Ухвала суду № 83719532, 14.08.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24923/19

Провадження № 2-з/761/389/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення процедури ліквідації ПАТ «Фідобанк» Коваленко Олександра Володимировича, ОСОБА_2 про визнання недійсним протоколу електронного аукціону № UA-EA-201-04-08-000007-b від 29.05.2019 року з продажу права вимоги за кредитним договором № 014/2332/74/03418 від 17.07.2007 року, визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення процедури ліквідації ПАТ «Фідобанк» Коваленко Олександра Володимировича, ОСОБА_2 про визнання недійсним протоколу електронного аукціону № UA-EA-201-04-08-000007-b від 29.05.2019 року з продажу права вимоги за кредитним договором № 014/2332/74/03418 від 17.07.2007 року, визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди.

Одночасно із позовною заявою позивач звернулась із заявою про забезпечення позову відповідно до якої просить заборонити ОСОБА_2 ( РНОКПП - НОМЕР_1 ) здійснювати будь-які дії по кредитному договору № 014/2332/74/03418 від 17.07.2007 року, стороною якого є ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що підставою для звернення до суду стало те, що позивачем, як позичальником було виконаним умови додаткової угоди № 2 до кредитного договору та додатково погашено заборгованість згідно Траншу 1 в повному обсязі. Однак, відповідачем ПАТ «Фідобанк» було продано на електронних торгах громадянину ОСОБА_2 право вимоги за кредитним договором № 014/2332/74/03418 від 17.07.2007 р., що забезпечений іпотекою. Отже, у разі невжиття заходів забезпечення позову, це призведе до укладання зі сторони ОСОБА_2 договору відступлення права вимоги по кредитному договору і як наслідок подальшим можливим перепродажем прав вимоги, оскільки гравці на електронних майданчиках купують права вимоги для швидкого заробітку. А оскільки, кредитний договір який забезпечений іпотекою - квартирою, продається одночасно із відступлення права вимоги по договору іпотеки, і як правило в більшості випадків такі фізичні особи, які купують такі права вимоги, намагаються через державного реєстратора перереєструвати на себе квартиру відповідно до договору іпотеки в силу ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» а в подальшому швидко її продати. У разі настання такої події, вказане унеможливить в подальшому витребування її у добросовісного набувача та призведе до неправомірного заволодіння майном позивача та погіршення матеріального становища ОСОБА_1 . Крім того, позивач зазначає, що у неї відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, за положеннями ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зважаючи на вищенаведене, вирішення питання про забезпечення позову має відбуватись з урахуванням доводів заявника співрозмірності виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам та рівноцінності заходів забезпечення їх змісту, а отже не обмежуватись посиланням лише на загальні норми процесуального права.

Також уваги потребують і докази, які свідчать про можливе настання наслідків, передбачених ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним протокол електронного аукціону № UA-EA-201-04-08-000007-b від 29.05.2019 р. по лоту GL3N0622 продажу право вимоги за кредитним договором № 014/2332/74/03418 від 17.07.2007 року між продавцем ПАТ «Фідобанк» (код ЄДРПОУ 14351016) та покупцем ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ); визнання неправомірними дії ПАТ «Фідобанк», щодо відображення у паспорті активу по лоту GL3N0622 недостовірної інформації; стягнення з ПАТ «Фідобанк» моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн.

Заявник зазначає, що в разі невжиття заходів забезпечення позову призведе до укладення зі сторони ОСОБА_3 призведе до укладання договору права вимоги і можливим їх перепродажем.

Разом з тим, такі доводи не свідчать про те, що в разі не застосування заходів забезпечення позову, обраних позивачем, буде утруднено виконання можливе рішення прийняте за наслідками розгляду справи по суті, зважаючи на заявлені ОСОБА_1 вимоги.

Крім того, надані матеріали не свідчать про те, що переможець електронних торгів ОСОБА_4 виконав умови електронного аукціону щодо проведення розрахунку за купівлею лоту GL3N0622 та укладання договору купівлі-продажу/відступлення придбаного активу

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд бере до уваги те, що заявником не надано належних та допустимих доказів, що право вимоги за кредитним договором стороною якого є ОСОБА_1 станом день розгляду заяви про забезпечення позову відступлено відповідачу ОСОБА_2 на виконання протоколу електронного аукціону від 29.05.2019 року.

У зв`язку з чим, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 14 серпня 2019 року.

Суддя: