Ухвала суду № 83723412, 20.08.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про перехід до розгляду справи

за правилами загального позовного провадження

20.08.2019м. ДніпроСправа № 904/2556/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м. Київ

до відповідача-1: Приватного підприємства "ЕКГ-Сервіс", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

відповідача-2: ОСОБА_1, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення 169 818,09 грн.

Суддя Мілєва І.В.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1: Приватного підприємства "ЕКГ-Сервіс", до відповідача-2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення 169 818,09 грн. заборгованості за кредитом.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов кредитного договору № б/н від 24.02.2014 та відповідачем-2 умов договору поруки № PorukaLimit14697730186647078190 від 29.07.2016 в частині повернення кредиту.

Ухвалою господарського суду від 20.06.2019 зобов`язано Центр надання адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради у строк протягом 5 днів з моменту отримання цієї ухвали суду надіслати на поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області у паперовій формі інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1

03.07.2019 від Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради до суду надійшов лист № 10/39-2963 від 02.07.2019 "Про надання інформації", відповідно до якого місце проживання громадянина ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 з 19.08.2003 по теперішній час.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову, суд дійшов висновку, що розгляд поданої позовної заяви у повинен здійснюватись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 05.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Задоволено клопотання позивача та визначено строк відповідачам-1,2 для подання заяв із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження: 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

08.08.2019 відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на підтвердження заборгованості, як видно із переліку додатків, позивачем надано разом із позовною заявою лише розрахунок заборгованості, копії виписок по рахунку, акт-звірки. При цьому, додатки надруковані настільки дрібним шрифтом, що неможливо розібрати їх зміст та відповідність заявленому переліку. Акт-звірки хоч і є зрозумілим, проте підписаний лише позивачем та відсутні докази направлення його відповідачу-1. Однак, на підтвердження викладених розрахунків не було надано будь-яких первинних бухгалтерських документів, відтак наявність та розмір заборгованості не є підтвердженими. У позові позивач не вказав, внаслідок яких операцій з грошовими коштами у відповідача-1 утворилася заборгованість за тілом кредиту. Також вказує, що заборгованість існує станом на 14.03.2019, хоча позовна заява підписана 24.05.2019, а подана до суду 19.06.2019. Отже, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів заборгованості відповідача-1 та підстав її формування. У зв`язку із викладеним відповідач-1 просить суд у задоволенні позову відмовити.

08.08.2019 відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач у своїй позовній заяві зазначає, що предметом договору поруки № PorukaLimitl4697730186647078190 є надання поруки відпоівідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з кредитного договору. Однак, 24.02.2014 між ПП «Екг-Сервіс» та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського обслуговування шляхом підписання заяви про відкриття рахунку та картки із зразками підписів. Така заява була підписана в одному екземплярі і зберігається у банку, відсутня у відповідача. Інших договорів (зокрема, кредитних) ПП «ЕКГ-Сервіс» із ПАТ КБ «Приватбанк» 24.02.2014 не укладало. Отже ніякого кредитного договору немає, а тому і відсутній факт поруки за неіснуючим кредитним договором. Зазначив, що на підтвердження заборгованості, як видно із переліку додатків, позивачем надано разом із позовною заявою лише розрахунок заборгованості, копії виписок по рахунку, акт-звірки. При цьому, додатки надруковані настільки дрібним шрифтом, що неможливо розібрати їх зміст та відповідність заявленому переліку. Акт-звірки хоч і є зрозумілим, проте підписаний лише позивачем та відсутні докази направлення його відповідачу-1. Однак, на підтвердження викладених розрахунків не було надано будь-яких первинних бухгалтерських документів, відтак наявність та розмір заборгованості не є підтвердженими. Також, позивач не надав оригіналу чи завіреної копії кредитного договору, з якого б стало зрозуміло, який кредит та на яких умовах надавався відповідачу-1, за яким відповідач-2 виступає поручителем. У позові позивач не вказав, внаслідок яких операцій з грошовими коштами у відповідача-1 утворилася заборгованість за тілом кредиту. Також вказує, що заборгованість існує станом на 14.03.2019, хоча позовна заява підписана 24.05.2019, а подана до суду 19.06.2019. Отже, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів заборгованості відповідача-1 та підстав її формування. У зв`язку із викладеним відповідач-2 просить суд у задоволенні позову відмовити.

15.08.2019 відповідачі-1,2 подали до суду заяви про застосування строку позовної давності, в яких зазначили, що надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в договорі про відкриття рахунку, який безпосередньо підписаний останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п`ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15). Викладена вища правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2019 у справі № 342/180/17. З анкети-заяви також не вбачається, що сторони збільшили строк позовної давності за домовленістю. Таким чином, між сторонами не погоджувалась умова про збільшення строку позовної давності до вимог, що випливають з договору про відкриття банківського рахунку та кредитного договору у вигляді встановлення кредитного ліміту. Це означає, що до вимог позивача застосовується загальний строк позовної давності у три роки. З позовної заяви позивача вбачається, що кредитний договір укладено 24.02.2014, відповідно до якого було надано кредит, основну суму якого позивач просить стягнути з відповідача. За приписами ст. 257 ЦКУ, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Отже, строк позовної давності до вимог про стягнення суми 169 818, 09 грн. - сплив. На підставі викладеного відповідачі-1,2 просять суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмовити у зв`язку з цим у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив необхідність заслуховування пояснень представників сторін та надання можливості сторонами подати до суду докази на підтвердження своїх доводів.

Таким чином, з огляду на викладене, господарський суд, незважаючи на ціну позову, вважає цей спір складним.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне за власною ініціативою перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2556/19 за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання.

Керуючись статтями 12, 176, 177, 234, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2556/19 за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити підготовче судове засідання, яке відбудеться 11.09.2019 року о 11:30 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-201 за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

3. Запропонувати учасникам справи подати до суду:

позивачу:

- відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими ч. 3 - 6 ст. 165 та ст. 166 Господарського процесуального кодексу України;

відповідачам-1,2:

- заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими ч. 3 - 6 статті 165 та ст. 167 Господарського процесуального кодексу України;

сторонам:

- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

4. Повідомити сторін про час та місце розгляду справи у встановлений законом спосіб.

5. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170 Господарського процесуального кодексу України.

6. Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

7. Попередити учасників справи, що за приписами частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

Суддя І.В. Мілєва