2009 р.), на який посилається Позивач, вказано лише «рахунки-фактури» без зазначення дат та номерів рахунків. Зважаючи на що суд вважає необґрунтованими посилання Позивача, що це є належний доказ виконання ним п. 5.4 Договору та виставлення Відповідачу рахунків, зокрема № Ф-00002911 від 31.12.2008 р. на суму 2 016,14 грн., № Ф-00000009 від 14.01.2009 р. на суму 1 936,23 грн. на сплату комунальних платежів (водопостачання, опалення) та за використану Відповідачем електроенергію.

Також Позивачем під час розгляду справи 19.01.10р. рекомендованим листом з описом вкладення (оригінали фіскального чеку та опису вкладення долучені дог матеріалів справи) було направлено Відповідачу на адресу, зазначену в Довідці від 18.01.10р. з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, три рахунки-фактури, які зазначені у Позовній заяві, та зазначені в описі вкладення від 19.01.10р.: № Ф-00002911 від 31.12.2008 р., № Ф-00000009 від 14.01.2009 р. та № Ф-00000011 від 14.01.2009 р.

Тобто, Позивачем у відповідності до п. 5.4 Договору оренди, виставлено (направлено поштою) Відповідачу рахунки на оплату комунальних платежів та по спожитій електроенергії № Ф-00002911 від 31.12.2008 р. та № Ф-00000009 від 14.01.2009р.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з п. 5.4 Договору, та положень ст. 530 ЦК України, обов’язок Відповідача сплатити за комунальні платежі та по спожитій електроенергії згідно Договору настає після виставлення позивачем відповідного рахунку.

Відповідно до Розділу 4 Наказу «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів»Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149, п. 4.1 - нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):

Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Відповідно до п. 4.2. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

У відповідності до вищенаведеного, надісланий позивачем цінний лист з описом вкладення 19.01.10р., Відповідачу повинен був бути доставлений поштою не пізніше 22.01.10р.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що поштою був порушений строк пересилання, встановлений розділом 4 Наказу «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів»Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149, то суд приходить до висновку, що рахунки на оплату комунальних платежів та по спожитій електроенергії № Ф-00002911 від 31.12.2008 р. та № Ф-00000009 від 14.01.2009р. були отримані відповідачем 22.01.10р.

Тобто, якщо Відповідачем рахунки № Ф-00002911 від 31.12.2008 р. та № Ф-00000009 від 14.01.2009р. були отримані відповідачем 22.01.10р., то у відповідності до п 5.4. Договору оренди, вони повинні були бути оплачені протягом 10 днів після пред'явлення рахунку Позивачем, тобто по 01.02.10р. включно.

Отже, право позивача вимагати виконання від Відповідача встановленого п. 5.4 Договору обов’язку сплатити по рахункам на оплату комунальних платежів та по спожитій електроенергії № Ф-00002911 від 31.12.2008 р. та № Ф-00000009 від 14.01.2009р. виникло з 02.02.10р.

Станом на момент винесення даного рішення, в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем сум заборгованості за комунальні послуги та електроенергію по рахункам № Ф-00002911 від 31.12.2008 р. та № Ф-00000009 від 14.01.2009р., всього в сумі 3952,37 грн., а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості за комунальні послуги та електроенергію по рахункам № Ф-00002911 від 31.12.2008 р. та № Ф-00000009 від 14.01.2009р., всього в сумі 3952,37 грн.

В поданому позові, Позивач також просить суд стягнути з Відповідача пеню у відповідності до п. 11.1 Договору (за період з 17.01.09 по 17.07.09р.), інфляційні та 3% річних (за період з 17.01.09р. по 24.11.09р.) за прострочення і несвоєчасне виконання грошового зобов’язання щодо оплати по рахункам № Ф-00002911 від 31.12.2008 р. та № Ф-00000009 від 14.01.2009р.

Проте, суд не погоджується та вважає необґрунтованим позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача вищенаведених пені, інфляційних та 3% річних, оскільки як встановлено судом, право Позивача вимагати від Відповідача виконання встановленого п. 5.4 Договору обов’язку сплатити за комунальні послуги та електроенергію згідно з рахунками по рахункам № Ф-00002911 від 31.12.2008 р. та № Ф-00000009 від 14.01.2009р., виникло лише після належного виконання Позивачем свого обов’язку виставити Відповідачу вищевказані рахунки, тобто, як встановлено вище –з 02.02.10р.

Тобто, у заявлений в позові період стягнення з Відповідача пені (за період з 17.01.09 по 17.07.09р.), інфляційні та 3% річних (за період з 17.01.09р. по 24.11.09р.), Відповідачем ще не було порушено грошового зобов’язання щодо оплати по рахункам № Ф-00002911 від 31.12.2008 р. та № Ф-00000009 від 14.01.2009р. Позивачу, і таке порушення, як встановлено вище судом, виникло лише з 02.02.10р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованими, а тому такими що не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені за період з 17.01.09 по 17.07.09р., та інфляційні і 3% річних за період з 17.01.09р. по 24.11.09р., за прострочення і несвоєчасне виконання грошового зобов’язання щодо оплати по рахункам № Ф-00002911 від 31.12.2008 р. та № Ф-00000009 від 14.01.2009р., оскільки за ці періоди порушення грошового зобов’язання щодо оплати по рахункам № Ф-00002911 від 31.12.2008 р. та № Ф-00000009 від 14.01.2009р. з боку Відповідача відсутнє.

В поданому позові, Позивач також просить суд стягнути з Відповідача пеню у відповідності до п. 11.1 Договору (за період з 17.01.09 по 17.07.09р.), інфляційні та 3% річних (за період з 17.01.09р. по 24.11.09р.) за прострочення і несвоєчасне виконання грошового зобов’язання щодо сплати за березень 2008 року в сумі 7 199,10 грн. та за 14 днів січня в сумі 4 062,07 грн.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 11.1 Договору оренди, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, плати за електроенергію, комунальних платежів, інших грошових коштів за Договором Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Суд не погоджується з розрахунком пені наданим позивачем, та робить власний розрахунок суми пені, за вказаний позивачем у позові період –з 17.01.09р. по 17.07.09р.

За період 30.04.2008 р. - 14.06.2009 р. відповідно до Постанови НБУ № 107 від 21.04.2008 р. розмір облікової ставки НБУ –12%.

За період 15.06.2009 р. - 11.08.2009 р. відповідно до Постанова НБУ № 343 від 12.06.2009 р. розмір облікової ставки НБУ –11%.

11261,17 грн. * (12*2 ) / 365 днів * 149 днів = 1103,29 грн.

100

11261,17 грн. * (11*2 ) / 365 днів * 33 дні = 223,99 грн.

100

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем пені за порушення умов Договору в частині сплати орендної плати, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені за порушення умов Договору в частині сплати орендної плати, в розмірі, що розрахований судом –1327,28 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Суд не погоджується з розрахунком інфляційних та 3% річних, наданим позивачем, та робить власний розрахунок суми інфляційних та 3% річних, за вказаний позивачем у позові період –з 17.01.09р. по 24.11.09р. за прострочення і несвоєчасне виконання грошового зобов’язання щодо сплати орендної плати за березень 2008 року в сумі 7 199,10 грн. та за 14 днів січня в сумі 4 062,07 грн.

Сукупний індекс інфляції за вказаний період 107,1%.

Розрахунок інфляційних:((11261,17*107,1) /100 ) –11261,17 грн. = 799,54 грн.

Розрахунок 3% річних:

(11261,17 грн. * 3) / 100 * 312 дні = 288,78 грн.

365

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме - в розмірах, що наведені судом в рішенні.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пропорційно до суми задоволених позовних вимог; в іншій частині витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на Позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю НЕТ» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 26, корпус 1, літ. «Б», кімната, 209; ідентифікаційний код 30603588) на користь Публічного акціонерного товариства «Концерн «Фреш Ап»(м. Київ, вул. Куренівська, 18; ідентифікаційний код 00204429) 11261 (одинадцять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 17 коп. заборгованості по орендній платі, 3952 (три тисячі дев’ятсот п’ятдесят дві) грн. 37 коп. заборгованості по комунальним платежам та по спожитій електроенергії, 1327 (одна тисяча триста двадцять сім) грн. 28 коп. пені, 799 (сімсот дев’яносто дев’ять) грн. 54 коп. інфляційних, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 78 коп. 3% річних, 176 (сто сімдесят шість) грн. 29 коп. державного мита та 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.О.Домнічева