Рішення № 83713963, 18.07.2019, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа №557/752/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року смт. Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Пацка Д.В.

секретар судового засідання Довгалець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт.Гоща в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ :

08.05.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора лейтенанта поліції Гетьмана Б.О. УПП в Житомирської області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивував тим, що 30 квітня 2019 року поліцейським УПП в Житомирській області лейтенантом поліції Гетьманом Б.М. (надалі - Відповідач) відносно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1113417 (надалі - Постанова) за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у сумі 340 грн.

Пояснює, що дана постанова є незаконною, через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, оскільки 30.04.2019 року він рухався на автомобілі марки DAF FT CF 85.410, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Бандерес» на автодорозі Київ-Чоп 236 км. Розпочинаючи рух, перевірив технічну справність основних елементів авто: коліс, шин, гальмівної системи, рульового керування, двигуна та світлових приладів. Всі вузли та агрегати на момент перевірки були у стравному робочому стані.

Зазначає, що близько 21 год. 30 хв. у місті Новоград-Волинський, його автомобіль був зупинений інспектором поліції, на тій підставі, що він рухався в автомобілі в якому не горіла ліва фара в режимі ближнього світла. Позивач пояснив інспекторові, що перед початком руху перевірив справність агрегатів автомобіля і світлових приладів. Коли почало темніти, він увімкнув світло передніх фар та габаритні вогні, також продемонстрував, а інспектор переконався, що вмикач габаритних вогнів знаходиться в активованому стані. Під час руху він не зупинявся, оскільки не було потреби. Помітити під час руху, що одна із фар в режимі ближнього світла не світить фізично не міг, тому і не міг усунути дану несправність.

Вказує, що він водій із значним стажем керування, тому враховуючи досвід керування, в автомобілі завжди є в запасі електролампочки. В присутності інспектора позивач попросив дати можливість здійснити заміну перегорівших лампочок та продовжити рух, однак, його пояснення працівник поліції не прийняв до уваги, а виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач вважає, що інспектор поліції не надав докази, що йому до моменту зупинення поліцейським, було відомо, що в автомобілі не горить ліва фара в режимі ближнього світла, а після виявлення вказаного факту, він рух автомобілем не здійснював та самостійно замінив лампу фари і лише після вказаного продовжив рух, тому вказані обставини є такими, які суттєво впливають на відношення його як водія до допущенного порушення ПДР, та є такими, що істотно пом`якшують його відповідальність.

За таких обставин, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАВ № 1113417 по справі про адміністративне правопорушення від 30.04.2019 року, винесену інспектором лейтенантом поліції Гетьманом Б.М. УПП в Житомирський області за ч.1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, а провадження по адміністративній справі закрити.

11.07.2019 року представником відповідача подано до суду клопотання, у якому вона вказала, що факт правопорушення та його визнання позивачем зафіксовано на нагрудний відеореєстратор патрульного поліцейського. Представник відповідача зазначає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення вимогам КУпАП відповідає, поліцейський при її винесенні діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, чим повністю виконав вимоги ст. 19 Конституції України. Обставини, зазначені в адміністративному позові не відповідають дійсності, позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, отже притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до діючого законодавства є правомірним, адміністративне стягнення накладено уповноваженою посадовою особою та в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Підстав для скасування постанови серії ЕАВ № 1113417 немає, тому позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. До клопотання додано диск із відеозаписом.

Щодо поданого відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України, визначено вимоги до письмової заяви, клопотання, заперечення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277,280-283,285-289цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Статтею 162КАС України визначено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. До відзиву додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Отже, оскільки у клопотанні від 11.07.2019 року відповідачем висловлено заперечення проти позову, тому дане клопотання по свій суті є відзивом, однак до нього не долучено документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Крім того, до клопотання від 11.07.2019 року долучено диск із відеозаписом, на якому містяться докази вчинення правопорушення.

Відповідно до приписів ст. 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Отже, оскільки до клопотання не долучено доказів надіслання або надання копії диску з відеозаписом позивачу, на підставі ч. 9 ст. 79 КАС України, даний доказ судом до уваги не приймається.

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 20.05.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.

Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.

Відповідно до ч.5ст.262 КАС, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки, відповідно до вимог ст.262 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч.4 ст.229 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАВ №1113417 про адміністративне правопорушення від 30 квітня 2019 року, що 30 квітня 2019, 21 год. 32 хв. водій керував т/з з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив ч.1 ст. 121 КУпАП.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАВ №1113417 про адміністративне правопорушення від 30 квітня 2019 року винесеної інспектором лейтенантом поліції Гетьманом Б.М., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності зач.1ст.121КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу за те, що «30.04.2019 року він рухався на автомобілі DAF FT CF 85.410, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Бандерес» на автодорозі Київ-Чоп 236 км., на підставі того, що водій керував автомобілем з не працюю лівою фарою в режимі ближнього світла».

По суті зафіксованих в оскаржуваній постанові правопорушень суд звертає увагу на таке.

За приписами ч.1ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху(далі -ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Розділом 31ПДРУкраїни врегульовано питання технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.

Згідно з п. 31.1ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

За приписами п.п. 31.4.3 "в"ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Статтею 9 КупАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

За приписами п. 9 ч. 1ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію"поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідачем надано диск з відеозаписами, які, на думку суб`єкта владних повноважень, підтверджують скоєння позивачем адміністративних правопорушень, однак в силу положень ч. 9 ст. 79 КАС України, даний доказ судом до уваги не прийнятий, інших доказів відповідачем до суду не надано.

Отже, відповідачем, всупереч вимогам ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, не надано належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, відповідачем, всупереч вимогам ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, не надано належних доказів того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, за яке настає відповідальність за ч. 1ст. 121 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки відповідачем у встановленому законом порядку не надано до суду доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, отже постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1113417 від 30.04.2019 р. підлягає скасування, а справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Враховуючи викладене та керуючись

ст.ст. 7, 122,162, 222, 245,247, 251,252, 254,255, 256, 268, 284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 5, 6, 8, 9, 19, 72, 77, 99, 242-246, 268-272, 286 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії ЕАВ № 1113417 від 30.04.2019 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Гощанський районний суд Рівненської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 . Паспорт серії НОМЕР_2 .

Відповідач 1: Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції НП України, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Покровська, 96. ЄДРПОУ: 40108625.

Відповідач 2: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048. ЄДРПОУ: 40108646.

Суддя Д.В. Пацко