Рішення № 8372665, 02.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/54002.02.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Магнат"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дистриб"юції преси"

про                    стягнення 5 785,38 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Тімофєєв А.Т.

від відповідача - не з’явився

У судовому засіданні 02.02.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Магнат" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дистриб"юції преси" 5 785,38грн(4 780,10грн.-основного боргу, 373,20грн.-пені, 41,64грн.-3% річних, 252,34грн.-інфляційних нарахувань) заборгованості за Договором поставки №22/04/09 від 22.04.2009.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов договору поставки товару №22/04/09 від 22.04.2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Магнат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр дистриб"юції преси", останній за отриманий товар не розрахувався.

Позовну заяву 11.12.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/540.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2010 відкладено розгляд справи у судовому засідання через нез"явлення відповідача.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Магнат"-Постачальник (далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр дистриб"юції преси"-Покупець (далі-Відповідач) уклали Договір постачання друкованої продукції з відстрочкою платежу №22/04/09 від 22 квітня 2009 (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач бере на себе зобов"язання постачати, а Відповідач-приймати друковану продукцію на умовах, передбачених цим Договором.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу Товар(видавничу продукцію) на загальну суму 4 780,10грн., відповідно до видаткових накладних(копії наявні у матеріалах справи).

Згідно п.4.2 Договору (Додаткова угода №1(належним чином засвідчена копія наявна у справі)) оплата за отриману продукцію: відстрочка платежу за видання, з періодичністю видання 1 раз на тиждень-30(тридцять) календарних днів з моменту отримання друкованої продукції; відстрочка платежу за видання, з періодичністю видання 1 раз на місяць-35 (тридцять п"ять) календарних днів з моменту отримання друкованої продукції; відстрочка платежу за видання, з періодичністю видання 1 раз на 2 місяці-65 (шістдесят п"ять) календарних днів з моменту отримання друкованої продукції. .

Відповідач свої зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару не виконав, розрахунки за отриманий Товар з Позивачем не провів.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 4 780,10 грн., відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період 01.04.2009-30.09.2009 і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України пеня є однією форм неустойки.

Відповідно до п.6.2 Договору за прострочення платежу Відповідач сплачує Позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню в розмірі подвійноїоблікової ставки НБУ від суми поставленого товару, за кожен день прострочення платежу та 3% річних з прострочено суми.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, розмір пені складає 373,20 грн.

Але Позивач в своїх розрахунках пені помилився, нараховуючи прострочення платежу з 15.06.2009 -11.08.2009 (57 днів), а не з 14.07.2009-11.08.2009(остання поставка Товару згідно акту звірки відбулася 08.06.2009).

Таким чином, 4 780,10грн*22%*28днів/365=80,67грн.

4 780,10грн*20,5%*78 днів/365= 209,40грн

80,67грн.+209,40грн.=290,07грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, враховуючи, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором встановлено судом і відповідачем не спростовано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% процентів річних у розмірі 41,64грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 252,34грн. підлягають задоволенню.

Що стосується забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки і майно відповідача, суд зазначає наступне

Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд вважає заяву позивача необгрунтовною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ним всупереч вимогам ст. 66 ГПК України не надано до суду доказів того, що невжиття запобіжних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4780,10грн. основного боргу, 41,64 грн.- 3% річних, 252,34грн. -інфляційних нарахувань та 290,07грн.-пені визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,612,614, 625629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,218,219 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Магнат" задовольнити

частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дистриб"юції преси" (юридична адреса:04071, м. Київ, вул. Щекавицька,37/48, кв.1; поштова адреса: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська,34, код ЄДРПОУ 3404782, р/р 26009196025900 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Магнат" (04205, м. Київ, пр-т Оболонський,16 Є, кв.472, код ЄДРПОУ 31749740, р/р 26001014157171 в Мінському філіалі АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012) 4 780 (чотири тисячі сімсот вісімдесят)грн. 10 коп.- основного боргу, 290(двісті дев"яносто)грн. 07коп.-пені, 41(сорок одна)грн.64коп.-3% річних, 252(двісті п"ятдесят два)грн.34коп- інфляційних нарахувань, 102(сто два)грн. 00коп.- витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Магнат" відмовити.

4.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Магнат" в забезпеченні позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дистриб"юції преси" .

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 09.02.2010