Рішення № 83725873, 14.08.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10336/19

Провадження № 2/522/6249/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання - Вадуцкій В.І.,

розглянувши справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського національного медичного університету про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 18.06.2019 року звернувся позивач ОСОБА_1 із вказаною позовною заявою та просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Одеського національного медичного університету № 285-л від 10.05.2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади в.о. професора кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою у зв`язку з закінченням терміну трудового договору, поновити ОСОБА_1 на посаді в.о. професора кафедри хірургії №1 з післядипломною підготовкою та стягнути з Одеського національного медичного університету на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час незаконного звільнення з 11.05.2019 року та судові витрати - адвокатські послуги в розмірі 5000 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2019 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Рязанцева О.О. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача Дівіна А.А. з`явилась в судове засідання однак не була допущена до участі в розгляді справи, зважаючи на відсутність оригіналу довіреності, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про неявку представника відповідача у судове засідання, повідомленого належним чином. Відзив на позовну заяву представником відповідача подано не було.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вислухавши доводи представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у тримісячний строк з дня, коли він (вона) дізналися або повинні були дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за час роботи в Одеському національному медичному університеті перебував на різних посадах з листопада 2005 року. З 18.10.2017 року переведений на посаду професора кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою. З 03.09.2018 року позивач був прийнятий на посаду в.о. професора кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою на підставі наказу №562-л від 15.08.2018 року до конкурсного заміщення вакантної посади у встановленому законом порядку.

25.03.2019 року було оголошено проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, в якому зазначалась посада професора кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою.

З витягу з протоколу №7 засідання кафедри хірургії №1 Одеського національного медичного університету від 10.04.2019 року вбачається, що засіданням кафедри постановлено рекомендувати конкурсній комісії та вченій Раді кандидатуру проф. ОСОБА_1 щодо заміщення посади професора кафедри.

22.04.2019 року відбулося засідання конкурсної комісії Одеського національного медичного університету, за результатами якого одноголосно прийнято висновок не рекомендувати ОСОБА_1 на заміщення посади у зв`язку з ненаданням підтвердження відповідності вимогам посади по кафедрі хірургічного профілю.

Наказом від 10.05.2019 року №285-л ОСОБА_1 було звільнено з 11.05.2019 року з посади в.о. професора на 1,0 ставки кафедри хірургії №1 з післядипломною підготовкою, у зв`язку з закінченням терміну трудового договору, п.2 ст. 36 КЗпП України.

Як зазначив позивач, 17.05.2019 року він дізнався про те, що його було звільнено з посади, 20.05.2019 року у відділі кадрів Одеського національного медичного університету ознайомився з наказом про звільнення і отримав трудову книжку, про що зробив відповідний запис у відділі кадрів. Доказів протилежного представником відповідача до суду не надано.

Вирішуючи питання щодо правомірності звільнення позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 п. 2 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (п. 2 і 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу 7 "Порядку проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників та укладання з ними трудових договорів (контрактів)" затвердженого Вченою Радою Одеського національного медичного університету від 19.11.2015 (протокол №3), наказ № 966-л від 22.12.2015 - у разі не обрання на новий строк за конкурсом науково-педагогічного працівника трудові відносини з ним припиняються у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору (контракту).

Отже, при винесенні наказу про звільнення ОСОБА_1 Одеський національний медичний університет виходив з того, що не обрання його кандидатури за конкурсом тягне за собою припинення трудових відносин, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до наказу № 562-л від 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду в.о. професора кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою до конкурсного заміщення вакантної посади в установленому законом порядку.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" при укладенні трудового договору на певний строк, цей строк встановлюється угодою сторін і може визначатися не тільки конкретним періодом, але також і настанням певної події.

В даному випадку певною подією було проведення конкурсного заміщення вакантної посади, що підтверджується наказом № 562-л від 15.08.2018 року.

Відповідно до п. 10 розділу 4 "Порядку проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників та укладання з ними трудових договорів (контрактів)" якщо при проведенні конкурсу на посаду професора не було подано жодної заяви або жоден із претендентів не набрав більше 50% голосів присутніх членів вченої ради, то конкурс також вважається таким, що не відбувся, і оголошується повторно.

Враховуючи те, що в конкурсі на заміщення вакантної посади професора кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою приймав участь лише один претендент - ОСОБА_1 , який не був рекомендований конкурсною комісією, то слід вважати конкурс на заміщення даної вакантної посади таким, що не відбувся.

Оскільки конкурс не відбувся, то не настала та подія, яка б свідчила про припинення трудових відносин з ОСОБА_1 та дана посада так і залишалась вакантною, підтвердженням чого є прийняття 17.05.2019 року наказу № 284-О "Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників", відповідно до якого було оголошено конкурс на заміщення вакантної посади професора кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що подія, з якою пов`язувалось припинення трудових відносин з позивачем, не настала, а тому відсутні і підстави для його звільнення.

Окрім цього, відповідно до ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Конкурс на заміщення вакантної посади професора кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою пройшов 22.04.2019 року, однак після цього ОСОБА_1 продовжував працювати, а наказ про звільнення було винесено лише 10.05.2019 року, після чого позивач також продовжував працювати в університеті.

На підтвердження вказаних обставин представником позивача надано до суду календарно-тематичний план передатестаційного циклу з хірургії з 14.05.2019 року по 14.06.2019 року для лікарів-хірургів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 продовжував читати лекції, а саме:

- 14.05.2019 - 2г. - Періопераційне ведення хворих з тяжким панкреатитом;

- 14.05.2019 - 2г. - Геморагічний та травматичний шок: діагностика та лікування;

- 22.05.2019 - 2г. - Шок. Діагностика, лікування, профілактика;

- 23.05.2019 - 2г. - Шок. Діагностика, лікування, профілактика;

- 24.05.2019 - 2г. - Опікова хвороба, стадії, лікувальна тактика, ускладнення;

- 27.05.2019 - 2г. - Парентеральне харчування: принципи у хірургічних хворих;

- 28.05.2019 - 2г. - Обхід, розбір пацієнтів з політравмою, абдомінальним компартмент-синдромом;

- 28.05.2019 - 2г. - Періопераційна профілактика трмбоемболічних ускладнень у хірургічних хворих;

- 30.05.2019 - 2г. - Масивна кровотеча при травмі: сучасні європейські рекомендації щодо ведення пацієнтів;

- 05.06.2019 - 2г. - Абдомінальний компартмент -синдром;

- 05.06.2019 - 2г. - Сепсис, септичний шок: діагностика та лікування;

- 11.06.2019 - 2г. - Перітоніт: принципи інтенсивної терапії;

- 11.06.2019 - 2г. - Періопераційне ведення хворих з печінковою недостатністю;

- 11.06.2019 - 2г. - Періопераційне ведення хворих з цукровим діабетом;

- 14.06.2019 - 1 г. - Заключний іспит.

Зазначені обставини додатково підтверджується фотографіями з лекцій, які є в матеріалах справи. Доказів, які б спростовували посилання позивача в цій частині, відповідачем до суду надано не було.

Отже, після проведення конкурсу і не обрання претендентів на заміщення посади професора кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою, трудові відносини з ОСОБА_1 фактично тривали, однак суд не вирішує питання щодо визнання трудового договору безстроковим, оскільки така вимога не була заявлена позивачем.

Окрім цього, відповідно до відповіді Одеської обласної організації профспілки працівників охорони здоров`я України №70 від 06.06.2019 року, яку отримав ОСОБА_1 також зазначається, що конкурсного заміщення вакантної посади професора кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою не відбулось.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що конкурс на заміщення вакантної посади професора кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою не відбувся, посада так і залишалась вакантною, а відтак подія, яка є підставою для припинення укладеного між сторонами строкового трудового договору, не настала, що є підставою для визнання незаконним та скасування наказу Одеського національного медичного університету №285-л від 10.05.2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади в. о. професора кафедри хірургії №1 з післядипломною підготовкою у зв`язку з закінченням терміну трудового договору та поновлення його на посаді.

Згідно з положеннями ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно з п. 2, п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Суд констатує право позивача на стягнення середнього заробітку за час незаконного звільнення з 11.05.2019 року, однак, у зв`язку з ненаданням доказів щодо розміру його заробітної плати, суд позбавлений можливості визначити конкретну суму виплати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, згідно якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 01.10.2018 року по справі №569/17904/17 підтвердженням платної правової допомоги є розрахунок погодинної вартості правової допомоги.

Судом встановлено, що 06.06.2019 року між позивачем та адвокатом Рязанцевою О.О. було укладено контракт №010 про надання правової допомоги. Окрім цього, суду надана додаткова угода, яка відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду по справі 922/1163/18 від 06.03.2019 року.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 06.06.2019 року позивач сплатив на користь адвоката гонорар в розмірі 5000,00 грн. Опис робіт та затраченого часу міститься в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, керуючись положеннями п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення витрати на правничу допомогу з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 18, 19, 258, 259, 263 - 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеського національного медичного університету про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Одеського національного медичного університету №285-л від 10.05.2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади в. о. професора кафедри хірургії №1 з післядипломною підготовкою у зв`язку з закінченням терміну трудового договору.

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на посаді в. о. професора кафедри хірургії №1 з післядипломною підготовкою.

Стягнути з Одеського національного медичного університету (код ЄДРПОУ 02010801, місцезнаходження: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, буд. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час незаконного звільнення з 11.05.2019 року.

Стягнути з Одеського національного медичного університету (код ЄДРПОУ 02010801, місцезнаходження: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, буд. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 19.08.2019 року.

Суддя Д.Ю. Донцов