Рішення № 8370976, 02.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/66702.02.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” м. Києва

до Державного підприємства “Вугілля України” м. Києва

про відшкодування збитків, ціна позову 54363,38 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Гардер О.В.,

від відповідача Андрусенко Ю.С.

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2009 року Відкрите акціонерне товариство “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що на виконання укладеного між ним і відповідачем договору поставки № 1-01-П від 26 січня 2004 р. останнім у грудні 2006, січні та лютому 2007 років на його адресу були відправлені залізничні вагони №№ 64465545, 66932930, 67703389, 65555583, 68701507, 68744373, 67855932, 67171306, 66226515, фактична маса вантажу в яких перевищувала зазначену в накладних.

Надлишок вантажу з указаних вагонів було перевантажено в інші вагони, у зв’язку з чим ним були понесені витрати по сплаті додаткової провізної плати за ці вагони та виправленню комерційного браку у загальному розмірі 26840,10 грн.

Крім того, у листопаді 2006, лютому 2007 роках відповідачем на його адресу були відправлені залізничні вагони №№ 65717282, 65752438, 65691560, 64492010, 67574863, 67195065, 60221587 з вугіллям неналежної якості, яке прийняте ним не було. У зв’язку з цим були понесені витрати по сплаті провізної плати за повернення вагонів з неякісним вугіллям вантажовідправнику в загальному розмірі 22551,77 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь 49391,86 грн. збитків за неналежне виконання зобов’язань за спірним договором, а також понесені по справі господарські витрати.

У процесі розгляду справи позивач заявою про уточнення до позовної заяви № 8-08/5816 від 23 грудня 2009 р. збільшив розмір позовних вимог. Вказав, що у зв’язку поставкою відповідачем неякісного вугілля у вагонах №№ 67195065, 60221587 ним також були понесені витрати у вигляді плати на користь ВАТ “ППЗТ-Трипілля” у розмірі 4972,51 грн. за користування, подачу та збирання вагонів. Просив стягнути з відповідача також указані збитки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги у збільшеному розмірі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, приймання поставленого позивачу вугілля було проведене останнім з порушенням встановленого порядку без виклику та участі його представників. Заявив клопотання про залучення ДП “Донбасантрацит” Луганської області, ДП “Свердловантрацит” Луганської області, ДП “Шахтарськантрацит” Донецької області в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору. Враховуючи, що рішення суду у даній справі не впливатиме на права та обов’язки останніх, у задоволенні клопотання відповідно до вимог ст. 27 ГПК України судом відмовлено.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 січня 2004 року між сторонами по справі було укладено договір поставки № 1-01-П, за умовами якого відповідач зобов’язався передати позивачу вугілля кам’яне енергетичне українського походження, а позивач –прийняти та оплатити одержаний товар.

У відповідності до умов розділу 4 цього договору зобов’язання по завантаженню вугільної продукції покладено на постачальника.

Так, у грудні 2006, січні та лютому 2007 років відповідачем на адресу позивача були відправлені залізничні вагони №№ 64465545, 66932930, 67703389, 65555583, 68701507, 68744373, 67855932, 67171306, 66226515, фактична маса вантажу в яких перевищувала зазначену в накладних.

Надлишок вантажу з указаних вагонів було перевантажено в інші вагони, у зв’язку з чим позивачем були понесені витрати по сплаті додаткової провізної плати за ці вагони та виправленню комерційного браку у загальному розмірі 26840,10 грн.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, частково відповдіача, наявними у справі залізничними накладними №№ 49163264, 49163778, 49163779, 48580467, 48580463, 48580461, 48580460, 48580459, актами загальної форми №№ 145 від 11 лютого 2007 р., 14 листопада 2009 р., 1235 від 16 грудня 2006 р., комерційними актами №№ БИ 573403, 573404, 573405 від 5 лютого 2007 р., БН 752474, 752473 від 8 лютого 2006 р., накопичувальними картками №№ 15.02.120, 25.12.1173, переліками (довідками) Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” №№ 1702 від 17 лютого 2007 р., 1602 від 16 лютого 2007 р., 1402 від 14 лютого 2007 р., 2712 від 27 грудня 2006 р.

Крім того, поясненнями сторін, наявними у справі залізничними накладними №№ 49163502, 49163504, 49163505, 49163503, 49163501, 48584118, 48584117 стверджується факт поставки відповідачем позивачу у листопаді 2006, лютому 2007 роках вугілля у семи залізничних вагонах №№ 65717282, 65752438, 65691560, 64492010, 67574863, 67195065, 60221587.

Передане вугілля не відповідало вимогам щодо якості відповідно до умов п. 5.1 договору поставки, прийняте позивачем не було та за вказівками уповноважених відповідачем осіб було повернуте вантажовідправникам цього вугілля.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, частково відповідача, актами про відбір проб вугілля №№ 558 від 16 лютого 2007 р., 5962 від 25 листопада 2006 р., актом приймання вугілля за якістю № 5962 від 25 листопада 2006 р., протоколом № 23 випробування вугілля марки Ашзб ГЗФ “Краснолуцька” від 16 лютого 2007 р., квитанціями про приймання вантажу №№ 32777337, 32777338, 32777152, 32777151, листами ЗАТ “Гірничозбагачувальна фабрика “Краснолуцька”№ 153 від 16 лютого 2007 р., позивача № 13-6001 від 30 грудня 2006 р., телеграмою позивача від 27 листопада 2006 р.

У відповідності до умов п. 5.7 договору, п. 2 додатків до договору у разі надходження вугілля з домішками не вугільного походження (пісок, каміння, сміття та інше) вантажоотримувач має право таке вугілля не розвантажувати, до поставки не зараховувати, про що повідомити постачальника протягом 24 годин. При цьому, постачальник забезпечує вивезення вугілля з ТЕС протягом 72 годин та компенсує покупцю всі витрати, пов’язані з поставкою вугілля з домішками не вугільного походження. При перевищенні постачальником якості максимального показника з допустимого діапазону значень, покупець має право повернути вугілля постачальнику. Витрати, пов’язані з поверненням (транспортуванням) вугілля несе постачальник.

У зв’язку з цим позивачем були понесені витрати по сплаті провізної плати за повернення вагонів з неякісним вугіллям вантажовідправнику в загальному розмірі 22551,77 грн., а також плати у розмірі 4972,51 грн. за користування, подачу та збирання вагонів.

Вказані обставини підтверджені поясненнями позивача, відомістю плати за подачу, забирання і користування вагонами та вантажні роботи № 12/06-41, накопичувальними картками №№ 20.02.135, 2.12.1099, 27.12.1182.

Доказів відшкодування відповідачем на користь позивача сум заявлених до стягнення збитків суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 623 ЦК України, ст. 224 ГК України підлягає стягненню 54364,38 грн. збитків (26840,10+22551,77+4972,51).

Доводи відповідача щодо порядку приймання позивачем поставленого вугілля за якістю, а також підставності дій останнього щодо повернення неякісного вугілля вантажовідправникам є безпідставними. Про надходження неякісного товару та необхідність прибуття представників для спільного його прийняття позивач своєчасно повідомив уповноважених відповідачем на вчинення таких дій осіб, які є вантажовідправниками вугілля, про що не заперечив представник відповідача у судовому засіданні. Право позивача як покупця вугілля відмовитися від прийняття неякісного товару та обов’язок відповідача як продавця вивезти належний йому товар встановлені ст.ст. 678, 689, 690 ЦК України.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” м. Києва задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код 22927045) 54364,38 грн. збитків, 543,64 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар