Рішення № 8371877, 01.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/201.02.10 За позовом Приватного підприємства «Світогор»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрексім Логістик»

простягнення 21 143, 00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Шестаков А.В. –директор; Від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Світогор»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексім Логістик»про стягнення заборгованості у розмірі 21 143, 00 грн.

Позивач вказує, що відповідно до укладених між сторонами договорк-заявки на перевезення вантажів, позивач здійснив на користь відповідача перевезення вантажів на загальну суму 21 143, 00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору зобов’язання з оплати наданих послуг не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.01.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 18.01.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду. Згідно поданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 947577 від 15.01.2010 року вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексім Логістик»є: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 51.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Представник відповідача у судове засідання 18.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 14.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2010 року відкладено розгляд справи до 01.02.2010 року для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2010 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 01.02.2010 року не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0890657.

Оскільки, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

21.09.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрексім Логістик»(надалі –експедитор) та Приватним підприємством «Світогор»»(далі - перевізник) був укладений договір-заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 21/09-1 (надалі –договір-заявка), відповідно до умов якого перевізник зобов’язується перевезти вантаж автомобільним транспортом по завданню експедитора.

Відповідно до умов договору-заявки перевізник зобов’язується здійснити перевезення вантажу за маршрутом Джемеппе (Бельгія) –Бровари (Україна). Сума фрахту становить 1800, 00 євро по курсу НБУ на день прибуття автомобіля на місце митної очистки.

Як вбачається із міжнародної товарно-транспортної накладної № 213093, позивач здійснив перевезення вантажу за вищезазначеним маршрутом. Вантаж, 28.09.2009 року, був отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпласт Україна», що підтверджується підписом та печаткою вантажоодержувача на накладній.

Відповідно до договору-заявки експедитор сплачує вартість послуг на розрахунковий рахунок перевізника протягом п’яти банківських днів після пред’явлення оригіналів документів (договір-заявка, рахунок, акт виконаних робіт, а також оригінал СМR).

10.10.2009 року позивачем був направлений на адресу відповідача пакет вищезазначених документів, що підтверджується фіскальним чеком № 3667 від 10.10.2009 року наявним в матеріалах справи.

Відповідач кошти за надані послуги не сплатив, обґрунтованого заперечення на передані документи не надіслав.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 800, 00 євро, що станом на 28.09.2009 року становить 21143, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно –експедиторську діяльність" від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів виконання умов договору-заявки щодо оплати послуг не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи та по суті не ос порений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 21 143, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 929, 931 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексім Логістик»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 51; код ЄДРПОУ 32208453), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства «Світогор»(45630, Волинська обл., Луцький район, с. Милушин; код ЄДРПОУ 32764597) заборгованість у розмірі 21 143 (двадцять одна тисяча сто сорок три) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 211 (двісті одинадцять) грн. 43 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 09.02.2010 року