Ухвала суду № 83716340, 16.08.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 6-а/742/6/19

Єдиний унікальний № 742/2823/16-а

ОКРЕМА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючої - судді Короткої А.О., при секретарі - Здоровець Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження на підставі ст.383 КАС України заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем головним управлінням Пенсійного фонду України на виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2016 року у справі №742/2823/16-а, -

В С Т А Н О В И В :

06.08.2019 року до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.10.2016 року по справі №742/2823/16-а (провадження №2-а/742/166/16) в частині обмеження максимального розміру пенсії з 01.07.2019 року.

Частиною 1 ст.383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

07.08.2019 ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 та вирішено розглядати її в порядку письмового провадження. Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області надано строк для подачі відзиву до 16.08.2019 року.

14.08.2019 представником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до суду подано відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі, посилаючись на те, що 25.06.2019 на адресу Прилуцького відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №18 головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов електронний лист за №8289/03-26, згідно з яким зобов`язано привести у відповідність пенсійну справу ОСОБА_1 , зокрема, з обмеженням розміру пенсії, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (в редакції на час проведення перерахунку).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

21.09.2016 року до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Прилуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому позивач просив:

- визнати неправомірними дії Прилуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в перерахунку його пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням посадових окладів працівникам органів прокуратури;

- зобов`язати Прилуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України повести перерахунок його пенсії на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 03.02.2016 року №18-152 про заробіток на посаді начальника відділу прокуратури Чернігівської області в розмірі 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013, починаючи з 01.01.2016 року.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.10.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 був задоволений в повному обсязі та зобов`язано Прилуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України повести перерахунок його пенсії на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 03.02.2016 року №18-152 про заробіток на посаді начальника відділу прокуратури Чернігівської області в розмірі 80% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 з 01.01.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.10.2016 року залишено без змін.

27.12.2016 року за вих.№6544/03 Прилуцьке об`єднане УПФУ повідомило ОСОБА_1 про перерахунок розміру його пенсії, яка з 01.01.2016 року становить 20122,76 грн (25153,45 грн х 80%).

Листом начальника відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №18 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Чернігівській області від 26.06.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що його пенсійна справа переглянута та приведена у відповідність до ЗУ «Про прокуратуру», відповідно до якого максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а тому з 01.07.2019 року виплата йому пенсії буде здійснюватися у розмірі 15640,00 грн, крім того, просили його перерахувати на рахунок ГУ ПФУ в Чернігівській області суму переплати пенсії з 01.10.2017 року по 30.06.2019 року розміром 131437,96 грн.

06.07.2019 року ОСОБА_1 отримав вказаний лист та ознайомився з його змістом, а 17.07.2019 року він звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо надання йому завіреної копії протоколу/розпорядження, на підставі якого його пенсійну справу переглянуто та прийнято рішення про зменшення йому пенсійних виплат.

24.07.2019 року за вих. №2747/02/П-12 ГУ ПФУ в Чернігівській області надіслало ОСОБА_1 копії розпоряджень про перерахунок його пенсії, а 01.08.2019 року він надіслав листа до суду з заявою про визнання протиправними дій, вчинених головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.10.2016 року у справі №742/2823/16-а (провадження №2-а/742/166/16) в частині обмеження максимального розміру пенсії з 01.07.2019 року.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 КАС України.

Так, статтею 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Так, постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.10.216 року Прилуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України, правонаступником якого нині є головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, було зобов`язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 03.02.2016 року №18-152 про заробіток на посаді начальника відділу прокуратури Чернігівської області в розмірі 80% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 з 01.01.2016 року.

Відповідно до положень ч.6 ст.383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу у порядку, передбаченому КАС України.

Відповідно до приписів ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено положення ч.2 ст.14, ч.1 ст.370 КАС України та ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме: не виконано у повному обсязі судове рішення, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене вище, дії головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виконання не в повному обсязі рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.10.2016 року по справі №742/2823/16-а (провадження №2-а/742/5166/16) в частині обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2019 року беззаперечно є протиправними, оскільки порушене відповідачем право на отримання позивачем пенсії без обмеження її максимального розміру за вказаний період залишається не поновленим, у зв`язку з чим його заява про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, підлягає задоволенню.

На підставі ст.124 Конституції України, ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", керуючись ст.14, 229, 241-243, 248-249, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем головним управлінням Пенсійного фонду України на виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2016 року у справі №742/2823/16-а - задовольнити.

Визнати протиправними дії, вчинені головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2016 року по справі №742/2823/16-а (провадження №2-а/742/5166/16) в частині обмеження максимального розміру пенсії з 01 липня 2019 року.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відновити з 01 липня 2019 виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2016 по справі №742/2823/16-а (провадження №2-а/742/5166/16) в розмірі, в якому вона виплачувалась з моменту останнього перерахунку пенсії, тобто з 01 січня 2016 року.

Копію ухвали направити головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця після її надходження.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 294-297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи судове рішення оскаржується до Шостого апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О.Коротка