
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 486/419/18
Провадження № 1-кп/486/19/2019
16 серпня 2019 року м. Южноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді Савіна О.І.
при секретарі - Коршак О.В., Архіповій К.В., Кучмар В.С.,
з участю: прокурора - Руденко О.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
захисника - Семенової С.М.,
потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника потерпілих - Макогоненко Є.О.,
представника органу пробації - Буднік О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южноукраїнськ Миколаївської області, громадянина України, з професійно-тезхнічною освітою, працюючого машиністом насосних обладнань ЦВКГтаТМ ВП «Южно-Українська АЕС», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
В С Т А Н О В И В:
06 лютого 2018 року близько 02-45 год. водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи технічно несправним, але працездатним автомобілем марки «Opel Astra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , технічна несправність якого полягала у невідповідності вимогам п.п. 31.4.5 «г» Правил дорожнього руху України, а саме: у встановлені на одну вісь транспортного засобу шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, які він міг виявити завчасно перед виїздом, рухався по засніженій цементобетонній проїзній частині дороги від залізно-дорожньої станції «Южноукраїнська» у напрямку м. Южноукраїнськ. Під час руху водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. 2.9, п. 2.3 «б», п. 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме: керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її змін, враховуючи погодні умови та дорожню обстановку не обрав безпечну швидкість, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху в безпосередній близькості автомобіля «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 , припаркованому на узбіччі власної смуги руху та в той момент, коли водій вказаного автомобіля ОСОБА_4 перебував біля переднього лівого крила власного транспортного засобу, допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди вищевказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, а водій автомобіля «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, з якими був доставлений до реанімаційного відділення Комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня», де незважаючи на вжиті реанімаційні заходи 11.02.2018 р. було констатовано смерть останнього.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 51 від 29.03.2018 р. смерть ОСОБА_4 наступила внаслідок тупої відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переломами кісток основи та склепіння черепа, крововиливами під м`які та тверду мозкові оболонки, що підтверджується результатами розтину трупа та судово-гістологічним дослідженням кусочків органів від трупа. Не виключається вірогідність настання смерті в час вказаний в картці стаціонарного хворого 11.02.2018 р. о 05-00 год.
При судово-медичній експертизі трупа виявлено: перелом кісток склепіння основи та склепіння черепа з крововиливами під м`які та тверду мозкові оболонки, раною в ділянці потилиці зліва, крововиливами в ділянці повік правого ока, верхньої губи справа, виличній ділянці зліва; перелом кісток лівої гомілки з крововиливами в ділянці лівої гомілки; крововиливи в брижі тонкого кишечника, в третьому міжребер`ї правому куполі діафрагми, воріт правої нирки, правої легені, клітковину середостіння. Тілесні ушкодження виникли від дії тупого (тупих) предмета (предметів) як з обмеженою та необмеженою контактуючою поверхнею до госпіталізації в лікарню, куди поступив 06.02.2018 р. о 03-40 год.. Не виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень внаслідок ДТП. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень первинний контакт автомобіля був з лівою гомілкою, на що вказує перелом кісток лівої гомілки з крововиливами в ділянці лівої гомілки, затим могло бути падіння тіла на дорожнє покриття або на капот автомобіля з послідуючим падінням на дорожнє покриття. Згідно наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., п. 2.1.3 тілесні ушкодження відносяться до тяжких по ознаці небезпеки для життя (в даному випадку являються смертельними).
Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень постраждалий найбільш вірогідно знаходився в вертикальному положенні, на що вказує перелом кісток лівої гомілки з крововиливом в ділянці лівої гомілки. Міг стояти або рухатися. Найбільш вірогідно постраждалий знаходився лівою частиною тіла до автомобіля в момент ДТП, на що вказує перелом кісток лівої гомілки з крововиливом в ділянці лівої гомілки. Тілесні ушкодження виникли за короткий проміжок часу в момент ДТП. Мається прямий причинно-наслідковий зв`язок між тілесними ушкодженнями та настанням смерті. В картці стаціонарного хворого немає даних про наявність алкоголю в крові постраждалого на момент госпіталізації. Методик розрахунку швидкості автомобіля по тілесним ушкодженням немає.
Згідно висновку судової авто-технічної експертизи № 18-380 від 26.03.2018 р. водію автомобіля «Опель-Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1 при виборі швидкості руху необхідно було у своїх діях керуватися вимогами, викладеними в п. 12.1, п. 12.2 Правил дорожнього руху, а саме: «При виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним», «В темний час доби і в умовах недостатньої видимості швидкість руху має бути такою, щоб водій мав можливість зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги». За умов, викладених в постанові про призначення експертизи, дії водія автомобіля «Опель-Астра» не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху. Належними діями згідно вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху водій автомобіля «Опель-Астра» мав би технічну можливість запобігти ДТП.
Водію автомобіля «ВАЗ 2106» в своїх діях необхідно було керуватися вимогами, що викладені в п. 15.1 ПДР, а саме: «Зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі». В діях водія автомобіля «ВАЗ 2106» в даному випадку не вбачається невідповідностей вимогам п. 15.1 ПДР. Водій автомобіля «ВАЗ 2106» своїми діями не мав технічної можливості запобігти настанню ДТП.
Враховуючи, що на смугу зустрічного руху і далі на узбіччя зустрічної смуги виїхав автомобіль «Опель-Астра», то небезпека для руху була створена водієм автомобіля «Опель-Астра». Дії водія автомобіля «Опель-Астра», що передували ДТП і не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.9, п. 2.3 «б», п. 12.1 ПДР України, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення при обставинах, вказаних у вступній частині вироку, та показав, що напередодні 06.02.2018 р. у вечорі вживав з другом алкогольне пиво до 24-00 год., після чого пішов додому відпочивати. Близько 01-30 год. йому зателефонував друг ОСОБА_5 та попросив відвести його дівчину на залізничний вокзал, оскільки вона запізнюється на поїзд. На своєму автомобілі «Опель-Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1 він відвіз з другом дівчину останнього на залізничний вокзал м. Южноукраїнськ. На зворотному шляху почався сильний сніг, дорога була слизька, він рухався на вказаному автомобілі зі швидкістю до 60 км/год., автомобіль почало нести на зустрічну смугу, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який стояв на узбіччі зустрічної смугу руху. Даний автомобіль не замітив, так як він стояв за фонарем, за освітленням, розпізнавальних аварійних заходів водієм цього транспортного засобу вжито не було. Що відбувалося потім він не знає, оскільки втратив свідомість, отямився у лікарні близько 07:30-08:00 год., після чого підійшов до лікаря, який дав йому направлення на томографію та повідомив йому про те, що його шукає поліція. Коли він вийшов з лікарні, до нього під`їхали працівники поліції, які повідомили про те, що сталася ДТП. Він був затриманий поліцією на три доби. Після розгляду в суді питання про обрання відносно нього запобіжного заходу, він дізнався, що потерпілий ОСОБА_4 помер. Він звертався до рідних померлого з метою попросити вибачення за те, що сталося та пропонував надати автомобілі та автобус на поховання ОСОБА_4 , однак вони відмовилися. Також, коли він був затриманий його сестра передавала потерпілій ОСОБА_2 3500 гривень на лікування ОСОБА_4 , а він 4000 гривень перераховував потерпілим на картковий рахунок. На сьогодні він готовий відшкодувати шкоду потерпілим. У скоєному щиро кається, попросив у потерпілих вибачення.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 є її колишнім чоловіком, з яким вона після розірвання шлюбу продовжувала проживати однією сім`єю. 06.02.2018 р. вночі їй зателефонувала її сестра та повідомила, що її чоловік ОСОБА_4 потрапив у ДТП. Вона зібралася, взяла гроші та відправилася до КЗ «Южноукраїнська міська лікарня». В лікарні вона піднялася на третій поверх до терапевтичного відділення, де вона працює медичною сестрою, переодяглася у медичну форму та спустилася до приймального відділення, де чекала на автомобіль швидкої допомоги, який віз її чоловіка з місця ДТП. ОСОБА_4 був поміщений до реанімаційного відділення. Під час перебування ОСОБА_4 у даному відділенні лікарні, сестра обвинуваченого передала їй 3500 гривень на лікування її чоловіка, а пізніше обвинувачений перерахував їй на картковий рахунок 4000 гривень. Також обвинуваченим було запропоновано автобус для перевезень під час поховання ОСОБА_4 , але вона відмовилася від пропозиції, так як транспорт для поховання вже був замовлений. Має до обвинуваченого претензії матеріального та морального характеру. Просила суд застосувати до обвинуваченого сувору міру покарання.
Потерпілий ОСОБА_3 , який є сином ОСОБА_4 , в судовому засіданні пояснив, що 06.02.2018 р. близько 03-00 год. йому зателефонувала мати - ОСОБА_2 та повідомила про те, що батько потрапив у ДТП. Вранці він приїхав до м. Южноукраїнськ. На той час ОСОБА_4 перебував у реанімаційному відділенні у непритомному стані. Того ж дня в його присутності, та в присутності поліцейського сестра обвинуваченого передала ОСОБА_2 3500 гривень на лікування ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 помер. 12.02.2018 р . обвинувачений пропонував транспорт для поховання, але транспорт вже був замовлений. Вказав, що з 06.02.2018 р. і до сьогодні обвинувачений належним чином не попросив вибачення за те, що сталося, ні у нього, ні у ОСОБА_2 .. Зазначив, що ОСОБА_1 пропонував їм викупити пошкоджений автомобіль «ВАЗ 2106» за 1000 доларів за умови, що ці гроші будуть як відшкодування шкоди, на що вони не погодилися. Також повідомив, що він звернувся до страхової компанія, оскільки автомобіль «ВАЗ 2106» був застрахований, але шкода ще невідшкодована. Має до обвинуваченого претензії матеріального та морального характеру. Просив суд застосувати до обвинуваченого сувору міру покарання.
Крім повного визнання вини обвинуваченим у вчинені вказаного кримінального правопорушення, пояснень потерпілих, його вина підтверджується наступними доказами:
- показаннями свідків та експерта;
Так, свідок ОСОБА_6 суду показала, що 06.02.2018 р. в 02-20 год. ОСОБА_4 , який є чоловіком її рідної тітки ОСОБА_2 , на своєму автомобілі «ВАЗ 21063» віз її та її доньку ОСОБА_7 на залізничний вокзал. Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні, а її донька - на задньому. Їхали вони помірно, починав пролітати сніг, дорога була чистою. За 500-600 м. до залізничного вокзалу щось почало стукати в автомобілі і ОСОБА_4 , щоб з`ясувати причину, з`їхав на узбіччя дороги, таким чином, що автомобіль повністю перебував на узбіччі, не заважаючи іншим транспортним засобам, які проїжджали по цій же смузі руху. ОСОБА_4 увімкнув аварійну сигналізацію, вийшов з автомобіля та підняв капот. Потім відкривши багажник, він щось там взяв, і закрив його. Потім сів за кермо і почав заводити автомобіль, але він не заводився. ОСОБА_4 повторно вийшов з автомобіля, підняв капот і відбувся удар. Це було приблизно в 02-40 год. Їй запаморочилося, а дитина почала кричати. Від удару автомобіль «ВАЗ 21063» розвернуло на іншу сторону дороги. Передня дверка даного автомобіля з боку пасажира була відчинена і через неї вона з донькою вибралися з нього (вона на колінах, бо ноги були ватними) і почали шукати ОСОБА_4 , його поряд не було. Він лежав на місці, де до цього стояв його автомобіль. Вона не розуміла, що відбулося і думала, що трапився вибух в їх автомобілі. Спочатку вона не могла припустити, що відбулося зіткнення, оскільки не було світла фар та шуму, проїжджаючих автомобілів. Вона викликала швидку допомогу та поліцію. Вона звернула увагу, що на дорозі також був автомобіль іноземної марки бордового кольору, в якому сиділи два хлопці (водій і пасажир). Вона підійшла до даного транспортного засобу по допомогу, але двері автомобіля не відкривалися. Пасажир почав вибивати лобове скло автомобіля, щоб вийти з нього, а водій продовжував сидіти за кермом. Побачивши, що автомобіль пошкоджений вона зрозуміла, що відбувся удар, а не вибух. Коли вона на емоціях почала кричати хлопцям, що вони їх збили, пасажир вищевказаної «іномарки» підійшов до ОСОБА_4 , стукнув його ногою зі словами: «Мужик вставай». Вона заборонила йому торкатися ОСОБА_4 .. Тоді даний хлопець пішов витягати водія. Обидва хлопці перебували в стані алкогольного сп`яніння, що відчувалося на відстані. Пасажир був трішки тверезіший за водія. Пасажир витяг водія з-за керма «іномарки», підвів до узбіччя, де останній сів навпочіпки. Він перебував у свідомості. Потім під`їхала «іномарка» синього кольору, приїхала мама хлопця-пасажира і намагалася всадити його у цей автомобіль. Після приїзду поліції та швидкої допомоги, вона з донькою поїхали до КЗ «Южноукраїнська міська лікарня», куди був доставлений ОСОБА_4 та де проходив обстеження водій автомобіля, який здійснив зіткнення. Останній перебув в стані алкогольного сп`яніння, що було видно візуально, та свідчив запах алкоголю, який від нього відчувався, коли вона підійшла до нього в лікарні. На місці ДТП він нічого не вживав. Як виявилося тим чоловіком був обвинувачений ОСОБА_1 .. Також зазначила, що при зіткненні удар припав на передню частину автомобіля «ВАЗ 21063» з боку водія. До зіткнення сніг лише пролітав, дорога була чистою, а після ДТП сніг пішов сильніший. Додала, що ОСОБА_4 мав добрий стан здоров`я, не палив, алкогольні напої не вживав.
Малолітній свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що коли ОСОБА_4 відвозив її та її маму ( ОСОБА_6 ) до залізничного вокзалу йшов невеликий сніг, але дорога не була покрита снігом. По дорозі автомобіль зупинився і ОСОБА_4 вийшов його ремонтувати, автомобіль не заводився, після чого останній взяв ліхтарик, щоб присвічувати, але автомобіль так і не заводився і мама сказала, що будемо йти пішки, бо залишилося зовсім близько. Потім був удар в автомобіль, вона перелізла на водійське місце і поспитала у мами, що сталося. Мама була в крові. Потім вони вилізли з автомобіля і мама пішла по допомогу до іншого автомобіля. Двері в цьому автомобілі не відкривалися. Мама поспитала чоловіків, які знаходилися і цьому автомобілі, чи це вони їх збили. Чоловік, який був пасажиром, підійшов до ОСОБА_4 та мама заборонила йому торкатися останнього. ОСОБА_4 лежав далеко від автомобіля. Як водій вищевказаного автомобіля виходив з нього не бачила, але пам`ятає, що він сидів навпочіпки.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що з обвинуваченим перебуває в дружніх відносинах. 05 чи 06 лютого 2018 року він з ОСОБА_1 на автомобілі останнього відвозили двох його знайомих дівчат на залізничний вокзал. Після відправлення поїзду, на якому дівчата їхали в Одесу, вони поверталися з залізничного вокзалу. ОСОБА_1 був за кермом, а він на передньому пасажирському сидінні. Коли поверталися близько 02-00 год. йшов густий сніг, дорога була вкрита снігом, видимість була погана, далеко видно не було. Їхали з увімкненими фарами, швидкість автомобіля не пам`ятає. Попереду на узбіччі ніякого автомобіля не бачив. Спочатку він не зрозумів, що відбулося, а потім побачив, що на проїзній частині дороги з правої сторони (якщо їхати з залізничного вокзалу) лежить чоловік, він підійшов до нього, але йому сказали відійти. Потім приїхали автомобіль швидкої допомоги, працівники поліції, приїхав його брат з мамою. Хто викликав поліцію та швидку допомогу він не знає, але припускає, що сторонні люди, які були на місці ДТП (дві дівчини та хлопець), де вони взялися він не знає. Після ДТП ОСОБА_1 був без свідомості в автомобілі і на вулиці, стояв та сидів біля автомобіля, в себе ОСОБА_1 так і не прийшов. У ОСОБА_1 була розбита голова, йшла кров. Чоловіка, який лежав на дорозі, та ОСОБА_1 забрав автомобіль швидкої допомоги до лікарні. Зазначив, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 знаходився в адекватному стані, алкогольні напої при ньому він не вживав. Уточнив, що по дорозі з залізничного вокзалу він не був зосереджений на дорозі, відволікався на телефон, з ОСОБА_1 не розмовляв.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що взимку 2018 року в нічний час йому зателефонував брат ОСОБА_9 і сказав, що потрапив в ДТП, після чого він викликав таксі та разом з мамою поїхав на місце ДТП. По прибуттю він побачив розбиті автомобілі, брата, ОСОБА_1 , який то стояв, то сидів. Потерпілого на той час вже забрав автомобіль швидкої допомоги. Пояснити в якому стані перебував ОСОБА_1 він не може, оскільки близько до нього не підходив, тілесних ушкожень на ньому не бачив, бо той був в капюшоні. На той час йшов сніг, дорога була вкрита снігом, слизька. Коли він приїхав на місце ДТП, там стояли автомобіль швидкої допомоги, два розбитих автомобіля: «Жигулі» та «Форд» чи «Опель». Автомобіль «Жигулі» був розташований з правої сторони дороги в напрямку з залізничного вокзалу, частина автомобіля була розміщена на проїжджій частині, а частина - на узбіччі, автомобіль стояв під кутом, куди саме було повернута його передня частина він не пам`ятає. Інший автомобіль також був з правої сторони дороги в напрямку з залізничного вокзалу, задньою частину до залізничного вокзалу. Він забрав брата з місця ДТП на таксі. Зі слів брата йому відомо, що останній проводжав дівчат на поїзд і потрапив в ДТП, обставини ДТП він погано пам`ятає, вдарився головою.
Свідок ОСОБА_11 суду показав, що він з ОСОБА_1 не знайомий. Він на таксі близько 03-00 год. привозив з смт. Костянтинівка на місце ДТП маму хлопця, який був з ОСОБА_1 .. Коли вона під`їхали до місця ДТП, то швидкої вже не було, приїхала поліція, два автомобіля стояли на лівій смузі руху, на дорозі була кров. На місці ДТП він дізнався, що хлопці їхали з залізничного вокзалу і збили автомобіль «ВАЗ», який стояв праворуч на узбіччі і «ремонтувався». Після зіткнення автомобілі були на лівівй смузі руху. Сніг почався коли він їхав з смт. Костянтинівка, а по приїзду на місце ДТП дорожнє покриття було снігове, але снігу було не багато. Шлях його з смт. Костянтинівка до місця ДТП тривав приблизно 12 хвинин, а відстань даного шляху приблизно становить 12-13 км. Ділянка дороги, де трапилася ДТП була освітленою, оскільки зліва на відстані приблизно 200 м розташований пост воєнізованої охорони.
Допитаний в судовому засіданні судовий експерт Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Стоянов К.А. в судовому засіданні підтримав висновки, викладені ним у висновку № 18-380 судової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП від 26.03.2018 р.. Зазначив, що наданих на експертизу даних було достатньо для надання ним даного висновку, погодні умови були враховані при проведенні експертизи. На питання обвинуваченого про те, чи можна було уникнути зіткнення, якби його автомобіль не попав в ямку, вказав, що з наданих на експертизу даних не вбачається, що автомобіль «Опель-Астра» попав в ямку, а тому не вбачає сенсу коментувати дане питання.
- письмовими матеріалами кримінального провадження:
?рапортом чергового Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області Шевченко В.П.;
?витягом є Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.02.2018 р.;
?- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.02.2018 р.; схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.02.2018 р.; таблицею зображень до протоколу огляду місця ДТП від 06.02.2018 р.;
?постановою про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів;
?заявою ОСОБА_2 про залучення до провадження як потерпілого від 06.02.2019 р.;
?постановою про залучення потерпілого від 06.02.2018 р.;
?постановою про призначення судово-медичної експертизи від 06.02.2018 р.;
?висновком експерта № 79 від 06.02.2018 р.;
?протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.02.2018 р. ;
?повідомленням про підозру від 07.02.2018 р.:
?витягом є Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.02.2018 р. ;
?розпискою ОСОБА_12 ;
?копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 21.12.2000 р. Арбузинським РВ УМВС України в Миколаївській області на ім`я ОСОБА_4 ;
?копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_2 ;
?копією свідоцтва посвідчення водія серії НОМЕР_4 , виданого на ім`я ОСОБА_4 ;
?рапортом чергового Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області Шевченка В.П. від 11.02.2018 р. № 796;
?протоколом огляду місця події від 11.02.2018 р.;
?постановою про призначення судово-медичної експертизи трупу від 12.02.2018 р.;
?висновком експерта № 51 від 12.02.2019 р.;
?постановою про проведення досудового розслідування про кримінальному провадженню групою слідчих від 22.02.2018 р.;
?постановою про призначення судово-автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу від 22.02.2018 р.;
?висновком експерта № 149 від 14.03.2018 р.; довідкою про витрати на проведення в кримінальному провадженні № 12018150120000100 судової експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу № 149 від 14.03.2018 р.;
?постановою про призначення судово-автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу від 22.02.2018 р.;
?висновком експерта № 151 від 15.03.2018 р.; довідкою про витрати на проведення в кримінальному провадженні № 12018150120000100 судової експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу № 151 від 15.03.2018 р.;
?постановою про призначення транспортно-трасологічної експертизи від 22.02.2018 р.;
?висновком експерта № 150 від 22.03.2018 р.; довідкою про витрати на проведення в кримінальному провадженні № 12018150120000100 судової транспортно-трасологічної експертизи № 150 від 22.03.2018 р.;
?постановою про призначення автотехнічної (по механізму та дослідженню обставин ДТП) експертизи від 22.03.2018 р.;
?висновком № 18-380 судової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП від 26.03.2018 р.; актом № 18-380 здачі-приймання висновку судового експерта № 18-380 по матеріалам кримінального провадження № 12018150120000100 за постановою від 22.03.2018 р.;
? повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 30.03.2018 р.;
Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Суд дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети покарання, яка полягає не тільки в карі, а й у виправленні засуджених, а також запобіганні вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України є визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу останнього, який характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіарта та у лікаря-нарколога не перебуває, працює, раніше не судимий, обставини, які пом`якшують покарання - визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а також часткове відшкодування обвинуваченим потерпілим матеріальної шкоди, його намагання відшкодувати потерпілим, завданих збитків, наявність на утриманні дружини вагітної двійнею, усвідомлення останнім своєї вини та його вибачення в судовому засіданні перед потерпілими, а тому вважає можливим призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, однак із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, тобто періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
При прийнятті судового рішення стосовно міри покарання суд враховує інформацію, що характеризує обвинуваченого, яка міститься в досудовій доповіді, відповідно до якої ризик небезпеки останнього для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній ризик.
На переконання суду виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, тому обране йому покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Призначення покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.
Що стосується протоколу зборів трудового колективу дільниці водопостачання ЦВКГта ТМ, на якому було ухвалено клопотати перед Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про обрання відносно ОСОБА_1 покарання не пов`язаного з позбавленням волі, трудовий колектив поручається за подальшу належну поведінку ОСОБА_1 , наданого захисником обвинуваченого як клопотання про передачу ОСОБА_1 на поруки колективу підприємства, то дане питання не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КК України, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася. Вданому випадку ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин. До того ж питання взяття на поруки оформлене неналежним чином. Однак суд погоджується з думкою прокурора та інших учасників кримінального проавдження стосовно того, що дані викладенні у даному протоколі, вважати даними, які характеризують особу обвинуваченого.
До клопотань громадської організації «Суспільна безпека Українців», Южноукраїнської Первинної Профспілки «Захист приватних підприємців», депутата Южноукраїнської міської ради VII скликання Венгер В.М. про пом`якшення покарання ОСОБА_1 суд відноситься критично, так як останні не є сторонами даного кримінального провадження.
До початку судового розгляду прокурором в інтересах держави в особі: Комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня» пред`явлено позовну заяву до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 16 181,34 гривень, мотивовану тим, що в результаті вищевказаної ДТП водій автомобіля «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, з якими був доставлений до реанімаційного відділення Комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня», де ІНФОРМАЦІЯ_2 р. констатовано смерть останнього. Фактичні витрати вказаного медичного закладу на стаціонарне лікування ОСОБА_4 від злочинного діяння складають 16 181, 34 гривень.
В судовому засіданні прокурор повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Обвинувачений цивільний позов визнав повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Згідно довідки КЗ «Южноукраїнська міська лікарня» ОСОБА_4 знаходився в відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 06.02.2018 р. по 11.02.2018 р. (п`ять ліжко-днів). Вартість одного ліжко-дня складає 3 183,92 гривень. Крім того, під час лікування потерпілого було витрачено кошти на наркотичні та психотропні засоби в сумі 261,74 гривень. Всього коштів на лікування ОСОБА_4 було витрачено в сумі 16 181, 34 гривень.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Цивільний позов потерпілими не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягають витрати за проведення судових експертиз:
-судово-автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу № 149 від 14.03.2018 р. в розмірі 1 144 гривень;
-судово-автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу № 151 від 15.03.2018 р. в розмірі 1 144 гривень;
-судової транспортно-трасологічної експертизи № 150 від 22.03.2018 р. в розмірі 2 288 гривень;
-судово-автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин ДТП № 18-380 від 26.03.2018 р. в розмірі 1 716 гривень.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк - 3(три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
На підставі п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму вартості проведення судових експертиз:
- судово-автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу № 149 від 14.03.2018 р. в розмірі 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні;
- судово-автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу № 151 від 15.03.2018 р. в розмірі 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні;
- судової транспортно-трасологічної експертизи № 150 від 22.03.2018 р. в розмірі 2 288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень;
- судово-автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин ДТП № 18-380 від 26.03.2018 р. в розмірі 1 716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень.
Речові докази - транспортні засоби «Opel Astra» реєстраційний номер НОМЕР_1 та «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які залишені на зберігання на спецмайданчику Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області, повернути власникам.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі: Комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , на користь Комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня» (р/р 35424217004526, код ЄДРПОУ 33850812, МФО 826013, ГДКСУ у м. Южноукраїнськ Миколаївської області, отримувач КЗ «Южнокраїнська міська лікарня») витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину в сумі 16 181,34 гривень (шістнадцять тисяч сто вісімдесят одна гривня тридцять чотири копійки).
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення копії вироку.
Суддя Южноукраїнського міського суду О. І. Савін
Судове рішення № 83711934, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області) було прийнято 16.08.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 486/419/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: