Рішення № 8371375, 01.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 05-5-27/28978-27/63601.02.10 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доПриватного вищого навчального закладу «Київський кооперативний економічно-правовий коледж»

простягнення 1660,00 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_2 представник за довіреністю від 25.08.2009 року;

від відповідача:не зявились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного вищого навчального закладу «Київський кооперативний економічно-правовий коледж»про стягнення 1660,00 грн.

Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 5 від 01.01.2009 року позивачем надано на користь відповідача послуги на загальну суму 1600,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, зобовязання з оплати послуг відповідач не виконав.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобовязань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 1600,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 32,00 грн. та 3 % річних у розмірі 28,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 року позовну заяву та додані до неї документи на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 ГПК України повернуті позивачеві без розгляду.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 року скасовано, позовну заяву та додані до неї документи передано на розгляд Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2009 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 22.12.2009 року.

Представник позивача у судове засідання 22.12.2009 року зявився, надав усні пояснення по суті спору, однак вимоги ухвали суду від 30.11.2009 року не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 22.12.2009 року не зявився, витребувані ухвалою суду від 30.11.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 18.01.2010 року.

Представники сторін у судове засідання 18.01.2010 року не зявилися, вимоги ухвали суду 22.12.2009 року не виконали, одна від відповідача через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.

З огляду на те, що незявлення представників сторін у судове засідання та неподання ними витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 01.02.2010 року.

Ухвалою заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.01.2010 року, на підставі частини 3 статті 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено на один місяць.

У судовому засіданні 01.02.2010 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 18.01.2010 року, надав усні пояснення по суті спору та подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача виключно основну заборгованість у розмірі 1200,00 грн.

Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи зазначене, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 01.02.2010 року не зявився, вимоги ухвали суду від 18.01.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі позивач) та Приватним вищим навчальним закладом «Київський кооперативний економічно-правовий коледж» (надалі відповідач) укладено договір № 5 з технічного обслуговування установки автоматичної пожежної сигналізації (надалі договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору відповідач доручив, а позивач зобовязався виконувати роботи з технічного обслуговування установки автоматичної пожежної сигналізації в належному відповідачу гуртожитку по вул. Ломоносова, 18-А, 4-й та 5-й поверхи.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що щомісячна вартість робіт за договором складає 400,00 грн.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 1200,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами № 1 за січень 2009 року на суму 400,00 грн., № 2 за лютий 2009 року на суму 400,00 грн. та № 1 за березень 2009 року на суму 400,00 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

Відповідно до пункту 3.3 договору оплачувати надані послуги відповідач зобовязався щомісячно на підставі актів виконаних робіт.

З огляду на те, що сторонами не доведено інше, суд вважає, що слово «щомісячно»в пункті 3.3 договору слід тлумачити як таке, що означає «до закінчення звітного місяця».

Таким чином, послуги, надані в січні 2009 року, відповідач зобовязаний був оплатити у термін до 31.01.2009 року, послуги, надані в лютому 2009 року, у термін до 28.02.2009 року, послуги, надані в березні 2008 року, у термін до 31.03.2009 року.

Зобовязання з оплати наданих послуг відповідач не виконав.

Отже, станом на день вирішення спору у відповідача існує основна заборгованість перед позивачем у розмірі 1200,00 грн.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг (частина 1 статті 901 ЦК України), за умовами якого одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Належних доказів виконання зобовязання за договором щодо оплати наданих послуг відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи.

Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 1200,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 901, 903 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Київський кооперативний економічно-правовий коледж»(03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 18; ідентифікаційний код 01788243) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основну заборгованість у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.