Рішення № 83709250, 14.08.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

14.08.2019

Справа № 331/2749/18

Провадження 2/331/73/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14 » серпня 2019 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Антоненко М.В. при секретарі - Андрієнко С.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 залилишось спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 .

У померлої ОСОБА_2 залишився син ОСОБА_3 , який у свою чергу - є рідним батьком позивача ОСОБА_1 .. Інших родичів у ОСОБА_2 не має.

Батько позивача під час розмови із останнім зазначав, що він фактично прийняв спадщину, після смерті матері ОСОБА_2 та займається питанням оформлення спадщини самостійно без допомоги позивача. Також батько ОСОБА_3 запевнив сина ОСОБА_1 у тому, що після оформлення спадщини бабусі та відсутності інших спадкоємців, все спадкове майно буде належати позивачеві після смерті батька ОСОБА_3 та йому не потрібно декілька разів звертатись до нотаріуса з цього питання. В подальшому під час розмов сина та батька, останній впевнено повідомляв, що він здійснив усі дії по оформленню спадщини.

На початку 2015 року стан здоров`я батька позивача значно погіршився, у зв`язку із чим позивач вимушений був щоденно доглядати за батьком. З цього часу позивач ОСОБА_1 постійно мешкав із батьком та доглядав за ним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 після тривалої хронічної хвороби помер. Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, після свого батька та дізнався про те, що він у свою чергу не здійснив оформлення спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

Враховуючи такі обставини позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_2 та 28 лютого 2018 року отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю.А. Згідно вказаної постанови підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії є пропуск позивачем ОСОБА_1 строку встановленого для прийняття спадщини. Цією постановою також роз`яснено позивачеві його право на звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяв;, про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняти спадщини.

Враховуючи приписи законодавства, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦПК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно із ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін.

Позивач вважає, що пропустив строк встановлений для прийняття спадщини з поважної причини у зв`язку із наступним.

ОСОБА_2 постійно проживала у квартирі АДРЕСА_1 , у той час як батько позивача так й і позивач мешкали у м. Дніпро. Як зазначалось вище після смерті бабусі ОСОБА_2 батько позивача ОСОБА_3 запевнив свого сина, що він сам оформить спадщину бабусі, оскільки такі дії необхідно здійснювати у м. Запоріжжі. Так, протягом певного часу ОСОБА_3 неодноразово повідомляв сина про те, що він оформлює спадщину, яка після його смерті буде належати позивачеві, а тому йому не потрібно нічого робити. Оскільки між батьком та сином були дуже довірливі відносини, то й останній повністю повірив словам свого батька.

Крім того, після того, як захворів батько позивача ОСОБА_1 , останній постійно доглядав за ним та не міг залишати його на тривалий час, тим паче здійснювати будь які тривалі поїздки за межі міста.

При цьому, у позивача ОСОБА_1 з`явилась дружина, яка у свою чергу протягом часу була вагітна та у ІНФОРМАЦІЯ_5 народила сина. Отже, фактично позивач був єдиною особою на утриманні якого знаходились як хворий батько ОСОБА_3 та вагітна дружина ОСОБА_4 , що у свою чергу ставало на заваді у поїздках за межі міста. Крім того, ОСОБА_1 був впевнений, що його батько вже оформив спадкове майно бабусі на себе, та йому не потрібне здійснювати будь які дії з цього питання.

На підставі вищевикладеного просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2018 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомлення мсторін. Справу призначено у підготовче судове засідання на 01.06.2018 року на 13 год. 00 хв.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2018 року справу призначено до судового розгляду на 05.09.2018 року на 14 год. 00 хв.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мєшальникова Г.Г. позов підтримала, наполягала на задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача Запорізької міської ради не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відносини з приводу визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Згідно частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 24 червня 2013 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 3455.

Після смерті ОСОБА_2 залилишось спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 .

У померлої ОСОБА_2 залишився син ОСОБА_3 , який у свою чергу - є рідним батьком позивача ОСОБА_1 .. Інших родичів у ОСОБА_2 не має.

Як вбачається з позовної заяви батько позивача під час розмови з ОСОБА_1 зазначав, що він фактично прийняв спадщину, після смерті матері ОСОБА_2 та займається питанням оформлення спадщини самостійно без допомоги позивача. Також ОСОБА_3 запевнив сина ОСОБА_1 у тому, що після оформлення спадщини бабусі та відсутності інших спадкоємців, все спадкове майно буде належати позивачеві, після смерті батька ОСОБА_3 та йому не потрібно декілька разів звертатись до нотаріуса з цього питання. В подальшому під час розмов ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , останній впевнено повідомляв, що він здійснив усі дії по оформленню спадщини.

На початку 2015 року стан здоров`я батька позивача значно погіршився, у зв`язку із чим позивач вимушений був щоденно доглядати за батьком. З цього часу позивач ОСОБА_1 постійно мешкав із батьком та доглядав за ним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 20 листопада 2017 року Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1280.

Після смерті батька, позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, але дізнався про те, що його батько ОСОБА_3 у свою чергу не здійснив оформлення спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

Враховуючи такі обставини позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_2

28 лютого 2018 року ОСОБА_1 отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю.А. Згідно вказаної постанови підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії є пропуск позивачем ОСОБА_1 строку встановленого для прийняття спадщини. Цією постановою також роз`яснено позивачеві його право на звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Згідно частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно частини 1, 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Зазначені вище норми, які встановлюють строк спадкоємцям для прийняття спадщини та причини такого пропуску, викладені у листі від 18.11.2017 року № 2167 Державного нотаріуса Четвертої запорізької державної нотаріальної контори та роз`яснено, що спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку, прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.

Пунктом 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено: «Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також врахувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.»

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»: «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.».

Згідно частини 1 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України:

1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підтвердили суду поважність пропуску строку для прийняття спадщини позивачем ОСОБА_1 після смерті його бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Зокрема, пояснили суду, що ОСОБА_2 постійно проживала у квартирі АДРЕСА_1 , у той час як батько позивача так й і позивач ОСОБА_1 мешкали у м. Дніпро. Після смерті ОСОБА_2 батько позивача ОСОБА_3 запевнив свого сина, що він сам оформить спадщину бабусі, оскільки такі дії необхідно здійснювати у м. Запоріжжі. Так, протягом певного часу ОСОБА_3 неодноразово повідомляв ОСОБА_1 про те, що він оформлює спадщину, яка після його смерті буде належати позивачеві. Крім того, після того, як захворів батько позивача ОСОБА_1 , останній постійно доглядав за ним та не міг залишати його на тривалий час, тим паче здійснювати будь які тривалі поїздки за межі міста. При цьому, у позивача ОСОБА_1 з`явилась дружина, яка у свою чергу протягом часу була вагітна та у ІНФОРМАЦІЯ_5 народила сина. Отже, фактично позивач був єдиною особою на утриманні якого знаходились як хворий батько ОСОБА_3 та вагітна дружина ОСОБА_4 , що у свою чергу ставало на заваді у поїздках за межі міста.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що строк подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, а тому суд визнає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Запоріжжя.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.В. Антоненко