Ухвала суду № 83710480, 14.08.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6088/19

1-кс/214/1793/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого слідчого судді - Прасолова В.М.

при секретарі - Петренко К.І.

за участю прокурора - Пустоварова О.Ю.

за участю захисника - Пістрюги В.В.

за участю підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду винесене в кримінальному провадженні № 12019040750001503 слідчим СВ Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції Ковалєм В.В., і погоджене прокурором Пустоваровим О.Ю., клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого ДП «Агролайт», вантажником, не одруженого, раніше судимого: 18.02.2008 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 06.04.2009 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 152 ч.1, 153 ч.2, 70 КК України до 6 років позбавлення волі, 13.05.2014 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 4 місяці 9 днів; на розгляді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, перебуває кримінальне провадження №12017040750002631 за ст.186 ч.3 КК України; на розгляді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу, перебуває кримінальне провадження №12019040730001053 за ст.187 ч.3 КК України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ :

В обґрунтування клопотання наведено наступне. В провадженні слідчого відділу Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12019040750001503 від 10.08.2019 року, в ході досудового розслідування, у якому встановлені наступні обставини події кримінального правопорушення.

Зазначає, шо 10.08.2019 року, у ранковий час, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибув до 3-го під`їзду будинку АДРЕСА_2 , провідати свою бабусю ОСОБА_3 , проживаючу в квартирі №35 , розташованій на другому поверсі вказаного під`їзду будинку . Знаходячись у вказаному під`їзді, побачив відчиненими вхідні двері до квартири № 32 , розташованій на першому поверсі , де проживали малознайомі йому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зі своїм чоловіком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Помилково вважаючи, що господарі в квартирі відсутні, ОСОБА_1 , розуміючи, що у вказаній квартирі можуть зберігатися гроші чи інше цінне майно, діючи умисно, із корисливих мотивів, через незачинені вхідні двері, проник до квартири АДРЕСА_3 . В цей час, йому на зустріч, вийшла господарка квартири - ОСОБА_4 ОСОБА_1 , не бажаючи припинять свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, розуміючи, що його злочинні дії стали очевидними для потерпілої, вирішив вчинити розбійний напад на ОСОБА_4 , та подальшим умисним вбивством останньої з корисливих мотивів. Відразу ж після цього, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись у коридорі квартири АДРЕСА_3 , діючи умисно, з метою незаконного заволодіння майном ОСОБА_4 , шляхом розбою та подальшого її умисного вбивства з корисливих мотивів, об`єктивно розуміючи, що ОСОБА_4 внаслідок похилого віку нездатна чинити належного опору його протиправному посяганню та розраховувати на допомогу сторонніх осіб, близько 08:35 годин 10.08.2019 року, напав на потерпілу ОСОБА_4 , умисно завдавши їй одного удару правою долонею в ліву ділянку обличчя. Після чого, ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії направлені на незаконне заволодіння майном ОСОБА_4 , шляхом розбою та подальшим її умисним вбивством з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, застосовуючи до потерпілої ОСОБА_6 насильство, небезпечне для її життя та здоров`я, близько 08:40 годин 10.08.2019 року, продовжуючи свій напад, умисно обхватив потерпілу ОСОБА_4 , правою рукою зігнуту у ліктьовому суглобі за шию, та умисно здавлюючи в такий спосіб зі значною силою органи шиї ОСОБА_4 , з застосуванням фізичної сили затягнув останню до приміщення спальної кімнати квартири АДРЕСА_3 , де поваливши спиною на підлогу поставив коліно на шию ОСОБА_4 та зі значною силою утримував його, умисно здавлюючи органи шиї, перекриваючи тим самим доступ повітря до органів дихання ОСОБА_4 до тих пір, поки остання перестала подавати ознаки життя та в незначний проміжок часу, внаслідок травматичного шоку, викликаного сукупністю тілесних ушкоджень в області шиї та грудної клітини, померла, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 1458 від 12.08.2019 року. Впевнившись у доведенні злочинного наміру, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_4 до кінця, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що перешкоди для реалізації злочинного наміру на заволодіння майном потерпілої усунуті, в період приблизно з 08:40 до 08:50 годин 10.08.2019 року, незаконно обшукав приміщення квартири АДРЕСА_3 , де виявив та протиправно заволодів майном, що належить ОСОБА_4 , а саме грошима у сумі 8000 гривень, кнопковим мобільним телефоном «Nomi» та зв`язкою з двох ключів від вхідних дверей зазначеної квартири та магнітного ключа від вхідних дверей під`їзду. Після чого, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, заподіявши матеріальну шкоду на суму 8000 грн.

12.08.2019 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.208 КПК України.

13.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.115 ч.2 п.6, 187 ч.4 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зазначає, що необхідно забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти таким спробам як:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду - даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 після вчинення злочинів, в яких він підозрюється, покинув місце вчинення злочину, і був встановлений та затриманий лише завдяки роботі працівників поліції 12.08.2019 року. Крім того, враховуючи наявність інших кримінальних проваджень відносно ОСОБА_1 , які перебувають на розгляді в судах, у тому числі у вчиненні тяжкого та особливого тяжкого злочинів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється в даному кримінальному провадженні (злочини, в яких підозрюється ОСОБА_1 передбачають покарання на строк від 8 до 15 років позбавлення та довічне позбавлення волі), відсутність міцних соціальних зв`язків, також та обставина, що у кримінальному провадженні №12019040730001053 йому обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, свідчать про можливе виникнення у підозрюваного бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що у подальшому може ускладнити процес встановлення його місцезнаходження та вплинути на розумність строків досудового розслідування та судового розгляду, тобто наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

2.Незаконно впливати на потерпілого, свідків. На теперішній час в ході досудового розслідування не встановлені усі ймовірні свідки злочину та не проведені усі необхідні слідчі (розшукові) дії за участю потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжких корисливих злочинів, у тому числі проти життя, злочин із застосуванням насильства, у потерпілого та свідків по даному провадженню, є реальні підстави побоюватись за своє життя та здоров`я з боку ОСОБА_1 , тобто наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України.

3. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На даний час при проведенні досудового розслідування не надалось можливим встановити місцезнаходження всіх речових доказів по справі, а саме викрадених речей. У разі перебування підозрюваного ОСОБА_1 на волі існує ризик того, що останній зможе знищити або сховати важливі речові докази, що унеможливить повно, всебічно та неупереджено провести досудове розслідування, тобто наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України;

4. Вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначений ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення тяжких злочинів, у тому числі насильницьких, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, наявністю інших кримінальних проваджень відносно ОСОБА_1 , які перебувають на розгляді в судах, у тому числі у вчиненні тяжкого та особливого тяжкого корисливих злочинів. У зв`язку з цим є всі підстави вважати, що він може вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема, корисливі насильницькі злочини, тобто наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Злочини, в яких підозрюється ОСОБА_1 передбачають покарання на строк від 8 до 15 років позбавлення та довічне позбавлення волі.

Обґрунтовуючи недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, відмичає, що відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, зокрема правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», вирішуючи питання про доцільність обрання, та/або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та таким чином обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, яке можливе лише у передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, судом повинно бути враховано, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що в даному випадку є правом потерпілої сторони на особисту недоторканність, яке підозрюваним було порушено. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Вчиненням злочину, пов`язаного із посяганням на життя та здоров`я людини, підозрюваний порушив публічний порядок в суспільстві, яке піклується про гарантії прав людини і в якому життя та здоров`я людини є найвищою цінністю, що закріплено в ст.2 Конвенції. Європейським судом визнано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє ув`язнення особи протягом певного часу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Ст. 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим.

Вважає за необхідне враховувати правові позиції Європейського суду з прав людини, викладеними за розглянутими справами: «Шалімов проти України», «Боротюк проти України», «Харченко проти України», в яких зазначено, що:

-утримання під вартою може бути виправданим по тій чи іншій справі лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи;

-судові органи мають дослідити всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.

Наполягає, що, виходячи з принципу презумпції невинуватості особи, приймаючи до уваги наявність існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зважуючи всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу та публічний інтерес щодо обставин кримінальних правопорушень, зокрема, що ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, враховуючи їх в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, що лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи, а також існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, тому застосування саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є обґрунтованим, а запобігти встановленим ризикам, шляхом застосуванням більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою - неможливо.

Зазначає, що, враховуючи вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжких корисливих злочинів проти життя та здоров`я особи, не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, неповнолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має, а також характер вчинених злочинів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі, є достатні підстави для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, або злочину який спричинив загибель людини. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжких корисливих злочинів проти життя, із застосуванням насильства, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, розмір застави в даному випадку визначати недоцільно.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання повністю. При цьому пояснив, що на даний час відносно ОСОБА_1 у провадженні суду перебуває кримінальне провадження за ст. 186 ч.3 КК України за яким останньому судом було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Підозрюваний пояснив, що підозра є обґрунтованою, не заперечує проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також пояснив, що дійсно у провадженні суду мається інша справа, за якою йому було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник у судовому засіданні не заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні дослідженні: витяг з ЄРДР (а.с.7), рапорт (а.с.11), протокол огляду місця події (а.с.12-19), протокол огляду трупа (а.с.20-24), направлення (а.с.25), протокол затримання (а.с.28-31), лікарське свідоцтво про смерть (а.с.36-37), постанва (а.с.38-39), повідомлення про підозру (а.с.40-42), протокол пред`явлення особи для впізнання (а.с.48-49).

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши представлені сторонами докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

При цьому суд вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч.2 п.6, 187 ч.4 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі відповідно на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, та на строк від 8до 15 років.

Суд вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний знаходячись на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки після вчинення злочинів, в яких він підозрюється, покинув місце вчинення злочину, сім`ї не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. Крім того, знаходячись на свободі, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше був засуджений за вчинення тяжких злочинів, у тому числі насильницьких, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Також відносно ОСОБА_1 наявні інші кримінальні провадження, які перебувають на розгляді в судах, у тому числі у вчиненні тяжкого та особливого тяжкого корисливих злочинів.

Тому, суд приходить до висновку про те, що останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд враховує відомості про особу підозрюваного, який раніше судимий, сім`ї не має, працює.

Більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою, на думку суду буде недостатнім для запобігання тому, щоб підозрюваний не вчинив інше кримінальне правопорушення та не переховувався від органів досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відносно підозрюваного належить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Оскільки злочин, у якому підозрюється ОСОБА_1 , вчинений із застосуванням насильства, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, не зазначає розміру застави.

Керуючись вимогами ст.ст. 40,131,132,176-178,183,184,194,197 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою строком з 12 серпня 2019 року до 10 жовтня 2019 року.

На ухвалу можу бути подана апеляція безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошений о 12 год. 50 хв. 19 серпня 2019 року в залі №1 Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу.

Слідчий суддя: В.М.Прасолов