Рішення № 83726021, 15.08.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16199/18

Провадження № 2/522/726/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

15 серпня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря - Полегенького В.С.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації в рахунок припинення права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м.Одеси в інтересах неповнолітнього на час подачі позову сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 про стягнення компенсації в рахунок припинення права власності. Під час розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 набув повноліття. Заявою від 22.10.2018р. ОСОБА_2 підтвердив, що позовну заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах, підтримує в повному обсязі та просив її задовольнити. Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 421 465,00 грн. в рахунок компенсації вартості ј частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 82,6 кв.м, житловою площею 48,0 кв.м., в рахунок припинення права власності ОСОБА_2 на ј частку квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.07.2018р. ОСОБА_2 є власником ј частки квартири АДРЕСА_1 . Власником інших ѕ часток квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 . Після отримання права власності на ѕ часток квартири АДРЕСА_1 , незважаючи на наявність у нього у власності іншого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , без узгодження з співвласником ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із своєю сім`єю переїхав жити до квартири АДРЕСА_1 . Зазначена квартира складається з трьох житлових кімнат загальною площею 82,6 кв.м, житловою площею 48,0 кв.м. Проживання в ній сім`ї ОСОБА_3 перешкоджає ОСОБА_2 володіти та користуватися вказаною квартирою та робить для останнього проживання в ній неможливим. Квартира є неподільним майном. На пропозицію виплатити ОСОБА_2 компенсацію вартості його ј частки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 відповідає відмовою, зазначаючи, що у нього відсутні грошові кошти. Проте крім вищезазначеного майна - ѕ часток квартири АДРЕСА_1 , житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 є власником: Ѕ частини земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0702 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; Ѕ частини земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,07 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ; ј частини земельної ділянки НОМЕР_3 площею 6,0444 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Одеська обл., Лиманський район, с/рада Комінтернівська ; 61/100 столярного цеху загальною площею 228,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_5 , що на думку позивача спростовує відсутність коштів у відповідача.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не з`явилася, на задоволенні позову наполягала. Була сповіщена належним чином, про що свідчить розписка просить розглянути справу за її відсутністю.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився. Був сповіщений належним чином, про що свідчить особиста розписка. Заяв чи клопотань про поважність причин неявки чи про необхідність відкладення розгляду справи не надходило. Надав письмовий відзив на позовну заяву та пояснив суду, що відшкодувати ОСОБА_2 його ј частку квартири та стати власником цієї ј частки згоден, проте не згоден із сумою цього відшкодування, яку йому пропонує та на яку погоджується позивач, в тому числі і з заявленою в позові сумою, та не має достатнього заробітку та будь-якого іншого виду прибутку для одноразової виплати вартості спільної частки, а продавати будь-які належні йому об`єкти нерухомості він наміру не має.

Перевіривши матеріали даної справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши висновок експерта, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 (Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 від 08.05.2014р.)

Після його смерті в порядку спадкування за законом до синів померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Так, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12.07.2018р. Лисак А.В . , державним нотаріусом Лиманської районної державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_2 є власником ј частки квартири АДРЕСА_1 .

Власником інших ѕ часток квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 137017570 від 07.09.2018 р.

У власності відповідача ОСОБА_3 наявний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 137017570 від 07.09.2018 р. Проте після отримання права власності на ѕ часток квартири АДРЕСА_1 , без узгодження із співвласником ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із своєю сім`єю став проживати у квартирі АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту, виготовленого ТОВ «Юридична фірма «БТІ-СФЕРА ПЛЮС» 26.09.2017р., квартира АДРЕСА_1 складається з трьох житлових кімнат загальною площею 82,6 кв.м, житловою площею 48,0 кв.м.

ОСОБА_3 чинить позивачу перешкоди у доступі до квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується талонами-повідомленнями та листами органів поліції, копії яких наявні у справі.

У відповідності до ст.21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч.1,3 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ч.1,2 ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

У відповідності до ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною 2 ст. 364 ЦК України визначено, що якщо виділ частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Передбачене ч.2 ст. 364 ЦК України право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому його праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов`язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду судом справи.

Відповідно до наданого позивачем висновку № 035/2019 судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 04.03.2019р. ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім.Скибінського С.С.», виконаного судовим експертом Скибінською Т.М. (свідоцтво Міністерства юстиції № 1210 від 28.04.2017р., дійсне до 28.04.2020р.) з технічної точки зору, у відповідності до вимог нормативно-технічних актів, не надається можливим виділити в натурі ј частину квартири АДРЕСА_1 .

Отже, позивач має право на отримання від відповідача компенсації ј частину квартири АДРЕСА_1 в рахунок припинення його права власності на цю частину квартири.

Щодо суми компенсації слід зазначити наступне.

Відповідно до висновку № 035/2019 судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 04.03.2019р. ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім.Скибінського С.С.», виконаного судовим експертом Скибінською Т.М. (свідоцтво Міністерства юстиції № 1210 від 28.04.2017р., дійсне до 28.04.2020р.), ринкова вартість ј частини квартири АДРЕСА_1 , становить 610 732,00 грн.

Згідно із наданого відповідачем звітом DK171208-01 з визначення ринкової вартості ј частини житлової квартири загальною площею 82,6 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , виконаним 08.12.2017р. ПП «Дельта-консалтинг», оцінювачем Повілайтіс Т.А. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ІЄУС та ФДМ України МФ № 2374 від 06.11.2004р.), ринкова вартість ј частини цієї квартири становить 263 674,00 грн.

Судом не приймається в якості допустимого доказу Звіт DK171208-01 з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Статтею 102 ЦПК України (ч.1,7) визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У відповідності до ч.1 ст.106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Згідно ст.4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», діяльність судових експертів, пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки цього майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових експертів.

Оцінювач Повілайтіс Т.А. не являється судовим експертом, він не був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

При вирішенні справи судом приймається до уваги задовільний майновий стан відповідача, у власності якого наявні: ѕ часток квартири АДРЕСА_1 , житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , Ѕ частини земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0702 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; Ѕ частини земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,07 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ; ј частини земельної ділянки НОМЕР_3 площею 6,0444 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Одеська обл., Лиманський район, с/рада Комінтернівська ; 61/100 столярного цеху загальною площею 228,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 137017570 від 07.09.2018 р.

Відповідно до ст.ст.3,4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи зібрані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає позовні вимоги доведеними в судовому засіданні належними та допустимими доказами, проте щодо суми стягнення - лише на суму 610 732,00 грн., відтак позов слід задовольнити частково.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджено оплату судового збору за подання позову у сумі 8 810,00 грн. (квитанція 0.0.11287568465.1 від 10.09.2018р.), судового збору за забезпечення позову у сумі 352,40 грн. (квитанція 0.0.1128761373.1 від 10.09.2018р.), 6 500,00 грн. за проведення судової експертизи (квитанція до прибуткового касового ордеру серія 02АААИ 036718 від 04.03.2019р.)

Отже, із відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 8810,0 грн., судовий збір за забезпечення позову у сумі 352,40 грн., витрати на проведення судової експертизи у сумі 6 500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.. 1, 2, 5, 11, 76-81, 206, 241, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації в рахунок припинення права власності - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ), яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_7 ) - 610732,0 гривен в рахунок компенсації вартості ј частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 82,6 кв.м., житловою площею 48,0 кв.м., припинивши право власності ОСОБА_2 на ј частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 82,6 кв.м., житловою площею 48,0 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ), яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_7 ) судові витрати: судовий збір за подання позову у розмірі 8810,0 гривень; судовий збір за забезпечення позову у розмірі 352,40 гривен; сплачену суму за проведення експертизи - 6500,0 гривен.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду виготовлено 20 серпня 2019 року .

Суддя: Науменко А.В.

15.08.19