Рішення № 8372375, 01.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/80801.02.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго» ДоЗакритого акціонерного товариства «ІНЕТ»

Прозобов’язання вчинити певні дії та сплатити 29337, 86 грн. штрафних санкцій

                    Суддя Гавриловська І.О.          

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:           Макаренко А.О., дов. № 1122 від 12.03.2009 р.           

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»до Закритого акціонерного товариства «ІНЕТ»про зобов’язання відповідача виконати роботи у повному обсязі у відповідності до умов договору № 867 від 03.11.2006 р. та сплатити 9724, 00 грн. інфляційних витрат, 2237, 85 грн. річних відсотків та 17376, 01 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за вищезазначеним договором.

Ухвалою суду від 13.11.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/808 та призначено її розгляд на 09.12.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 09.12.2009 р. представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи, яке суд з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи задовольнив. На виконання вимог ухвали суду від 13.11.2009 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи у суді.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 09.12.2009 р. розгляд справи був відкладений до 20.01.2010 р., зобов’язано позивача надати суду довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи у суді, відповідача –відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 20.01.2010 р. представник позивача надав суду витребувані документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 13.11.2009 р. та від 09.12.2009 р. не виконав.

У зв’язку з необхідністю витребувати у позивача додаткові докази у справі, судом було повторно відкладено розгляд даної справи № 37/808 до 01.02.2010 р., зобов’язано позивача надати суду письмове уточнення позовних вимог, в якому детально викласти, які саме роботи мають бути виконані відповідачем та у якому обсязі, а також які саме санкції і за який період позивач просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні 01.02.2010 р. представник позивача повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду пояснення по суті спору.

Через службу діловодства Господарського суду 28.01.2010 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка судом була прийнята.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго»(замовник) та Закритим акціонерним товариством «ІНЕТ»(підрядник) був укладений договір № 867 від 03.11.2006 р., згідно з пунктом 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручив, а підрядник взяв на себе зобов’язання виконати роботи із створення автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) ЗАТ «А.ЕС. Київобленерго»на межі із суб’єктами оптового ринку електричної енергії (ОРЕ) України згідно проектно-кошторисної документації (додаток № 1), що є невід’ємною частиною цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

У відповідності до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з пунктом 10.2. договору № 867 від 03.11.2006 р., даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

В пункті 1.2. вищевказаного договору зазначено, що підрядник виконує всі роботи своїми ресурсами, матеріалами, засобами, устаткуванням та обладнанням на свій ризик та в терміни, обумовлені календарним планом робіт (додаток № 2), що складає невід’ємну частину цього договору.

В додатку № 1 від 22.11.2006 р. до договору № 867 від 03.11.2006 р. передбачається обов’язок Закритого акціонерного товариства «ІНЕТ»здати за актом приймання-передачі наступні роботи:

- проведення держаної метрологічної атестації АСКОЕ загальною вартістю 64400, 00 грн. в термін до 30.04.2008 р.

- проведення приймальних випробувань загальною вартістю 50000, 00 грн. в термін до 25.05.2008 р.

У відповідності до пункту 4.1. договору № 867 від 03.11.2006 р., передавання виконаних робіт підрядником та приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передавання виконаних робіт.

Відповідач взяте на себе зобов’язання за договором № 867 від 03.11.2006 р. належним чином не виконав, станом на 25.08.2009 р. вищевказані роботи за актом приймання-передачі ним здані не були.

За таких обставин Закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «ІНЕТ»про зобов’язання відповідача виконати роботи у повному обсязі у відповідності до умов вищевказаного договору, а саме: проведення держаної метрологічної атестації АСКОЕ загальною вартістю 64400, 00 грн. та проведення приймальних випробувань загальною вартістю 50000, 00 грн., та про зобов’язання відповідача сплатити штрафні санкції у розмірі 29337, 86 грн. у зв’язку із простроченням ним виконання своїх зобов’язань, з яких: 9724, 00 грн. інфляційних витрат, 2237, 85 грн. річних відсотків та 17376, 01 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з пунктом 9.3. договору № 867 від 03.11.2006 р., з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 3 до даного договору, терміном здавання робіт є 31.12.2008 р.

Проте відповідач у встановлений строк свої зобов’язання за вищезазначеним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго»на адресу відповідача було надіслано претензії вих. № 24/802 від 18.03.2009 р. та вих. № 25/06 від 25.06.2009 р. про зобов’язання відповідача виконати роботи у повному обсязі у відповідності до умов договору № 867 від 03.11.2006 р. та сплатити штрафні санкції.

Закритим акціонерним товариством «ІНЕТ»відповіді на вищезазначені претензії надано не було, зобов’язання щодо виконання робіт, передбачених умовами договору № 867 від 03.11.2006 р., ним не виконані.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, хоча йому було надано час для цього та ухвалами від 13.11.2009 р., 09.12.2009 р. та від 20.01.2010 р. було зобов’язано надати суду відзив на позов.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача про зобов’язання відповідача виконати роботи у повному обсязі у відповідності до умов договору № 867 від 03.11.2006 р., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»про зобов’язання відповідача виконати роботи у повному обсязі у відповідності до умов вищевказаного договору, а саме: проведення держаної метрологічної атестації АСКОЕ загальною вартістю 64400, 00 грн. та проведення приймальних випробувань загальною вартістю 50000, 00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 9724, 00 грн. інфляційних витрат та 2237, 85 грн. річних відсотків за порушення зобов’язання.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність у вигляді сплати інфляційних нарахувань та річних процентів за порушення грошового зобов’язання.

Проте, господарським судом встановлено, що відповідач не брав на себе грошового зобов’язання за договором № 867 від 03.11.2006 р.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 9724, 00 грн. інфляційних витрат та 2237, 85 грн. річних відсотків.

Також позивач просить стягнути з відповідача 17376, 01 грн. пені за порушення договірного зобов’язання, посилаючись на пункт 5.2. договору № 867 від 03.11.2006 р., відповідно до якого у випадку затримки закінчення робіт з вини підрядника на термін, більший ніж 2 робочих дні, останній сплачує замовнику неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості затриманих робіт за кожний день, починаючи з тридцятого робочого дня.

Проте суд у задоволенні даної позовної вимоги відмовляє, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем було порушено не грошове зобов’язання, а зобов’язання виконати роботи, передбачені умовами договору № 867 від 03.11.2006 р.

За таких обставин, підстав до застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені відсутні.

Враховуючи вищевикладене, позов Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов’язати Закрите акціонерне товариство «ІНЕТ»(03126, вул. Михайла Донця, б. 17/46, м. Київ, код ЄДРПОУ 03577183) виконати роботи у повному обсязі у відповідності до умов договору № 867 від 03.11.2006 р., а саме: провести державну метрологічну атестацію АСКОЕ загальною вартістю 64400, 00 грн. та провести приймальні випробування загальною вартістю 50000, 00 грн.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ІНЕТ»(03126, вул. Михайла Донця, б. 17/46, м. Київ, код ЄДРПОУ 03577183) на користь Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»(08132, вул. Київська, б. 2-Б, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., код ЄДРПОУ 23243188) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.