Рішення № 8372731, 10.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/38510.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Європласт"

простягнення 17 710,35 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Степанюк І.І.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (надалі –ТОВ "Модус, ЛТД") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європласт" (надалі –ТОВ "Європласт") про стягнення 17 710,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач протягом 2007 року на підставі видаткових накладних здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті переданого товару не виконав. Тобто, поставлений товар у період з 01.10.2007 р. по 29.12.2007 р. в повному обсязі не оплатив, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 17710,35 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.12.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2009 р. у зв’язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено до 20.01.2010 р.

У судовому засіданні 20.01.2010 р. представник позивача подав клопотання про включення до складу судових витрат по справі 3000,00грн., сплачених за послуги адвоката.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2010 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача та невиконанням представниками сторін вимог ухвали суду від 03.12.2009 р. розгляд справи відкладено до 10.02.2010 р.

У судове засідання 10.02.2010 р. представник позивача з’явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 10.02.2010 р. втретє не з’явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №08890661, що отримано відповідачем 17.12.2009 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01133, м. Київ, бул. Лихачова, 8-Б, кв. 18, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4695375 від 14.12.2009 р.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Протягом 2007 року –2009 року ТОВ Модус, ЛТД" на підставі видаткових накладних здійснювало поставку продукції, а ТОВ "Європласт" приймало та здійснювало її оплату.

Видаткові накладні містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис позивача та представників ТОВ "Європласт", які діяли на підставі доданих до видаткових накладних довіреностей.

Представник позивача пояснив, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі –продажу, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України –купівля –продаж.

Спір у справі виник у зв’язку з заборгованістю по оплаті товару, поставленого у період з 01.10.2007 р. по 29.12.2007 р. за видатковими накладними №КС-РН-00025/10, №КС-РН-00026/10, №КС-РН-00027/10, №КС-РН-00028/10 від 01.10.2007 р., №КС-РН-00139, №КС-РН-00138, №КС-РН-00164/10 від 16.10.2007 р., №КС-РН-00228 від 23.10.2007 р. та №КС-РН-00264/12 від 29.12.2007 р.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що у період з 01.10.2007 р. по 29.12.2007 р. позивач поставив товар на загальну суму 63 474,94грн., що підтверджується вказаними видатковими накладними. Від імені відповідача видаткові накладні підписані Кучером О.В. та Фенько В.Г. на підставі довіреностей ЯОГ №389308 від 01.10.2007 р., ЯОГ №389328 від 16.10.2007 р., ЯОГ №389333 від 23.10.2007 р. та ЯОТ №390422 від 29.12.2007 р.

Відповідачем частково було оплачено поставлений товар у вказаний період, а тому заборгованість за поставлений товар становить 17 710,35 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 14.05.2009 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторонами не було визначено строків виконання зобов’язання, а тому застосовуються положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Таким чином, на момент розгляду справи судом строк виконання грошового зобов’язання відповідачем настав.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість ТОВ "Європласт" перед ТОВ "Модус, ЛТД" у розмірі 17 710,35 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Модус, ЛТД" до ТОВ "Європласт" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 17 710,35 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на послуги адвоката у розмірі 3000,00 грн. суд відзначає наступне.

10.11.2009 р. ТОВ "Модус, ЛТД" (клієнт) та адвокат Бикова Ольга Юріївна уклали адвокатську угоду, відповідно до п.1.1 якої клієнт доручає, а адвокат зобов’язується надавати правову допомогу та здійснювати захист інтересів клієнта у господарському суді міста Києва по справі за позовом клієнта до ТОВ "Європласт" про стягнення грошових коштів.

Згідно із п. 5.1 адвокатської угоди за надання послуг з представництва інтересів клієнта згідно з п.1.1 цього договору в господарському суді міста Києва клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі 3 000,00 грн.

Касовим чеком №Рнк-00182009 від 05.12.2009 р. позивач на підставі адвокатської угоди та акту здачі-приймання виконаних робіт сплатив на користь адвоката Бикової О.Ю. 3 000,00 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 14.07.2004 р. № 01-8/1270 судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Як вбачається з протоколів судових засідань від 21.12.2009 р., 20.01.2010 р. та 10.02.2010р., адвокат Бикова О.Ю. брала участь у розгляді справи лише у судовому засіданні 20.01.2010 р., однак вимог ухвали суду від 03.12.2009 р. не виконала, пояснення та докази по справі надавалися представником позивача Степанюком І.І., що діяв на підставі довіреності від 01.01.2010 р., та був присутній у судовому засіданні 10.02.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

З огляду на обставини конкретної справи, зокрема, ціну позову, складність спору, суд може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Аналогічні норми містяться в п. 12 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998 р. №02-5/78.

Про підтвердження наданих адвокатом послуг свідчить лише участь у одному судовому засіданні, а матеріали справи свідчать про відсутність заперечень відповідача щодо виникнення та існування такого боргу.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що вартість адвокатських послуг, є явно завищеною та неспіврозмірною із наданими адвокатом послугами і складністю спору, а тому обґрунтованим є стягнення з відповідача 1 000,00 грн. на відшкодування понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європласт" (01133, м. Київ, бул. Лихачова, 8-Б, кв. 18; ідентифікаційний код 23730161) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (61108, м. Харків, вул. Академіка Вальтера, 5, к. 72; ідентифікаційний код 21203457) основний борг у розмірі 17 710 (сімнадцять тисяч сімсот десять) грн. 35 коп., державне мито у розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 10 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1 000,00 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко