Рішення № 8370893, 28.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/71828.01.10

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз»до Концерну «Військторгсервіс»про стягнення 42061,67 грн. за участю представників позивача –Лихина М.М., довіреність без номера від 04.01.2010р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз»звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Державного підприємства Міністерства оборони України “Криворізький комбінат побутового обслуговування»про стягнення 42061,67 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2008 року порушено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009р. замінено відповідача у справі –Державне підприємство Міністерства оборони України «Криворізький комбінат побутового обслуговування»на його правонаступника –Концерн «Військторгсервіс», місцезнаходженням якого є місто Київ.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 року справа № 9/298-08 передана за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.12.2009 року справу №9/298-08 прийнято до провадження (суддя Чебикіна С.О.), присвоєно їй № 52/718 та призначено до розгляду на 23.12.2009 року.

У судовому засіданні 23.12.2009 року оголошувалась перерва на 28.01.2010 року.

Через канцелярію суду 28.01.2010 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 34658,59 грн. основного боргу, 3678,93 грн. пені, 1 900,06 грн. 3% річних, 9432,47 грн. інфляційних втрат, а загалом 49670,05 грн.

Представник відповідача в судове засідання 28.01.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз»(газорозподільне підприємство) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Криворізький комбінат побутового обслуговування»(споживач) було укладено договір на постачання природного газу та надання послуг з його транспортування № 178П, відповідно до умов якого газорозподільне підприємство зобов’язується поставити природний газ споживачу та надати послуги з його транспортування розподільними мережами від газорозподільної станції ДК «Укртрансгаз»на вході в розподільні газові мережі газорозподільного підприємства до входу в газові мережі споживача в обсягах, визначених цим договором, а споживач зобов’язується прийняти природний газ та оплатити вартість природного газу і послуг по його транспортуванню на умовах та в порядку, передбаченому договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині постачання газу та надання послуг з його транспортування з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків –до їх повного здійснення.

Відповідно до п.6.1 договору оплата вартості поставленого газу і послуг по його транспортуванню здійснюється споживачем за ціною, що зазначена у розділі 5 даного договору, грошовими коштами шляхом їх перерахування на рахунок газорозподільного підприємства. Розрахунки проводяться на умовах 100% попередньої оплати вартості газу та послуг з його транспортування до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу та надання послуг з його транспортування.

На виконання умов договору позивач у період з січня по березень 2008р. поставив та протранспортував відповідачу природний газ на суму 40658,59 грн., що підтверджується актами приймання-передачі і транспортування природного газу від 24.01.2009р., 21.02.2008р. та 24.03.2008р.

Проте, відповідач отриманий на суму 40658,59 грн. газ оплатив частково в сумі і має заборгованість перед позивачем у сумі 34658,59 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором на постачання природного газу та надання послуг з його транспортування, а відповідач виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати поставленого газу та має перед позивачем заборгованість у сумі 34658,59 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 34658,59 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 9432,47 грн. та 3 % річних в розмірі 1900,06 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати поставленого газу за даним договором на підставі ст.625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.7.1 договору за порушення строків розрахунків за даним договором споживач сплачує на користь газорозподільного підприємства пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, за кожен день прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3678,93 грн.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 1 000,00 грн. В позові в частині стягнення 2678,93 грн. пені судом відмовлено.

Державне мито у сумі 469,92 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 111,64 грн. підлягають стягненню з відповідача, пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Концерну «Військторгсервіс»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-а, код 33689922) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз»(50051, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1, код 03341397) 34 658 (тридцять чотири тисячі шістсот п’ятдесят вісім) грн. 59 коп. боргу, 9 432 (дев’ять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 49 коп. інфляційної складової боргу, 1 900 (одну тисячу дев’ятсот) грн. 06 коп. 3% річних, 1000 (одну тисяч) грн. 00 коп. пені, 469 (чотириста шістдесят дев’ять) грн. 92 коп. державного мита та 111 (сто) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С. Чебикіна