Рішення № 83721050, 09.08.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10045/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Торчинович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгород, цивільну справу за позовом Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 09 серпня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 19 серпня 2019 року.

Перечинська районна кредитна спілка «Тур`я», звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 31.07.2008 року між Ужгородською філією № 1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» в особі виконавчого директора ОСОБА_4 та позичальником ОСОБА_1 , поручителями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір кредиту-поруки №291/1, за яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 50 000,00 гривень (річний процент 45 % зі сплатою відсотків за користування ним) а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 виступили поручителями по вказаному договору. Термін кредиту становив 36 місяці з 31.07.2008 року по 30.07.2011 року.

В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12014070030000682 від 04.04.2014 р. і Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.09.2014 р. по справі №308/8387/14-к було встановлено, що на підставі використання ОСОБА_3 , завідомо підроблених документів, які підтверджують платоспроможність майбутнього позичальника та поручителя від 31.07.2008 р. між Ужгородською філією №1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» і позичальником ОСОБА_1 та поручителями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 був укладений договір кредиту - поруки №291/1, згідно якого отримано кредитні кошти у розмірі 50 000,00 грн.(річний процент-45%, зі сплатою відсотків за користування ним.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 та поручителі порушили свої зобов`язання і станом на 14.08.2017 року заборгованість по договору кредиту-поруки №291/1 від 31.07.2008 року складає 246609,73 гривень.

На підставі вищенаведеного, позивач просить суд солідарно стягнути зазначену заборгованість з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Лемак О.В. до провадження якої і передано дану справу.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 грудня 2017 року в даній справі відкрито провадження та призначено її до розгляду.

Відповідно до розпорядження №717 в.о. керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.08.2018 р., матеріали даної справи підлягають повторному автоматизованому розподілу у зв`язку із неможливістю суддею Лемак О.В. виконання повноважень судді, що зумовлено довготривалим лікуванням, про що свідчить заява судді Лемак О.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ головуючим суддею визначено Олексія Васильовича Фазикош.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 лютого 2019 року клопотання представника позивача, про залишення без розгляду позовних вимог відносно відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задоволено. Позовну заяву Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» про стягнення боргу за договором кредиту в частині вимог до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишено без розгляду. Розгляд справи за позовною заявою Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту відкладено.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Стецяк Т.І. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Та заява про застосування строку позовної давності.

Від представника позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення на відзив представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Стецяк Т.І..

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Стецяк Т.І. на адресу суду надійшов додаток до відзиву на позовну заяву.

Від представника позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення на додаток до відзиву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Стецяк Т.І..

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, на адресу суду надійшла заяву в якій представник позивача просить розглянути заяву без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник Стецяк Т.І. в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, на адресу суду надійшла заява в якій представник відповідача просить розглянути справу без їх участі, проти задоволення позовних вимог заперечує.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 31.07.2008 року між Ужгородською філією № 1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» в особі виконавчого директора ОСОБА_4 та позичальником ОСОБА_1 , та поручителями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір кредиту-поруки №291/1, за яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 50 000,00 гривень (річний процент 45 % зі сплатою відсотків за користування ним), а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 виступили поручителями по вказаному договору. Термін кредиту становив 36 місяці з 31.07.2008 року по 30.07.2011 року.

Згідно з умовами якого спілка зобов`язалася надати позичальникові грошові кошти у кредит у сумі 50 000,00 грн на умовах строковості, звітності, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитом, визначені договором.

В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12014070030000682 від 04.04.2014 р. ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.09.2014 р. по справі №308/8387/14-к було встановлено, що на підставі використання ОСОБА_3 , завідомо підроблених документів, які підтверджують платоспроможність майбутнього позичальника та поручителя від 31.07.2008 р. між Ужгородською філією №1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» і позичальником ОСОБА_1 та поручителями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 був укладений договір кредиту - поруки №291/1, згідно якого отримано кредитні кошти у розмірі 50 000,00 грн.(річний процент-45%, зі сплатою відсотків за користування ним).

Відповідно до карточки платежів по гривневому кредиту договір кредиту-поруки № 291/1 від 31.07.2008 року, ОСОБА_1 , взяті на себе зобовязання по договору належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 14.08.2017 року має заборгованість у розмірі 246609,73 грн., яка складається з наступного: 49064,38 грн. по кредиту, по відсотках за користування кредитом - 197545,35 грн.

Згідно з п. 1.1 Договору кредиту-поруки № 291/1 від 31.07.2008 року, кредитор Перечинська районна кредитна спілка «Туря» надає позичальникові кредит у розмірі 50 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості строком до 30.07.2011 року, зі сплатою 45 відсотків річних, а позичальник ОСОБА_1 , зобовязується повернути кредит спілці відповідно до умов договору.

Згідно видаткового кассового ордеру від 31.07.2008 року ОСОБА_1 отримала дані кошти.

Згідно п.8.1. договору кредиту-поруки № 291/1 від 31.07.2008 року сторони домовилися про встановлення десятирічного строку позовної давності.

Позивач по справі відповідно до ст.3 Закону "Про кредитні спілки" як кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону. За правилами ст. 5 Закону України "Про кредитні спілки", кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших Законів та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до п.1 ч.1ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", кредитні спілки належать до фінансових установ виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. 1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"фінансовий кредит - кошти, які надаються в позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Як визначено в ч. 1 ст.1 Закону України "Про кредитні спілки"кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Частиною 5 ст.8 Закону України "Про кредитні спілки" передбачено, що ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність щодо залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до Закону.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами п. 1.3 Договору позичальник зобов`язався погашати кредит та сплачувати спілці відсотки із розрахунку 45 відсотків річних а також інші відсотки у випадках передбачених договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору кредит надавався відповідачу строком на 36 місяців від дати отримання Позичальником кредиту.

Частиною 1 ст. 1056 ЦК України встановлено, що розмір процентів за кредитним договором і порядок їх сплати є договірними умовами, які узгоджуються сторонами в договорі кредиту.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобовязання є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В силу положень ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або не належне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

За правилами ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обвязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк встановлений Договором або законом.

Частиною 2 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до матеріалів, що подані до позовної зави, позичальник не виконував взяті на себе зобовязання за договором кредиту. В результаті чого виникла заборгованість за вказаним кредитним договором.

З дослідженого договору встановлено, що відповідно п. 5.1. поручитель поручається перед спілкою за виконання позичальником обовязків за договором та відповідає перед кредитодавцем за порушення позичальником зобовязань у повному обсязі солідарно.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

В поданому позові КС Туря як кредитор подає позов до позичальника ОСОБА_1 для стягнення заборгованості по кредиту.

У встановлений Договором строк ОСОБА_1 по отриманому кредиту з позивачем не розраховується чим порушує умови Договору кредиту. Остання сплата кредитної заборгованості становить 500 грн. 19.11.2008 року.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 як позичальник за договором, належним чином не виконувала свої зобов`язання відповідно до умов договору, внаслідок чого допустила заборгованість по сплаті кредиту та інших платежів згідно договору. Заборгованість за договором підтверджена відповідним розрахунком, правильність якого не оспорюється.

Суд бере до уваги, що від відповідача до суду не надано контррозрахунку по сплаті ним коштів по даному кредиту.

Відповідно до умов договору кредиту, п.3.2. зобов`язання за даним договором припиняються після сплати у повному обсязі додаткових відсотків (у разі настання випадків, визначених договором), відсотків за користування кредитом та повернення суми кредиту.

При цьому, позичальник поручився перед кредитною спілкою за виконання обов`язків за договором та відповідає перед кредитодавцем за порушення зобов`язань у повному обсязі терміном на десять років з дня укладення договору, але не раніше виконання всіх зобов`язань за ним.

Судом враховано, що відповідно до п.4.7. договору, спілка має право достроково розірвати договір, стягнути кредит та всі, визначені договором відсотки, відповідно до положень чинного законодавства про захист прав споживачів, при настанні любого з юридичних фактів : прострочення платежу понад 30 календарних днів, створення небезпечної заборгованості з будь-яких обставин та за будь яких умов; створення реальної загрози невиконання позичальником своїх зобов`язань по договору; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує п`ять відсотків суми кредиту; іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту (для споживчого кредиту); з інших підстав передбачених договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи представника відповідача про те, що позивач в односторонньому порядку змінив умови договору, а саме п.3.2. та п.8.1 надіславши лист про необхідність повернення суми заборгованості відповідачу, є необґрунтованими та безпідставними, умовами договору передбачено строк дії договору десять років з дня укладення відповідного договору, за захистом порушених прав КС «Тур`я» звернулася до суду із позовом 11.10.2017 року, що підтверджується штампом реєстрації в суді першої інстанції, а отже позов поданий в межах строку дії договору. При цьому договір кредиту-поруки № 291/1 від 31.07.2008 року не містить умови зміни строку погашення зобов`язань перед спілкою після надіслання письмової вимоги боржнику. Крім того, додані вимоги про повернення всієї суми кредиту від 20.12.2011 року згідно поштових конвертів повернулись за терміном зберігання, у зв`язку з неотриманням такого відповідачем. Матеріали справи не містять підтверджень того, що боржник був обізнаний з вимогою про дострокове погашення заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12).

З матеріалів справи вбачається, що позивач не пред`являв до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, або з відповідною вимогою про розірвання кредитного договору і дострокове стягнення усієї заборгованості, оскільки наявні вимоги про виплату боргу, направлені позивачем позичальнику та поручителям лише містять пропозицію сплатити заборгованість станом на 10.10.2011 року, а також попередження про те, що у разі непогашення простроченої заборгованості спілка буде вимушена звернутися з позовом до суду про стягнення основного боргу і збільшених відсотків на залишок.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про стягнення із ОСОБА_1 , (іден.номер НОМЕР_1 ), заборгованість за договором кредиту-поруки №291/1 від 31.07.2008 року, що станом на 14.08.2017 року становить 246609,73 грн., яка складається з наступного: 49061,38 грн. заборгованість по кредиту; 197545,35 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а також, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 1762 грн., який підлягає сплаті на користь держави.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.526,527,530,554,555,625,629,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст.12,76,223,258,259,265,280-282ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (іден.номер НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 ), як боржника, на користь Перечинської кредитної спілки «Туря» (код ЄДРПОУ 25438482) заборгованість в розмірі 246609,73 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , (іден.номер НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1762 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.