Рішення № 83709046, 19.08.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6690/19

2-а/212/131/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання - Гавеля Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу у порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до інспектора відділу безпеки дорожнього руху полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Державної патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Самойленко Марини Вікторівни (місце роботи: АДРЕСА_2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектору відділу безпеки дорожнього руху полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Державної патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Самойленко Марини Вікторівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 26 липня 2019 року відносно нього, інспектором відділу безпеки дорожнього руху полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Державної патрульної поліції в Дніпропетровській області, лейтенантом поліції Самойленко Мариною Вікторівною була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК № 406876, про визнання мене винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 510 грн. Відповідно до цієї він «26.07,2019 року о 11 годині 10 хвилин в місті Кривий Ріг, Покровський район, по вул. Січеславській, навпроти будинку 9 проводив роботи порушуючи норми та стандарти з огородження по обладнанню місць проводження робіт, чим. порушив ДСТУ 8749-2017; СОУ 45.2-0001812-06:2006; п. 1.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною З статті 140 КУпАП». Із зазначеною постановою він не згоден та вважає її незаконною. Також зазначив, що він дійсно, 26.07.2019 року о 11 годині 10 хвилині керуючи бригадою монтажників, здійснював роботи по улаштуванню тактильної плитки (для людей зі слабким зором, або хто абсолютно не може бачити) на тротуарі світлофорного об`єкту на відстані 2 метрів від кінця проїзної частини дороги у місті Кривий Ріг, Покровський район, по вул. Січеславській, навпроти будинку 9, при цьому місце проведення робіт було огороджено відповідним чином, для попередження небезпеки для пішоходів.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що вимоги позивача вважає безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню. Наполягає, що постанову винесено правомірно, жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем не надано, також вказала, що по суті позивач спотворює дійсні обставини справи з метою ухилитися від адміністративної відповідальності. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п.7.2 СОУ 45.2-00018112-006:2006, Облаштування місяця проведення робіт технічними засобами ОДР. В результаті чого інспектором було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , якому було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про що свідчить підпис ОСОБА_3 на зворотному боці постанови. Стягнення було накладено відповідно до санкції статті 140 ч.3 КУпАП. Позивача було ознайомлено зі змістом постанови, а також він отримав копію документа, про що свідчить його підпис. Вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та законною. Також просила справу розглянути за її відсутністю.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою інспектора інспектору відділу безпеки дорожнього руху полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Державної патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Самойленко М.В. від 26.07.2019 року серії НК № 406876 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 510,00 грн.

В постанові серії НК № 406876 зазначено, що 26.07.2019 року о 11.10 годині в м. Кривий Ріг по вул.Січеславська буд. № 9 ОСОБА_1 , проводив проводив роботи порушуючи норми та стандарти з огородження по обладнанню місць проводження робіт, чим. порушив ДСТУ 8749-2017; СОУ 45.2-0001812-06:2006; п. 1.5 ПДР України.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1.5. Правил дорожнього руху України визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 3 ст. 140 КУпАП є порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само не усунення після закінчення робіт перешкод і не приведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно пояснень відповідача та переглянутого відозапису, "...під час патрулювання 26.07.2019 року близько 11 год 15 хв. у м. Кривий Ріг в Покровському районі на вул. Січеславська було помічено проведення дорожніх робіт на тротуарі в ході яких було повністю перекрито рух пішоходам та не надано альтернативного шляху для обходу перешкоди.

Спілкуючись з позивачем ОСОБА_1 який надав затверджений проект на будівництво, даної ділянки тротуару, але погодження на проведення робіт, біля червоної лінії вулиць та доріг, з органами Національної поліції, а саме з полком патрульної поліції в місті Кривий Ріг не мав, тому мною попередньо кваліфіковано адміністративне правопорушення за ч 2 ст.140 у вигляді штрафу 340 грн, в ході розгляду справи дане правопорушення було перекваліфіковане за ч 3 ст 140, а саме за порушення норм та стандартів з огородження по обладнанню місця проведення робіт. Пішоходи не мали можливості пройти вздовж тротуару, а обходили сходами, важче було жінкам з колясками.

Позивач як відповідальна особа зобов`язаний був ужити всіх необхідних заходів задля виконання вимог чинного законодавства, однак цього не зробив...".

При цьому ОСОБА_1 зазначав, що перебуває в трудових відносинах та знаходиться на робочому місці. Натомість інспектором було наголошено, що постанову буде складено на фізичну особу, оскільки розмір штрафу там менший. Не зрозуміло, чому саме на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення, оскільки роботи проводились іншими особами і чим підтверджується факт відповідальності саме останнього за проведення робіт.

Доказів того, що позивач є посадовою особою, яка є відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, інспектором не досліджено.

Зазначаючи у оскаржуваній постанові факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст. 140 КУпАП, відповідач в порушення вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП не зазначив конкретно в чому виразилося порушення, не вказав нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, а лише формально послався на те, що ОСОБА_3 порушив норми СОУ - 45.2-000 1812-006 2006 (хоч такого і не існує), зазначивши п. 1.5 ПДР України. Також в постанові не зазначено, які конкретно дорожні знаки не були встановлені позивачем.

Крім того, на час складання постанови від 26.07.2019 року серії НК № 406876, не зрозуміло, які норми передбачені СОУ - 45.2-000 1812-006 2006, якщо саме на них посилався інспектор під час винесення вказаної постанови, яким наказом вони затвердженні та чи не втратили чинність.

Суд зазначає, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути розцінена як беззаперечний доказ вчинення нею правопорушення та дотримання порядку розгляду справи, передбаченого процесуальними нормами КУпАП, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП слід закрити.

На підставі викладено, керуючись статтями 242, 243, 246, 250, 255, 286, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Державної патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Самойленко Марини Вікторівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову серії НК № 406876 від 26.07.2019 року, винесену інспектором відділу безпеки дорожнього руху полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Державної патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Самойленко Марини Вікторівни до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 140 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складання повного рішення суду згідно з ч.4 ст. 286 КАС України.

Рішення складено та підписано без проголошення 19.08.2019 року.

Суддя: І. Б. Чайкін