Рішення № 8372364, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/65226.01.10 За позовомСпільного Українсько-австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітунова Україна» доДочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

простягнення 397488,63 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Смірнов О.С. –представник за довіреністю № 213 від 01.12.2009 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Спільне Українсько-австрійське підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітунова Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»про стягнення 397488, 63 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 26-3 від 16.05.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 3234030,58 грн. Відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору, зобов’язання з оплати робіт виконав частково. Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 року по справі № 8/22 встановлено описані вище обставини та стягнуто з відповідача заборгованість у сумі 1881989, 30 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції у розмірі 325124,33 грн. та 3 % річних у розмірі 72362,30 грн. за весь період прострочення виконання зобов’язання щодо оплати виконаних робіт, а саме з 07.07.2008 року по 31.10.2009 року.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.12.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 28.12.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 08.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 28.12.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 08.12.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача у судове засідання, неподання ним витребуваних доказів та необхідність витребування від позивача нових доказів перешкоджали вирішення спору в даному засіданні, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 26.01.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 26.01.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 28.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 26.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 28.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0890620.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 року по справі 8/22 за позовом Спільного Українсько-австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітунова Україна»до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»про стягнення 1881989, 30 грн. встановлено, що згідно договору № 26-3 на виконання робіт по поточному ремонту автомобільної дороги Київ-Чернігів км 39+000-км 48+950 укладеного між Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(надалі – відповідач) та Спільним Українсько-австрійським підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітунова Україна»(надалі –позивач) позивач виконав роботи на суму 3300031, 20 грн., за які відповідач розрахувався частково.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 року по справі 8/22 позов задоволено повністю стягнуто з відповідача основна сума заборгованості у розмірі 1 881 989, 30 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначає, що на даний час рішення Господарського суду міста Києва по справі № 8/22 виконано частково. Так, Державною виконавчою службою 04.06.2009 року стягнуто з відповідача 9412, 00 грн. та 11.08.2009 року –40685, 18 грн.

Таким чином, відповідач продовжує користуватися чужими грошовими кошами, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача за весь час прострочення виконання зобов’язання щодо оплати виконаних робіт, а саме з 07.07.2008 року по 31.10.2009 року, 3% річних у розмірі 72362, 30 грн. та збитків від інфляції у сумі 325124, 33 грн.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що відповідно до пункту 11.1 договору розраховуватися за виконані роботи відповідач зобов’язався на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в після надходження фінансування від замовника будівництва – Служби автомобільних доріг у Київській області.

          Листом вих. № 192 від 09.10.2008 року позивач звернувся до замовника будівництва з проханням підтвердити надходження фінансування витрат на оплату виконаних робіт.

          У відповідь, листом вих. № 05С/2364 від 16.10.2008 року, замовник будівництва повідомив, що платіжними дорученнями № 206 від 24.06.2008 року та № 279 від 28.07.2008 року в рахунок плати за виконані роботи на поточний рахунок відповідача було перераховано 2400042,00 грн. та 899989,20 грн. відповідно.

          Судом встановлено, що строк (термін) виконання відповідачем обов’язку розрахуватися за роботи сторони не визначили.

          Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Вимогу оплатити виконані роботи позивач надіслав на адресу відповідача 17.11.2008 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком № 2730.

З огляду на вказане, строк виконання відповідачем обов’язку розрахуватися за роботи сплив 24.11.2008 року.

          Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України якщо боржник не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, він вважається таким, що прострочив.

          В силу частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

          Частиною 1 статті 229 ГК України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

          Таким чином, відповідальність за порушення грошового зобов’язання наступає незалежно від наявності вини.

          Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, в постанові від 10.02.2009 року № 4/253.

          Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Як зазначалося вище, строк виконання відповідачем обов’язку розрахуватися за роботи сплив 24.11.2008 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 25.11.2008 року.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Враховуючи зазначене, розмір збитків від інфляції складає:

          1872577,42 грн. * (102,1 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 %) –1872577,42 грн. = 180703,72 грн.

          1831892,24 грн. * (101,1 % * 99,9 % * 99,8 % * 100,8 % * 100,9 %) –1831892,24 грн. = 46163,68 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір збитків від інфляції за прострочення оплати виконаних робіт складає 226867,40 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 226867,40 грн.

          Розмір 3 % річних складає:

          1881989,42 грн. * 3 % * 37 (з 25.11.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 5707,67 грн.

          1881989,42 грн. * 3 % * 154 (з 01.01.2009 року по 03.06.2009 року) / 365 = 23821,35 грн.

          1872577,42 грн. * 3 % * 64 (з 04.06.2009 року по 06.08.2009 року) / 365 = 9850,27 грн.

          1831892,24 грн. * 3 % * 86 (з 07.08.2009 року по 31.10.2009 року) / 365 = 12948,72 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір 3 % річних за прострочення оплати виконаних робіт складає 52328,01 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 52328, 01 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 193, 229 ГК України, статтями 530, 612, 614, 625, 875 ЦК України, статтями 33, 35, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А; ідентифікаційний код 33096517) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Спільного Українсько-австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бітунова Україна»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 2-А; ідентифікаційний код 31256895) збитки від інфляції у розмірі 226867 (двісті двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 40 коп., 3 % річних у розмірі 52328 (п’ятдесят дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 01 коп., 2791 (дві тисячі сімсот дев’яносто одну) грн. 95 коп. державного мита та 165 (сто шістдесят п’ять) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 09.02.2010 року.