Ухвала суду № 83721039, 19.08.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 301/1283/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2019 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Тхір О.А., отримавши та ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору: Доробратівська сільська рада, про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відповідно ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області від 06.06.2019 для розгляду за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє вимог на предмет спору: Доробратівська сільська рада, про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку - за правилами загальної підсудності за місцем проживання відповідача.

В порядку, передбаченому ч. 7 ст. 187 ЦПК України, отримано інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача.

Вивчивши матеріали позовної заяви, під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд доходить висновку, що позовну заяву необхідно передати на розгляд до Іршавського районного суду Закарпатської області, враховуючи правила виключної підсудності, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року - кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 27-30 ЦПК).

Пунктом 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3 передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Предметом позову у даній справі є визнання недійним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, тобто спір про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, окрім того позивачем заявлено вимогу щодо відновлення меж даної земельної ділянки.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка, державний акт про право власності на яку, та оскаржується позивачем, та межі якої оспорюєються стороною, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний спір виник з приводу нерухомого майна, характер та суть цивільно-правових відносин безпосередньо стосується вказаної земельної ділянки, а тому дану справу слід передати до Іршавського районного суду Закарпатської області, як помилково направлену, для розгляду за правилами виключної підсудності, оскільки відкриття провадження з порушенням правил підсудності та розгляд справи з порушенням правил виключної підсудності є підставою для скасування остаточного рішення у справі з цих підстав.

Таким чином, у відповідності до ст. ст. 27-30 ЦПК України дана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, оскільки згідно з правилами виключної підсудності територіально підсудна Іршавському районному суду Закарпатської області. У зв`язку з викладеним та враховуючи положення ст. 30 ЦПК України, даний позов підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, визначеним ч. 1 ст. 30 ЦПК України, тобто за місцем знаходженням нерухомого майна. Отже, справу передано на розгляд не належному суду, до територіальної юрисдикції якого не належить даний спір, тобто з порушенням п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду .

Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЦПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що місцезнаходження майна відноситься до території Іршавського району Закарпатської області, позовну заяву необхідно передати за підсудністю до Іршавського районного суду Закарпатської області, так як така помилково надіслана Ужгородському міськрайонному суду та не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 353-354 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Справу (матеріали позовної заяви) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору: Доробратівська сільська рада, про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку - передати до Іршавського районного суду Закарпатської області як помилково надіслану.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Ужгородський міськрайонний суд.

Передачу справи на розгляд до Іршавського районного суду Закарпатської області здійснити протягом п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя О.А.Тхір