Рішення № 83711904, 09.08.2019, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1469/18

Провадження № 2/486/99/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Савіна О.І.

при секретарі - Архіповій К.В.

за участю: представника позивача - ОСОБА_7

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

без участі позивача ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

22.10.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги мотивує тим, що 30.04.1993 року зареєстрували з відповідачем шлюб. Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3 року народження. Вказує, що спільне життя з відповідачем не склалось, подружніх стосунків не підтримують останніх п`ять років. Сім`я остаточно припинила своє існування. Останнім часом він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою, з якою має намір зареєструвати шлюбу. У зв`язку з цим просить про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 ..

В судове засідання позивач не з`явився, направив суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без його участі у зв`язку з виїздом за межі м. Южноукраїнська за характером роботи, вказав, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, на примирення не згоден (а.с. 17).

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зазначив, що сторони вже сім років не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, проживають окремо за різними адресами. Позивач утворив сім`ю з іншою жінкою, з якою має намір зареєструвати шлюб. У зв`язку з цим просить розірвати шлюб укладений між сторонами.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнала позовні вимоги та пояснила, що дійсно не проживають з позивачем однією сім`єю сім років. Вона вимушена винаймати квартиру, однак відмовляється повідомити суду адресу, за якою фактично проживає. При цьому вказала, що заперечує проти розірвання шлюбу, оскільки це може привести до виникнення майнових питань та реєстрацію шлюбу позивача з іншою жінкою. Вона вбачає в цьому корисливі мотиви, які можуть вплинути на її особисті інтереси. У разі розірвання шлюбу просила залишити їй шлюбне прізвище - ОСОБА_1 .

Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрували шлюб 30.04.1993 року, що вбачається зі свідоцтва про шлюб виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 101 (а.с. 5).

Неповнолітніх дітей сторони не мають.

У відповідності до ч.1 ст. 106 СК України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.

Однак, позивач зазначив, що вимушений звернутись з позовом до суду, оскільки відповідач не бажала подати заяву до органу державної реєстрації актів цивільного стану

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідач в судовому засіданні категорично заперечувала проти розірвання шлюбу, але будь-яких обґрунтованих причин, які б вказували на можливість зберегти сім`ю, не навела. При цьому підтвердила, що останні сім років проживають з позивачем окремо та жодних подружніх стосунків не підтримують.

Згідно ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Позивач скористався таким правом та наполягає на розірванні шлюбу, зазначивши, що на примирення не згоден.

У відповідності до ч.1 ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, судом достеменно встановлено, що сторони понад сім років не підтримують подружніх стосунків, будь-яких намірів, щодо збереження сім`ї жоден зі сторін не має. Позивач наполягає на розірванні шлюбу вказавши, що має намір створити сім`ю з іншою жінкою. Відповідач заперечує проти позову пославшись на можливі ускладнення в майбутньому, з приводу майнових питань.

Однак суд роз`яснив відповідачу ОСОБА_1 , що будь-які майнові питання повинні вирішуватись в інший спосіб і вона не позбавлена права звернутись до суду з позовом у разі порушення її права.

На підставі ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи позиції сторін, суд вважає, що подальше збереження сім`ї є недоцільним, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідач просила, у разі розірвання шлюбу, залишити їй шлюбне прізвище - ОСОБА_1 .

Таким чином, у відповідності до ст. 113 СК України, відповідачу ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити прізвище, яке вона отримала під час державної реєстрації шлюбу.

Частиною 2 ст. 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позивача при зверненні до суду було звільнено від сплати судового збору па підставі п.13) ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. ст.ст. 110, 105, 112-115 СК України, ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 30 квітня 1993 року відділом реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, за актовим записом № 101, розірвати.

ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити прізвище - ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новокантакузівка Доманівського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на користь держави (р/р 31216206700010, код КЕКД 22030001, "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", отримувач державний бюджет м. Южноукраїнська, код 37753202, банк одержувача - ГУДСКУ в Миколаївській області, МФО банку 826013) судовий збір розміром - 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп..

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні вступної і резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Олександр Іванович Савін

Повний текст рішення складено 16.08.2019 року.