Рішення № 83715375, 19.08.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1125/19

Номер провадження 2/623/420/2019

РІШЕННЯ

іменем України

09 серпня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченко П.П.,

з участю: секретаря - Ардашевої Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу за позовом Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги.

Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства заборгованість по оплаті за спожиті послуги централізованого постачання холодної води в сумі 4609,39 грн. та покласти на відповідача витрати, пов`язані з розглядом справи у суді.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача надав заяву про підтримання позову, розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягав.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позов, у встановлений судом строк, не подала, про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань до суду не подавала.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що позивач надає відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого постачання холодної води та водовідведення з використанням внутрішньобудинкових систем за адресою: АДРЕСА_1 . Послуги надаються згідно особового рахунку, відкритого у ІКВ ВКП № 12691. Від отримання послуг відповідач не відмовлялася, оплату послуг належним чином не здійснює. Згідно «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», що затверджені Кабінетом Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, плата за послуги нараховується на всіх проживаючих згідно з затвердженими нормами споживання або згідно показань засобу обліку. Послуги централізованого водопостачання та водовідведення відповідач отримує, але в порушення діючого законодавства не сплачує їх вартість. Про суму та факт існування заборгованості повідомляли шляхом направлення квитанцій на оплату послуг з зазначенням суми боргу.

Заборгованість за надані послуги за період з 01.09.2012 по 01.03.2019 становить 4609 грн. 39 коп.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918 від 10.01.2002 р. споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення. Правила користування приміщеннями житлових будинків, прибудинковими територіями, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. також зобов`язують наймача, власника й орендаря житлового приміщення оплачувати житлово-комунальні послуги.

Згідно ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, газ, електрична, теплова енергія і інші послуги) підлягають до оплати крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Статтями 7, 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII визначені обов`язки споживача: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором та інші, а обов`язком виконавця надання послуг є: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором; без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством; інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Вказана заборгованість утворилася у відповідача ОСОБА_1 з вересня 2012 по березень 2019 р., однак з заявою до суду позивач звернувся лише 19 березня 2019 року, тобто з пропуском трирічного строку, встановленого ст. 257 ЦК України.

Таким чином, позовна давність підлягає застосуванню, а у стягненні заборгованості з відповідача за надані послуги за період з вересня 2012 року по лютий 2016 року слід відмовити в зв`язку з пропуском позивачем позовної давності.

Згідно ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за надані послуги за період з березня 2016 року по березень 2019 року включно, що становить 3274,35 грн., а в решті заявлених вимог в цій частині позову слід відмовити в зв`язку з пропуском позивачем строків позовної давності.

Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

У відповідності з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1364,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 12, 13, 34, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 352, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, юридична адреса: 64303, Харківська область, місто Ізюм, вулиця Чумацька, будинок 11, код ЄДРПОУ 24673063, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 351931, заборгованість по оплаті за спожиті послуги у сумі 3274,35 грн. (три тисячі двісті сімдесят чотири грн. 35 коп.) та сплачений судовий збір у сумі 1364,68 грн. (одна тисяча триста шістдесят чотири грн. 68 коп.), а всього 4639,03 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять дев`ять грн. 03 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення суду виготовлений 19 серпня 2019 року.

Головуючий суддя П. П. Винниченко