Рішення № 8371606, 09.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/36309.02.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРО»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайлок-Україна»

Про стягнення 574067,28 грн.

                                                                                           Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

Від позивача           Ткач В.М.- предст. (дов. від 23.11.2009р.), Зайцева М.Ю.- директор

Від відповідача           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 574067,28грн. (390798,76грн. –основного боргу, 104789,02грн. –пені, 14981,28грн. –3% річних, 63498,22грн. – збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті наданих позивачем послуг за договором №1/10-06 про рекламне обслуговування від 10.06.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/363, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 25.11.2009р.

24.11.2009р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв’язку з пізнім одержання ухвали суду та необхідністю підготувати відзив на позовну заяву, інші витребувані судом документи.

У судовому засіданні 25.11.2009р. представник позивача надав суду письмові пояснення щодо оплачених та неоплачених актів здачі-прийняття робіт відповідачем, із письмовим зазначенням, якому додатку до договору відповідає кожен із доданих до позовної заяви актів здачі-прийняття робіт.

Представник відповідача у судове засідання 25.11.2009р. не з’явився.

Судом задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

За наведених обставин та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 25.11.2009р. відкладено.

14.12.2009р. судом одержано відзив на позовну заяву від відповідача, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що сторонами було підписано лише додаток №1 до договору, за яким послуги позивача повністю оплачені. Інші додатки до договору відповідачем не підписані. Позивач пропонував відповідачу послуги, перелічені у вказаних додатках, проте, відповідач їх не погодив. Таким чином, вказані додатки до договору не є підставою для стягнення з відповідача оплати. Крім того, відповідач у відзиві зазначив про те, що позивачем неправильно зазначено суму, яку сплатив відповідач на виконання умов договору, оскільки така сума складає 228002,13грн.

У судове засідання 16.12.2009р. представник позивача не з’явився, витребуваних судом документів не надав.

За наведених обставин, розгляд справи 16.12.2009р. відкладено.

У судовому засіданні 19.01.2010р. представник позивача надав суду письмову відповідь на відзив відповідача.

З метою вивчення наданих суду документів, у судовому засіданні 19.01.2010р. судом оголошено перерву до 26.01.2010р.

22.01.2010р. судом одержано письмові пояснення від відповідача на відповідь-заперечення позивача.

У судовому засіданні 26.01.2010р. судом оголошено перерву до 09.02.2010р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

10.06.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір №1/10-06 про рекламне обслуговування (далі –договір), відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов’язання по здійсненню рекламного обслуговування замовника на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.2.1. договору для виконання даного договору замовник передає виконавцю права на розробку стратегії та організацію проведення рекламних кампаній, розробку творчих концепцій, виготовлення аудіо-, відео- та візуальних матеріалів у рамках рекламної кампанії, що проводиться. Під рекламною кампанією розуміється комплекс рекламних заходів, спрямованих на досягнення конкретної маркетингової мети у рамках маркетингової стратегії замовника. Комплекс таких заходів обговорюється у додатках до даного договору.

Як зазначає позивач у позовній заяві, сторонами було укладено додатки №№ 1, 2, 3, 4, 5 до договору, згідно умов яких замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов’язання по розміщенню рекламних матеріалів замовника у визначених у додатках ділових виданнях, обумовлено площу та кількість, а також встановлено загальну вартість та порядок оплати замовником виконаних та переданих позивачем робіт.

Позивач вказує про те, що на виконання умов договору та вказаних додатків до договору позивачем було надано відповідачу послуги по розміщенню рекламних матеріалів загалом на суму 585298,76грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РП-0000137 від 29.08.08, №РП-0000173 від 01.12.08, №РП-000174 від 31.10.08, №РП-0000185 від 01.12.08, №РП-0000200 від 01.12.08, №РП-000201 від 31.10.08, №РП-0000216 від 01.12.08, №РП-000228 від 01.12.08, №РП-000230 від 01.12.08, №РП-0000173 від 30.09.08, №РП-0000185 від 30.09.08, №РП-000200 від 30.09.08, №РП-0000201 від 30.09.08, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п.4.2. договору замовник здійснює оплату згідно затвердженого додатку на підставі виставлених рахунків впродовж трьох банківських днів з моменту надання рахунку виконавцем. Порядок розрахунків регламентується додатками.

Як зазначає позивач, відповідач вищезазначені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не підписав, вартість наданих позивачем послуг оплатив частково, у розмірі 194500,00грн., а повну вартість наданих позивачем послуг за договором у сумі 390798,76грн. –не оплатив.

06.08.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією, а 17.08.2009р. - з письмовою вимогою, про сплату заборгованості за надані послуги по розміщенню рекламних матеріалів, проте відповідач протягом семи днів відповідь на вимоги не надав, заборгованість –не сплатив.

В зв’язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 390798,76грн. –основного боргу, 104789,02грн. –пені, 14981,28грн. –3% річних, 63498,22грн. –збитків від інфляції.

Відповідач у відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що сторонами було підписано лише додаток №1 до договору, за яким послуги позивача повністю оплачені. Інші додатки до договору відповідачем не підписані. Позивач пропонував відповідачу послуги, перелічені у вказаних додатках, проте, відповідач їх не погодив. Таким чином, вказані додатки до договору не є підставою для стягнення з відповідача оплати. Крім того, відповідач у відзиві зазначив про те, що позивачем неправильно зазначено суму, яку сплатив відповідач на виконання умов договору, оскільки така сума складає 228002,13грн.

Проаналізувавши докази, наявні в матеріалах справи, пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відповідно визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Умовами п.3.1.3. договору встановлено обов’язок позивача складати та надавати на затвердження відповідача калькуляції робіт, що плануються і додатки до договору, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався затверджувати підготовані позивачем додатки, і рекламні матеріали не пізніше, чим через три календарних дні з дня їх надання (п.3.2.4).

Вартість робіт узгоджується сторонами при затвердженні рекламних заходів у додатках до договору (п.4.1 договору).

Відповідно до п.8.2. договору всі зміни та доповнення до договору мають силу лише у тому випадку, якщо вони складені у письмовій формі та підписані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що додатки №№ 2 та 3 від 23.06.08, №№ 4 та 5 від 15.08.08, згідно умов яких, як зазначено у позовній заяві, позивачем були надані відповідачу послуги по розміщенню рекламних матеріалів, не підписані та не скріплені печаткою юридичної особи зі сторони відповідача, а відтак, не затверджені відповідачем.

Як вказує у письмових поясненнях до розрахунку позивач, за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем саме за додатками №№ 2 та 3 від 23.06.08, №№ 4 та 5 від 15.08.08 до договору. За додатком №1 до договору –заборгованість відсутня.

В частині 1 статті 626 Цивільного кодексу України наведено чітке визначення поняття договору, а саме: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши норми вказаних статей Цивільного кодексу України та умови додатків №№ 2, 3, 4, 5 до договору щодо визначення площі, кількості та вартості рекламних матеріалів, суд прийшов до висновку, що така дія сторін, як укладення додатків до договору, є, доповненням його конкретними умовами та зобов’язаннями сторін, які конкретизовані у кожному окремому додатку.

З урахуванням того, що додатки №2, 3, 4, 5 до договору та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які визначені у таких додатках до договору, не підписані зі сторони відповідача, суд приходить до висновку, що відповідач не замовляв у позивача та не надавав згоди позивачу на виконання відповідачем робіт, які передбачені у непідписаних зі сторони відповідача додатках до договору.

Згідно статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Також, абзац 4 частини 1 статті 44 ГК України визначає, що підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем були вчинені дії щодо затвердження та погодження з відповідачем додатків №№ 2, 3, 4 та 5 до договору у період їх складення (23.06.08 та 15.08.08, відповідно), з дотриманням черговості вчинення дій позивачем, зокрема: виконання розробки рекламної концепції та рекламних матеріалів на основі аналізу інформації, наданої відповідачем; надання на затвердження відповідача підготовлених рекламних матеріалів; складання та надавання на затвердження калькуляції робіт, що плануються і додатків до договору; а насамкінець, виконання всіх сплачених робіт згідно погоджених у додатках строках та вимогах відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, на підставі непідписаних та непогоджених з відповідачем додатків №№ 2, 3, 4, 5 до договору, на власний ризик, усвідомлюючи можливі негативні наслідки, виконав послуги по розповсюдженню рекламних матеріалів, внаслідок чого у позивача виникла загроза понесення в майбутньому збитків, в разі неузгодження з відповідачем об’єму та вартості наданих послуг та відмовою у прийнятті цих послуг.

Факт непогодження відповідача з об’ємом та вартістю рекламних послуг та відмови відповідача в прийнятті послуг позивача підтверджується непідписанням зі сторони відповідача актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РП-0000137 від 29.08.08, №РП-0000173 від 01.12.08, №РП-000174 від 31.10.08, №РП-0000185 від 01.12.08, №РП-0000200 від 01.12.08, №РП-000201 від 31.10.08, №РП-0000216 від 01.12.08, №РП-000228 від 01.12.08, №РП-000230 від 01.12.08, №РП-0000173 від 30.09.08, №РП-0000185 від 30.09.08, №РП-000200 від 30.09.08, №РП-0000201 від 30.09.08.

При цьому суд враховує, що у письмових поясненнях відповідач посилається на те, що здійснюючи оплату за рекламні послуги, оплачував виключно ті рекламні послуги, які передбачені у підписаному сторонами Додатку №1 до договору та які були прийняті відповідачем за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РП-0000133 від 30.06.2008р., №РП-0000137 від 29.08.2008р., №РП-0000138 від 01.12.2008р. (у зазначених актах міститься посилання на рахунки, які були вказані відповідачем у призначеннях платежу: №РП-0000133 від 11.06.2008р., №РП-0000137 від 18.06.2008р., №00138-РП від 23.06.2008р.).

У письмових поясненнях позивача зазначається про те, що генеральний директор відповідача Коваль Б.П. завізував своїм підписом факт прийому-передачі виконаних робіт, але суд вважає зазначене твердження помилковим, з огляду на наступне.

На всіх доданих до позовної заяви Актах здачі-прийняття робіт відсутній підпис у графі «від замовника», який скріплюється печаткою юридичної особи.

Підпис на зворотній сторінці актів, без зазначення посади особи, яка поставила свій підпис та дату підписання, з урахуванням обґрунтованих пояснень відповідача, свідчить про те, що такі акти були прийняті Ковалем Б.П.- повіреним відповідача (що не заперечується відповідачем) для передачі керівнику відповідача для підписання, але не про прийняття таких послуг відповідачем.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено суду порушення відповідачем умов договору в частині оплати погоджених сторонами договору послуг, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 390798,76грн. - основного боргу є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За відсутності доказів порушення відповідачем умов договору в частині оплати погоджених сторонами договору послуг, відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов договору у вигляді пені, 3% річних та збитків від інфляції.

Суд також звертає увагу на те, що умовами договору не передбачено відповідальності відповідача у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг, строк оплати яких визначений у п.4.2. договору, а тому, на підставі приписів статті 547 Цивільного кодексу України, вимога про стягнення пені є необґрунтованою.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ІРО»(м. Київ, вул. Рейтарська, 35-а, код ЄДРПОУ 32828828) з Державного бюджету України 89,00грн. –зайво сплачені витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перераховані платіжним дорученням № 2494 від 23.10.2009р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                           В.В.Палій