Ухвала суду № 83707917, 19.08.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4756/19

(1-кс/199/2033/19)

УХВАЛА

іменем України

19.08.2019 м. Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Подорець О.Б., за участі секретаря Столяренко А.І., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Бредихіна А.Л. про арешт майна по кримінальному провадженню №12019040630000822, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України,

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора Лютого А.В.,

власників майна - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника заінтересованої особи ОСОБА_2 - Алістратової О.І.,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2019 до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Бредихіна А.Л., погодженого повноважним прокурором, про арешт майна, вилученого під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження №12019040630000822, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України за адресами - АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, другий поверх нежитлової будівлі літ. Г-2.

Клопотання обґрунтовано тим, що 23.05.2019 до Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_3 про те, що службові особи КЗ «Дитячо- молодіжний центр «Лідер» ДМР (код ЄРДПОУ 37538678) протягом 2018-2019 шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділи грошовими коштами підприємства.

За вказаним фактом СВ АНД ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області 24.05.2019 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040630000822 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст.191 КК України.

Допитаний як свідок ОСОБА_3 показав, що у КЗ «Дитячо-молодіжний центр «Лідер» ДМР офіційно працевлаштовані, проте фактично не працюють та ніколи не працювали у вказаному закладі, наступні особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_33, ОСОБА_34 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 Заробітну плату за вказаних осіб отримують директор ОСОБА_12 та її заступники ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , у яких знаходяться платіжні картки, на які нараховується заробітна плата вказаних осіб. Також, ОСОБА_3 повідомив, що це не виключний перелік осіб, які офіційно працевлаштовані у закладі, проте фактично не працюють.

Допитана як свідок ОСОБА_15 у своїх показах підтвердила факти, викладені ОСОБА_3 та додала, що, окрім зазначених ОСОБА_3 осіб, також офіційно працевлаштовані, але не працюють у вказаному закладі наступні особи: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . Крім того, вона повідомила, що головний офіс КЗ «ДМЦ «Лідер» ДМР знаходиться на другому поверсі двоповерхового будинку, за адресою: АДРЕСА_2.

В ході проведення обшуку 15.08.2019, в період часу з 08:07 до 12:30 годин за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: із особистої сумки ОСОБА_12 - банківські картки «Ukrgasbank» № НОМЕР_1 на ім`я « ОСОБА_22 » та «ПриватБанк» № НОМЕР_2 ; в спальні на другому поверсі - копія паспорту ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 завірена підписом та копія паспорту ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_4 завірена підписом; у спальній кімнаті на другому поверсі - грошові кошти в сумі 40000 гривен, купюрами номіналом 500 гривень в кількості 80 купюр.

В ході проведення обшуку 15.08.2019, в період часу з 09:03 до 14:27 годин за адресою: АДРЕСА_2, другий поверх було виявлено та вилучено: в приміщеннях №1-3 - папка зеленого кольору із заявами про виплату заробітної плати працівників КЗ «ДМЦ «ЛІДЕР» ДМР, чернові та проектні записи документів КЗ «ДМЦ «ЛІДЕР» ДМР, банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_5 до поліетиленового пакету №1 опечатаного биркою; в приміщені №4 - проекти та чернові записи документів КЗ «ДМЦ «ЛІДЕР» ДМР до поліетиленового пакету №2 опечатаного биркою; в приміщені №7 - особисті справи працівників ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_21 , посадові інструкції працівників КЗ «ДМЦ «ЛІДЕР» ДМР, відомості про нарахування заробітної плати зазначених в ухвалі працівників, табелі обліку робочого часу зазначених працівників в період з 2017-2019 в одинадцяти папках, папки з наказами про встановлення надбавок та премій за період з 2017-2019 роки, журнал реєстрації наказів по кадрам, відомості нарахування заробітної плати працівників до поліетиленового пакету №3 опечатаного биркою; в приміщені №8 - відомості розподілу виплат на зазначених в ухвалі осіб, штатний розпис за 2017-2019 роки до поліетиленового пакету №4 опечатаного биркою, печатки в кількості 5-ть штук а саме: 1 - ФОП « ОСОБА_31 », 2 - печатка відтиску підпису, 3 - ТОВ «НВП «ЕДЕЛЬВЕЙС», 4 - ТОВ «НВП «ТЕХНОЛОГІЇ, ОБЛАДНАННЯ, НАЛАГОДЖУВАННЯ», 5 - ТОВ «Південьтехоранс-сервіс» до поліетиленового пакету №5 та опечатано биркою, грошові кошти в сумі 14380 доларів США, а саме: конверт №1 з купюрами номіналом 100 доларів 3 купюри, 50 доларів 3 купюри, конверт №2 з купюрами номіналом 100 доларів 2 купюри, 50 доларів 5 купюр, конверт №3 з купюрами номіналом 100 доларів 4 купюри, 50 доларів 1 купюра, 20 доларів 1 купюра, 10 доларів 1 купюра, конверт №4 з купюрами номіналом 100 доларів 30 купюр, конверт №5 з купюрами номіналом 100 доларів 100 купюр до поліетиленового пакету №6 та опечатані биркою; в приміщені №10 - банківська картка «Укргазбанк» № НОМЕР_6 на ім`я « ОСОБА_32 », чернові записи, наказ про направлення на курси на ім`я ОСОБА_19 до поліетиленового пакету №7 та опечатано.

Вилучені документи та грошові кошти визнано речовими доказами по кримінальному провадженню, а отже з метою збереження речових доказів, у клопотанні порушується питання накладення арешту на вилучені речі та документи.

В судовому засіданні прокурор Лютий А.В. підтримав клопотання та просив його задовольнити, з підстав викладених в ньому.

ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання в частині вилучених грошових коштів в розмірі 14380 доларів США.

Захисник Алістратова О.І. в судовому засіданні підтримала у повному обсязі надані письмові заперечення, посилаючись на те, що грошові кошти в розмірі 14380 доларів США є особистою власністю ОСОБА_2 , тим більше, що остання під час обшуку повідомила про ці обставини працівників правоохоронних органів. Просила суд також врахувати, що прокурором не доведено, що вилучені грошові кошти підпадають під ознаки речових доказів згідно чинного законодавства.

ОСОБА_1 заперечував проти накладення арешту на 40000 грн., які є його особистою власністю, які він взяв у борг для своїх особистих цілей, про що він повідомив під час обшуку. Крім того, він звертався із письмовою заявою до прокурора щодо повернення цих грошових коштів.

Вислухавши учасників кримінального провадження, вивчивши подане клопотання та надані матеріали, якими обґрунтовується необхідність накладення арешту, вважаю клопотання таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Витягу з кримінального провадження №12019040630000822 зафіксовано, що службові особи КЗ «Дитячо-молодіжного центру «Лідер» ДМР» протягом 2018-2019 років шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділи грошовими коштами підприємства (ЖЄО №15933).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

За ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вирішуючи клопотання суд враховує, що предмети, матеріальні об`єкти, які, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, з урахуванням вимог ст. 98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Правовою підставою для арешту майна п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено збереження речових доказів.

З огляду на вище викладене, враховуючи надані до клопотання матеріали, приходжу до висновку, що з метою запобігання настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також для проведення необхідних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, слід накласти арешт на наступне майно - на вилучене в ході проведення обшуку 15.08.2019, в період часу з 08:07 до 12:30 годин за адресою: АДРЕСА_1: банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_2 ; копія паспорту ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 завірена підписом; копія паспорту ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_4 завірена підписом; на вилучене в ході проведення обшуку 15.08.2019, в період часу з 09:03 до 14:27 годин за адресою: м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 2Б, другий поверх майно: в приміщеннях №1-3 - папка зеленого кольору із заявами про виплату заробітної плати працівників КЗ «ДМЦ «ЛІДЕР» ДМР, чернові та проектні записи документів КЗ «ДМЦ «ЛІДЕР» ДМР, банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , в приміщені №4 - проекти та чернові записи документів КЗ «ДМЦ «ЛІДЕР» ДМР, в приміщені №7 - особисті справи працівників ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_21 , в приміщені № 10 - чернові записи, наказ про направлення на курси на ім`я ОСОБА_19 .

З долучених та досліджених в судовому засіданні документів слідує, що грошові кошти в сумі 40000 гривень номіналом 500 гривень в кількості 80 купюр та грошові кошти в сумі 14380 доларів США (конверт №1 з купюрами номіналом 100 доларів 3 купюри, 50 доларів 3 купюри, конверт №2 з купюрами номіналом 100 доларів 2 купюри, 50 доларів 5 купюр, конверт №3 з купюрами номіналом 100 доларів 4 купюри, 50 доларів 1 купюра, 20 доларів 1 купюра, 10 доларів 1 купюра, конверт №4 з купюрами номіналом 100 доларів 30 купюр, конверт №5 з купюрами номіналом 100 доларів 100 купюр), на які прокурор також просить накласти арешт, належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно.

Відповідно до змісту клопотання та витягу з ЄРДР внесені відомості за ч.2 ст.191 КПК України, санкція якої не містить такого додаткового виду покарання як конфіскація майна.

Крім того, ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 на цей час підозра у вчиненні злочину не пред`явлена.

В судовому засіданні та у клопотанні підстав для можливої спеціальної конфіскації майна прокурором не зазначено.

Будь-якої шкоди, завданої діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не встановлено, а тому в клопотанні прокурора про це не зазначається, цивільний позов до останніх не пред`явлений.

За таких обставин викликає об`єктивний сумнів щодо підстави для арешту майна - визнання грошових коштів речовими доказами, оскільки прокурор не обґрунтував можливість використання вилучених у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових коштів як доказу у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 191 КК України.

У зв`язку з цим слід зазначити, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до положень ст.ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (наприклад, рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії». Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, про що свідчить рішення ЄСПЛ від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції».

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, про що свідчить рішення ЄСПЛ від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства».

Викладені обставини свідчать про те, що прокурор не довів необхідності арешту грошових коштів, оскільки інформації, яка б свідчила про незаконний характер походження вказаних грошей до клопотання не долучено.

Таким чином, підстав для подальшого втручання у права особи, як власника вилучених грошових коштів, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності на це майно, не має.

Також, слідчий суддя вважає не доведеним визнання речовими доказами і як наслідок накладення арешту на вилучені у приміщені №8 печатки в кількості 5-ть штук а саме: 1 - ФОП « ОСОБА_31 », 2 - печатка відтиску підпису, 3 - ТОВ «НВП «ЕДЕЛЬВЕЙС», 4 - ТОВ «НВП «ТЕХНОЛОГІЇ, ОБЛАДНАННЯ, НАЛАГОДЖУВАННЯ», 5 - ТОВ «Південьтехоранс-сервіс».

Керуючись ст.ст. 110, 172, 173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Бредихіна А.Л. про арешт майна по кримінальному провадженню №12019040630000822, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку, що мало місце 15.08.2019 в період часу з 08:07 до 12:30 годин за адресою: АДРЕСА_1, а саме - банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_2 ; копія паспорту ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 завірена підписом; копія паспорту ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_4 завірена підписом.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку, що мало місце 15.08.2019 в період часу з 09:03 до 14:27 годин за адресою: м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 2Б, другий поверх, а саме - в приміщеннях №1-3 - папка зеленого кольору із заявами про виплату заробітної плати працівників КЗ «ДМЦ «ЛІДЕР» ДМР, чернові та проектні записи документів КЗ «ДМЦ «ЛІДЕР» ДМР, банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , в приміщені №4 - проекти та чернові записи документів КЗ «ДМЦ «ЛІДЕР» ДМР, в приміщені №7 - особисті справи працівників ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_21 , в приміщені № 10 - чернові записи, наказ про направлення на курси на ім`я ОСОБА_19 .

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам розгляду, присутнім під час оголошення ухвали.

Слідчий суддя О.Б.Подорець