Ухвала суду № 83708047, 19.08.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/10941/18

Провадження № 1-кп/200/908/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді: Татарчук Л.О.

при секретарі : Плевако Ю.Д.

з участю

прокурора Киричка О.В.

захисника Товстого К.А.. Глущенка О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 42018040010000105 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Вінниця, проживаючого за адресою, АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2018 року з Дніпропровського апеляційного суду до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.369-2 КК України.

07 грудня 2018 року винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкрите судове засідання, суддею одноособово, підстав для повернення обвинувального акту , не вбачає.

Також просив відмовити в задоволенні скарг обвинуваченого ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого як безпідставні.

Захисник адвокат Товстий К.А., захисник Глущенко О.О., обвинувачений ОСОБА_1 вважали за необхідне повернути обвинувальний акт, оскільки, на їх думку, він є не зрозумілим та не конкретним. Так, одним із кваліфікуючих ознак правопорушення за ч.2 ст.369-2 КК України є наявність не просто особи, а саме особи, яка уповноважена на виконання функцій держави, однак дана обставина не знайшла свого відтворення в обвинувальному акті. Також, в обвинувальному акті в двох випадках, а саме 10.03.2018 року та 16.03.2018 року, мова йде про командування військової частини, а у випадку 20.03.2018 року мова йде про осіб командування військової частини, такі протиріччя є не сумісними, а висунуте обвинувачення - не зрозумілим..

Крім того, в обвинувальному акті не зазначена кваліфікуюча ознака злочину за ч.2 ст.369-2 КК України, а саме певна, конкретна особа, уповноважена на виконання функцій держави, що також вказує про неконкретність та незрозумілість обвинувального акту.

Також обвинувальний акт є незрозумілим за змістом щодо вартості неправомірної вигоди і щодо майна- яку саме неправомірну вигоду хотів отримати ОСОБА_1 , оскільки 10.03.2018 року та 16.03.2018 року він, начебто, хотів отримати бензопилу та бензокосу, загальною вартістю не менш 12000 гривень, а 20.03.2018 року отримав лише бензопилу вартістю 4 109 гривень.

Крім того, відсилка у бланкетній примітці ст.369-2 КК України до нечинного нормативно-правового акту, перешкоджає встановленню нормативного змісту такої ознаки складу злочину, передбаченою цією статтею КК, оскільки визначення особи, уповноваженої на виконання функцій держави з урахуванням Закону України « Про запобігання корупції», порушує принцип законності, як наслідок примітка ст. 369-2 КК не має юридичної дії, а відповідно і сама стаття не має юридичної дії, оскільки ст.369-2 КК України може застосовуватись тільки за умови дієвої примітки.

Також, в обгрунтування підстав повернення обвинувального акту, сторона захисту звертає увагу, що нова підозра була пред`явлена ОСОБА_1 19.06.2018 року і в цей же день йому було повідомлено про завершення досудового розслідування.

Крім того, реєстр матеріалів складено в порушення вимог ст.ст. 109,110 КПК України, під час ознайомлення стороні захисту не було надано всіх матеріалів та доказів, що також є підставою повернення обвинувального акту.

Також просили задовольнити скарги на бездіяльність слідчого СВ відділення спеціальної поліції ГУНП в Дніпропетровській області Поліщука Ю.В. й зобов`язати слідчого вчинити певну дію, а саме здійснити повне відповідне фіксування в протоколі обшуку від 20.03.2018 року відомостей про дати народження, місця проживання всіх осіб, які були учасниками обшуку, відомості про послідовність дій під час проведення обшуку 20.03.2018 року та отримані під час обшуку відомості; відомості про засвідчення підписами учасниками обшуку опечатаних предметів, які були вилучені під час обшуку 20.03.2018 року; відомостей про настання невідкладного випадку, який надав слідчому реалізувати 20.03.2018 року право проникнення до житла до постановлення ухвали слідчого судді; відомості про причини вручення чи невручення ОСОБА_1 ухвали слідчого судді про проведення обшуку по АДРЕСА_2.

Задля забезпечення виконання вимог розумного строку у кримінальному провадженні, просили суд встановити ОСОБА_2 процесуальні строки для внесення вищезазначених відомостей до кримінального провадження.

Також, враховуючи бездіяльність слідчого СВ відділення спеціальної поліції ГУНП в Дніпропетровській області Поліщука Ю.В., зобов`язати останнього вчинити певну дію, а саме здійснити відповідне фіксування у даному кримінальному провадженні відомості щодо належної підстави його затримання 20 березня 2018 року в період з 19 години 50 хвилин до 20 години 20 хвилин ; відомостей щодо роз`яснення йому у вчиненні якого злочину він підозрюється; відомостей про засвідчення підписами учасників обшуку опечатаних речей та предметів, які були вилучені під час його особистого обшуку 20 березня 2018 року з можливістю їх подальшої ідентифікації.

Вислухавши учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Дане кримінальне провадження підсудне Бабушкінському районному суду м.Дніпропетровська. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону України. Підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту немає. Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про призначення судового розгляду у відкрите судове засідання на підставі обвинувального акту у кримінальному проваджені № 42018040010000105 щодо ОСОБА_1 .

Щодо доводів сторони захисту про повернення обвинувального акту з додатками прокурору, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні даного клопотання, з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст.314, 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. При цьому, згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Тобто, виходячи з вимог статті 291 КПК України, обвинувальний акт повинен відповідати таким вимогам виключно як процесуальний документ. Перевірка та оцінка обставин, зазначених в обвинувальному акті, оцінка фактичних обставин, доказів, здійснюється судом лише під час судового розгляду, а відтак доводи сторони захисту про неналежне викладення обставин скоєного злочину, неправильної, на думку сторони захисту правової кваліфікації дій, не є підставою для повернення обвинувального акту, а тому судом не приймаються.

Доводи сторони захисту щодо неповноти змісту доданого реєстру, ненадання стороні захисту всіх документів та доказів для ознайомлення під час цієї процесуальної дії, як підстава повернення обвинувального акту, судом не приймається, оскільки дані підстави, в розумінні ст.314, 291 КПК України, не є підставою повернення обвинувального акту.

Також, ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 вересня 2018 року даний обвинувальний акт було повернуто прокурору, однак ухвала суду була скасована колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 08.11.2018 року.

Щодо доводів скарги обвинуваченого ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання про бездіяльність слідчого під час оформлення протоколу обшуку від 20.03.2018 року та відповідного фіксування його затриманння із забов`язанням слідчого вчинити певні дії, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні даних скарг, з наступних підстав.

Так, відповідно за ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314-316 КПК України.

Однак, зі змісту зазначених скарг вбачається, що вони не є скаргами на бездіяльність слідчого, а фактично зводяться до оцінки складених слідчим процесуальних документів та їх оформлення - протоколу обшуку від 20.03.2018 року та, за змістом скарги, затримання обвинуваченого під час досудового розслідування. Враховуючи те, що під час підготовчого провадження оцінка доказів не проводиться, суд вважає доводи скарги обвинуваченого ОСОБА_1 безпідставними, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Також впідготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання.

В обґрунтування свого клопотання ОСОБА_1 зазначив про те, що на теперішній час він звинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, який віднесено до злочинів середньої тяжкості.

З моменту внесення застави ним жодного разу не було допущено порушення покладених на нього процесуальних обов`язків, він має постійне місце проживання, малолітню дитину, є інвалідом ІІІ групи.

Дані обставини, на його думку, є підставою для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, який в повній мірі зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов`язків.

Захисники Товстий К.А. та Глущенко О.О. підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 й вказали, що на цей час є всі підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на особисте зобов`язання, так як відпала потреба в застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, у зв`язку з виконанням ОСОБА_1 своїх обов`язків.

Прокурор вважав за необхідне відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання, оскільки встановлені ризики на цей час не відпали та продовжують реально існувати.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , з наступних підстав.

Відповідно до ст. 201 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.03.2018 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням відповідних обов`язків.

25 квітня 2018 року ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області, вказану ухвалу від 15.03.2018 року було скасовано, до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 гривень з покладенням обов`язків, визначених ст.194 КПК України у разі внесення такої застави.

На час застосування даного запобіжного заходу, ОСОБА_1 звинувачувався у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

24 квітня 2018 року ОСОБА_1 внесена застава у розмірі 140 960 гривень.

В силу ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тобто, з моменту внесення застави, ОСОБА_1 є особою відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На цей час ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, який відноситься до злочину середнього ступеню тяжкості, а не в скоєнні тяжкого злочину, який був інкримінований на момент обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави.

А тому, суд вважає, що на теперішній час ризики, які були враховані судом під час обрання запобіжного заходу тримання під вартою з можливістю внесення застави зменшилися.

Це підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 упродовж часу як справа перебуває в суді, не порушував процесуальних обов`язків, покладених на нього судом, має постійне місце проживання в м.Вінниця, звідки приїздить на кожне призначене засідання без запізнень, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений та має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків.

Крім того, у суда відсутні та прокурором не надані докази того, що ОСОБА_1 , впродовж розгляду справи судом, порушував покладені на нього обов`язки.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, оскільки судовий розгляд даної справи не розпочатий, не допитані свідки та недосліджені докази.

Такий запобіжний захід буде необхідним і достатнім для належної поведінки обвинуваченого та дієвості кримінального провадження щодо нього.

При цьому, враховуючи, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення є корупційним, віднесено до категорії середньої тяжкості, суд вважає за необхідне встановити обвинуваченому ОСОБА_1 наступні обов`язки, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_3 ,

у разі невиконання яких до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 291, 201,314-316,376,395, 182 КПК України,-

УХВАЛИВ :

Призначити розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 обвинуваченого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.00 19 серпня 2019 року, відмовив в поверненні .

Розгляд кримінального провадження проводити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Викликати в судове засідання: прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Киричок О.В.., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_3 , захисників адвокатів Товстого К.А. та Глущенка О.О.

Відмовити задоволенні скарг обвинуваченого ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ відділення спеціальної поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити. Змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки передбачені ст. 194 КПК України, який він зобов`язаний буде виконувати, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, в залежності від стадії кримінального провадження;

- утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_3 .

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії покладених обов`язків - два місяці, тобто до 14 жовтня 2019 року.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Л.О. Татарчук