Вирок № 83704219, 19.08.2019, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/711/19

Провадження №1-кп/157/46/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2019 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання - Фесь Т.І.,

прокурорів - Смітюха В.Г., Антонюка В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Сіжука П.О.,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 березня 2019 року за № 12019030090000112, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одружений, освіта базова загальна середня, не працевлаштований, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 8 березня 2019 року близько 19 години, знаходячись у житловому будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виявивши у спальній кімнаті цього помешкання ОСОБА_3 , який спав та не міг розуміти вчинюваних дій, скориставшись безпорадним станом останнього, на ґрунті довготривалих особистих неприязних відносин, умисно завдав в ліву ділянку голови ОСОБА_3 два удари металевою трубою, внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в лівій тім`яній ділянці, дифузно-обмеженого крововиливу на апоневрозі в проекції рани на шкірі, вдавленого зламу склепіння черепа, зламу основи черепа, вогнища забою головного мозку, крововиливу під мозкові оболонки, синця в ділянці лівого ока, з яких тілесні ушкодження у вигляді зламу склепіння та основи черепа, забою головного мозку із крововиливами під оболонки, належать до тяжких, як небезпечних для життя в момент заподіяння, від яких потерпілий ОСОБА_3 , не приходячи до свідомості, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у реанімаційному відділенні Комунального неприбуткового підприємства «Камінь-Каширська центральна районна лікарня».

Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, визнав повністю та пояснив, що з ОСОБА_3 та сестрою ОСОБА_2 проживав до затримання спільно 13 років в одному будинку, що належав його матері, яка померла. Ще до подій 8 березня 2019 року він постійно сварився з ОСОБА_3 , оскільки останній брав його речі, не дотримувався порядку в будинку, постійно висував до нього претензії, пов`язані з побутом та спільним проживанням. ОСОБА_3 постійно бив його, не раз пред`являв претензії з приводу телевізора, хоча привіз його він (обвинувачений). 8 березня 2019 року, коли він спав на своєму дивані, ОСОБА_3 його розбудив біля 12 години, і схопивши, наказав вставати, та побив його, він був весь у крові, зокрема були побиті ніс, око. Після цього конфлікту він вирішив також побити ОСОБА_3 . Якби ОСОБА_3 його не побив, він би також його не чіпав. Він звертався один раз до сільського голови зі скаргами на ОСОБА_3 і повідомляв, що останній наносить йому тілесні ушкодження, а тому може щось статися. Декілька років тому був випадок, коли на його викликом приїжджала поліція та затримала ОСОБА_3 , оскільки останній чинив відносно нього неправомірні дії, але потім поліцейські ОСОБА_3 відпустили. ОСОБА_3 тричі йому розбивав носа. Після того як ОСОБА_3 розбудив його 8 березня 2019 року і наніс йому тілесні ушкодження, то він вирішив помститися останньому. ОСОБА_3 був фізично сильнішим за нього і він не міг йому протистояти, а тому підгледів коли потерпілий засне, щоб нанести йому тілесні ушкодження. 8 березня 2019 року, після того як ОСОБА_3 заснув, лежачи на своєму дивані на животі, чолом до низу, головою набік і будучи п`яним, то він, взявши трубу в господарській будівлі, наніс йому два удари по голові. Оскільки ОСОБА_3 трохи сіпнувся, тому він різко втік, а ОСОБА_3 лишався лежати на дивані. Після цього він поставив трубу на місце в господарській будівлі та зайшов до будинку, де чув, що ОСОБА_3 хропів, і пішов з хати. Він не мав наміру спричинити ОСОБА_3 смерть, не хотів його смерті. ОСОБА_3 бив його не раз і тому він не ночував через нього вдома, а ночував у сусідів. ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями виявила дружина. Після вчинення злочину він потерпілій ОСОБА_2 нічого не казав, при ньому по телефону викликали карету швидкої медичної допомоги. Коли приїхала швидка допомога, він був на вулиці і до будинку не заходив. На час вчинення злочину він не був у стані алкогольного сп`яніння, спиртні напої вживав вже після цих подій.

Крім визнання вини самим ОСОБА_1 у тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, винуватість останнього у вчиненні злочину підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Так, з показань в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що вона разом з братом ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_3 проживають в одному будинку по АДРЕСА_1 вже 13 років. 8 березня 2019 року її чоловік ОСОБА_3 розбудив її брата ОСОБА_1 , і між останніми виник конфлікт. Вона в цей час знаходилася на кухні, двері якої були привідкритті. Під час суперечки ОСОБА_3 кричав до обвинуваченого про те, щоб той відремонтував стіну в кімнаті. Згодом ОСОБА_3 почав лягати спати, а її брат ОСОБА_1 виходив з будинку. Вона в свою чергу, близько 14 години, пішла до сусідки ОСОБА_4 по кришки, проте раптом їй зателефонувала її дитина та повідомила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 б`ються. Вона відразу ж побігла до будинку, однак коли зайшла, то ніякого конфлікту вже не було, а дочка їй розповіла, що ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_1 і той впав в плитку. ОСОБА_3 пішов спати, а ОСОБА_1 вийшов з житлового будинку. Близько 23 години, коли вона займалася консервацією, її дочка ОСОБА_5 повідомила, що батько ОСОБА_3 спить на землі, подушка у крові, на оці у нього синяк. ОСОБА_1 в цей час спав в іншій кімнаті на дивані, вона його запитала, чи він ударив ОСОБА_3 , і він відразу ж пішов з хати. Більше вона ОСОБА_1 в цей день не бачила, оскільки була біля чоловіка в реанімаційному відділенні центральної лікарні. Чи вживав обвинувачений 8 березня 2019 року алкогольні напої їй не відомо. 7 березня 2019 року її брат ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 алкогольні напої вживали, і між ними виникла сварка, під час якої обвинувачений виганяв її з чоловіком з будинку, кричав щоб вони забиралися жити у с. Прилісне. 7 березня 2019 року вона утримувала свого чоловіка, щоб між ним та ОСОБА_1 не виникло бійки, оскільки останні сварилися. ЇЇ чоловік ОСОБА_3 був фізично сильніший за брата ОСОБА_1 , і як був у стані сп`яніння, то не раз чіплявся до обвинуваченого. Ініціатором скандалів був як ОСОБА_1 , так і її чоловік ОСОБА_3 , особливо коли вони перебували в стані алкогольного сп`яніння.

З показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що по сусідству з ним проживають в житловому будинку спільно обвинувачений ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_3 , жінка останнього та їхніх двоє дітей. Два роки тому в будинку обвинуваченого мав місце конфлікт, у зв`язку з чим приїжджала поліція. 8 березня 2019 року його по місцю проживання не було, оскільки він знаходився в с. Прилісне у зв`язку з роботою. Згодом від потерпілої ОСОБА_7 він дізнався, що ОСОБА_3 потрапив до реанімаційного відділення Камінь-Каширської центральної районної лікарні і його скоріш за все ударив ОСОБА_1 . Коли він та працівники поліції знаходилися 9 березня 2019 року в житловому будинку, де проживав ОСОБА_3 , то він запитав у ОСОБА_1 про те, що мовляв той наробив, на що обвинувачений відповів, а що той зробив з ним ( ОСОБА_1 ). ОСОБА_3 був фізично сильніший за обвинуваченого ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_8 дала суду показання про те, що обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_3 постійно сварилися і стосунки між ними були погані. ОСОБА_1 зловживав спиртними напоями, у зв`язку з чим не раз і ночував у інших осіб. 9 березня 2019 року вночі до неї подзвонила ОСОБА_2 і повідомила, що ОСОБА_3 знаходиться в реанімаційному відділенні центральної районної лікарні з травмою голови. В денну пору 9 березня 2019 року вона прийшла до будинку ОСОБА_3 і була присутня під час того, як ОСОБА_1 розповідав про те, що саме він вдарив ОСОБА_3 в ділянку голови металевою трубою.

Свідок ОСОБА_4 дала суду показання про те, що 8 березня 2019 року біля 15 години до неї мала прийти потерпіла ОСОБА_2 , однак не встигла остання ще зайти в будинок, як подзвонила дитина і сказала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 б`ються, і тому потерпіла ОСОБА_2 відразу ж побігла додому. В цей же день біля 16-17 години вона подзвонила потерпілій ОСОБА_2 , остання сказала їй, що ОСОБА_3 спить, а ОСОБА_1 пішов з хати, і вона запропонувала ОСОБА_2 прийти до неї. Потерпіла разом з сином прийшли до неї, і вони всі пішли до ОСОБА_9 , де знаходилися до 22 години, а потім розійшлися. Приблизно через 15 хвилин вона подзвонила потерпілій ОСОБА_2 і почула через телефон, що дитина потерпілої повідомляла останній про те, що батько лежить в кімнаті на підлозі і уся подушка у крові, також в телефоні вона чула сильний хропіт, побачила через вікно карету швидкої медичної допомоги та побігла до будинку ОСОБА_3 . ОСОБА_3 в будинку лежав без ознак життя на підлозі, хрипів, зліва на обличчі в нього був великий синяк, голова спухла, вона рукою обстежила його голову і з лівої сторони виявила розрізану рану.

З показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що 8 березня 2019 року біля 22-23 години надійшов виклик на АДРЕСА_1 про надання медичної допомоги ОСОБА_3 . Як водій карети швидкої медичної допомоги він супроводжує фельдшера, коли останній заходить в будинки по виклику. Зайшовши в житловий будинок разом з фельдшером, він побачив у другій кімнаті біля дивана ОСОБА_3 , який лежав на підлозі без свідомості і хрипів, на лівому оці в останнього був великий синяк, ОСОБА_3 доставили до Камінь-Каширської центральної районної лікарні. Обвинуваченого ОСОБА_1 в цей день він не бачив, в будинку на час їхнього з фельдшером приїзду були потерпіла ОСОБА_2 та діти.

Свідок ОСОБА_13 дав в судовому засідання показання про те, що біля 23 години 8 березня 2019 року до нього додому прийшов односельчанин ОСОБА_1 і попросив переночувати, пояснюючи тим, що поскандалив вдома. ОСОБА_1 на той час був тверезий і він не звернув увагу чи були в нього сліди від побоїв. Бувало що у ОСОБА_1 був синяк, але останній не жалівся, лише казав, що посварився вдома, та розповідав йому, що ОСОБА_3 його ображає. ОСОБА_1 не розповідав йому 8 березня 2019 року про те, що побив ОСОБА_3 .

Згідно з рапортом старшого інспектора-чергового Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області Савлука Е.М. від 09.03.2019, 09 березня 2019 року о 00 год. 02 хв. надійшло повідомлення від працівника екстреної швидкої допомоги про те, що невідома особа нанесла тілесні ушкодження потерпілому, який на даний час перебуває у кареті швидкої медичної допомоги в стані коми.

З рапорту старшого інспектора-чергового Митчика І.С. від 13.03.2019 вбачається, що посадова особа органів охорони здоров`я повідомила про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у реанімаційному відділені помер ОСОБА_3 , який був доставлений з с. Піщане з тілесними ушкодженнями (удар металевою трубою по голові).

Як вбачається з повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Камінь-Каширська центральна районна лікарня», ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у лікарні у відділені анестезіології та інтенсивної терапії з 09.03.2019 по 13.03.2019 4 ліжко/дні з діагнозом: Відкрита ЧМТ. Вдавлений багато осколковий перелом склепіння з переходом на основу. Забій головного мозку. Внутрішньо-мозкова гематома. Забійна рана лівої тімяної ділянки. Гематома повіки лівого ока. Мозкова кома 111.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №42 від 13 березня 2019 року, причина смерті ОСОБА_3 - відкрита черепно-мозкова травма.

Як вбачається з протоколу огляду трупа від 13 березня 2019 року, під час огляду трупа ОСОБА_3 в лівій скронево-тім`яній ділянці голови виявлено рану, краї не рівні, та синець в лівій частині голови.

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 42 від 13.03.2019-02.05.2019, під час досліджені трупа ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження: забійну рану в лівій тім`яній ділянці, дифузно-обмежений крововилив на апоневрозі в проекції рани на шкірі, вдавлений злам склепіння черепа, злам основи черепа, вогнище забою головного мозку, крововиливи під мозкові оболонки, синець в ділянці лівого ока. Виникли вони від ударної дії тупого твердого предмета із обмеженою контактуючою поверхнею, уторилися від неодноразової дії (більше одного разу) тупого твердого предмета, найбільш вірогідно з циліндричною поверхнею. Всі виявлені тілесні ушкодження є прижиттєвими. Виявлені у потерпілого ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді зламу склепіння та основи черепа, забою головного мозку із крововиливами під оболонки, належать до тяжких, як небезпечних для життя в момент спричинення, і в даному конкретному випадку викликали смерть потерпілого. Малоймовірно здійснення потерпілим після отримання вищеперерахованих тілесних ушкоджень свідомих активних рухів. Проте неможна виключати наявність після отримання черепно-мозкової травми так званого «світлого проміжку», під час якого потерпілий може короткий проміжок часу здійснювати обмежені активні дії. Найбільш вірогідно, що при отримані тілесних ушкоджень потерпілий перебував у горизонтальному чи близькому до нього положенні по відношенню до нападника, при отриманні ушкодження тулуб та голова потерпілого перебувала нижче нападника, лівою частиною до нападника. Ушкодження наносились в напрямку зверху-вниз, дещо зліва-направо. В даному конкретному випадку не представляється можливим отримання виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень внаслідок його падіння з висоти власного зросту. Цілком можливо виникнення тілесних ушкоджень виявлених на тілі трупа ОСОБА_3 при обставинах, на які під час проведення 09.03.2019 слідчого експерименту вказує ОСОБА_1 . Причиною смерті ОСОБА_3 є відкрита черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась зламом кісток склепіння та основи черепа, забоєм головного мозку із крововиливами під оболонки, дані тілесні ушкодження перебувають в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті останнього. Згідно з актом судово-імунологічного дослідження № 60/к від 21.03.2019 кров від трупа ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютиніном анти-А, анти-В.

З протоколу огляду місця події від 9 березня 2019 року вбачається, що під час його проведення було оглянуто дерев`яну дровітню на території домогосподарства в АДРЕСА_1 , на якій паралельно лівій боковій стіні будівлі зверху на дерев`яній балці виявлено металеву трубу, що зварена з двох частин різного діаметру загальною довжиною 53 см, на товщому кінці металевої труби наявні нашарування речовини бурого кольору ззовні схожої на кров, а також було оглянуто першу спальню кімнату в зазначеному житловому будинку, де на дивані виявлено подушку з наволочкою коричневого кольору із візерунком квітів білого кольору із нашаруванням речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров, і другу спальню кімнату, до якої вхід через двері, що знаходяться в першій кімнаті, де виявлено на дивані наволочку білого кольору із наявними візерунками квітів червоного та зеленого кольорів, з плямою бурого кольору, а також праворуч від вхідних дверей до другої спальні під м`яким кріслом виявлено на килимі дві плями бурого кольору, ззовні схожі на кров.

Згідно з постановою про визнання речей речовим доказом та приєднання їх в такій якості до кримінального провадження від 09 березня 2019 року, вилучені під час проведення 9 березня 2019 року огляду місця події металева труба та дві наволочки визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні.

У відповідності до висновку судової імунологічної експертизи №32 від 3 квітня 2019 року, кров потерпілого ОСОБА_3 відноситься до групи 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В системи АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи В (111) ізогемаглютиніном анти-А системи АВ0.

Згідно з висновком судової імунологічної експертизи №34 від 3 квітня 2019 року на наволочці з тканини світло-зеленого кольору з квітковими візерунками червоного, рожевого, зеленого та темно-зеленого кольорів та на наволочці з тканини коричневого кольору із квітковим візерунком білого, світло-коричневого, жовтого та зеленого кольорів виявлено кров, що належить людині. При визначені групової належності крові на наволочці з тканини світло-зеленого кольору з квітковими візерунками червоного, рожевого, зеленого та темно-зеленого кольорів виявлено антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В системи АВ0. Це свідчить про те, що дана кров належить до групи 0(1) із ізогемаглютинінами анти-А, анти-В системи АВ0. При визначені групової належності крові на наволочці з тканини коричневого кольору із квітковим візерунком білого, світло-коричневого, жовтого та зеленого кольорів виявлено антиген В системи АВ0. Кров у цих слідах може походити від особи (осіб) із групою В (111) з ізогемаглютиніном анти-А системи АВ0. Виявлена кров на наволочці з тканини світло-зеленого кольору з квітковими візерунками червоного, рожевого, зеленого та темно-зеленого кольорів може походити від потерпілого ОСОБА_3 , походження даної крові від ОСОБА_1 виключається. Виявлена кров на наволочці з тканини коричневого кольору із квітковим візерунком білого, світло-коричневого, жовтого та зеленого кольорів може походити від ОСОБА_1 , походження даної крові від потерпілого ОСОБА_3 виключається.

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 9 березня 2019 року, під час проведення експерименту ОСОБА_1 вказав на місце, де саме він взяв металеву трубу, якою наносив удари ОСОБА_3 , а саме на дровітню на території домогосподарства, та детально розповів де, коли, як та за яких обставин він наніс два удари металевою трубою по голові ОСОБА_3 , відобразивши механізм нанесення ударів та положення ОСОБА_3 до моменту нанесення ударів, зокрема вказав, що потерпілий спав на дивані в другій спальні у положенні лежачи на животі, і він наніс йому два удари металевою трубою, замахуючись зверху донизу в ділянку голови, що відповідає його показанням в судовому засіданні, а також обвинувачений продемонстрував як ОСОБА_3 йому наносив тілесні ушкодження, коли він спав у своїй кімнаті на дивані і знаходився в положенні лежачи, удари потерпілого ОСОБА_3 припадали йому в обличчя та голову.

З довідки про стан здоров`я особи та її працездатність Комунального некомерційного підприємства «Камінь-Каширська центральна районна лікарня» від 11 березня 2019 року вбачається, що у ОСОБА_1 під час медичного обстеження виявлено гематоми повік лівого ока, скривлення носової перегородки.

Як вбачається з висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 26МК від 22.04.2019-24.04.2019 у потерпілого ОСОБА_3 було виявлено при медико-криміналістичному дослідженні забійну рану лівої тім`яної ділянки голови, яка утворилася від дії тупого твердого предмета найбільш вірогідно з циліндричною поверхнею та злам кісток черепа, який міг утворитися від неодноразової (не виключається двократної) дії тупого твердого предмета, найбільш ймовірно з циліндричною травматичною поверхнею. Не виключається можливість виникнення тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілого, внаслідок ударів наданою на експертизу металевою трубою .

Аналізуючи в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою та фактичними обставинами кримінального провадження, є переконливими, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_1 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 , тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2004 року «Про практику призначеннями судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п. 3 вищезазначеної постанови визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, а також суспільно-небезпечний характер дій обвинуваченого, зокрема спосіб та механізм нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, локалізацію спричинених ударів, що були спрямовані в голову потерпілого, тобто в життєво-важливий орган, тим самим посягнувши на найцінніше - здоров`я та життя потерпілого.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, по місцю проживання характеризується позитивно, не працює.

Враховує суд і те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, а також віктимну поведінку потерпілого щодо обвинуваченого, яка мала місце протягом тривалого часу.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є активне сприяння ним розкриттю злочину, про що зазначається в обвинувальному акті. Обвинувачений під час досудового розслідування добровільно детально розповідав за яких обставин, яким чином та в якій спосіб ним був вчинений злочин.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину щодо особи, яка перебуває у безпорадному стані. Під безпорадним станом особи належить розуміти такий стан, який унеможливлює розуміння особою вчинюваних із нею дій (стан сп`яніння, непритомний стан, сон) чи усвідомлюючи вчинювані дії, унеможливлює чинити опір злочинцю (малолітній вік, пенсійний вік, інвалідність).

Як встановлено судом, обвинувачений з метою нанесення тілесних ушкоджень очікував щоб потерпілий заснув і не міг йому протистояти, тобто скористався таким станом, коли потерпілий не міг усвідомлювати вчинюваних з ним дій, оскільки спав.

Разом з тим, посилання органу досудового слідства на обтяжуючу покарання обвинуваченого обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні. В матеріалах кримінального провадження відсутні належні докази на підтвердження цієї обставини.

Враховуючи вищенаведене у сукупності та виходячи з конкретних обставин кримінального провадження, принципу справедливості та індивідуалізації покарання, а також беручи до уваги думку потерпілої, яка наполягала на реальному покаранні, мотивуючи тим, що обвинувачений, вчинивши злочин, залишив двоє її дітей сиротами, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 належить призначити покарання, що полягає в ізоляції його та поміщенні на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу, тобто у виді позбавлення волі у межах санкції статті закону, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, а саме, на строк 8 років.

На думку суду таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім як для виправлення обвинуваченого, так і запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами, та змусить обвинуваченого додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність.

Санкцією ч. 2 ст. 121 КК України передбачено покарання за вчинення цього злочину у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

У відповідності до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням наведених положень законодавства підстави для застосування ст. 75 КК України, про що просив в судовому засіданні захисник, відсутні.

Немає також підстав для застосування ст. 69 КК України.

В матеріалах справи відсутні достатні докази про перебування ОСОБА_1 на час вчинення злочину у стані сильного душевного хвилювання.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 6 від 21 березня 2019 року у ОСОБА_1 не виявлено ознак будь-якого психічного розладу, в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій ОСОБА_1 не виявляв ознак хронічного психічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними, аналіз наявних у розпорядженні експерта матеріалів справи і експериментально-психологічного обстеження не вбачає у поведінці підекспертного, на період, яким цікавиться слідство, підстав для кваліфікації фізіологічного афекту. Емоційні переживання, на які посилався підекспертний (злість, образа, напруження, що, могли сформуватись на психогенному ґрунті через негаразди у взаєминах з потерпілим) експертизою не виключаються, але їх ступінь вираженості не сягала такого рівня, котрий би міг позбавляти підекспертного можливостей довільно регулювати власні діяння, поняття «сильне душевне хвилювання» є юридичним, його кваліфікація являється прерогативою суду. З урахуванням рівня розвитку, вікових емоційних особливостей і індивідуально-психологічних властивостей ОСОБА_1 спроможний був розуміти значення своїх дій, керуватись ними та прогнозувати їх наслідки.

Сильним душевним хвилюванням є раптовий емоційний процес, викликаний поведінкою потерпілого, що протікає швидко та бурхливо і певною мірою знижує здатність особи усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Стан сильного душевного хвилювання, як емоційний процес, характеризується своєю раптовістю, неочікуваністю, миттєвістю, бурхливістю, швидкоплинністю.

Відповідно до встановлених судом обставин кримінального провадження ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження на ґрунті довготривалих неприязних відносин між ними, при цьому умисел на заподіяння тілесних ушкоджень виник в обвинуваченого після обопільних неодноразових тривалих конфліктів з потерпілим.

За таких обставин, підстав для врахування зазначеної обставини, як такої, що пом`якшує покарання обвинуваченого, про що просив в судовому засіданні захисник суд не вбачає.

В той же час суд врахував при призначенні покарання неправомірну поведінку і з боку потерпілого щодо обвинуваченого, зокрема те, що між ними неодноразово виникали конфлікти та бійки, ініціатором яких, як пояснила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 , був також потерпілий, зокрема 8 березня 2019 року незадовго до вчинення злочину, потерпілий безпідставно розбудив обвинуваченого і висував до нього претензії із-за малозначного приводу - відремонтувати стіну в житловому будинку.

Заявлений у кримінальному провадженні прокурором в інтересах держави в особі Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого належить задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Пунктом 4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 р. N 545, передбачено, що стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Як вбачається з повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Камінь-Каширська центральна районна лікарня», ОСОБА_3 у зв`язку із ушкодженням здоров`я перебував на стаціонарному лікуванні у лікарні у відділені анестезіології та інтенсивної терапії з 09.03.2019 по 13.03.2019 4 ліжко/дні з діагнозом: Відкрита ЧМТ. Вдавлений багато осколковий перелом склепіння з переходом на основу. Забій головного мозку. Внутрішньо-мозкова гематома. Забійна рана лівої тім`яної ділянки. Гематома повіки лівого ока. Мозкова кома 111, і на його лікування медичною установою було затрачено кошти у сумі 8301 грн. 12 коп., а тому зазначену суму коштів, з огляду на вищенаведені норми закону, необхідно стягнути з ОСОБА_1 як з винної особи на користь Камінь-Каширської районної державної адміністрації.

Речові докази: металеву трубу та дві наволочки, що знаходяться в камері схову речових доказів Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, необхідно знищити, мобільний телефон марки «Ergo», що вилучений під час затримання обвинуваченого та зберігається в камері схову речових доказів Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, - повернути законному володільцю ОСОБА_1 .

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно стягнути в дохід держави процесуальні витрати за проведення Волинським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром біологічної експертизи в сумах 2387 грн. 07 коп., 2035 грн. 20 коп., 3963 грн.48 коп., а всього 8385 грн. 75 коп.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою закінчується 23 серпня 2019 року.

Беручи до уваги наявність ризику переховування від суду під тиском тягаря можливого відбування покарання, призначеного за вчинення тяжкого злочину, суд дійшов висновку, що строк тримання обвинуваченого під вартою належить продовжити до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання за вчинення цього злочину у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня затримання, тобто з 9 березня 2019 року, зарахувавши у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з 9 березня 2019 року по день набрання вироком законної сили включно, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України, - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області (р/р 31110115003095 , «Банк Казначейство України», ЄДРПОУ 37908808, МФО 899998, КБК 24060300 - інші надходження, лікування потерпілого) витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину в розмірі 8301 (вісім тисяч триста одну) гривню 12 копійок.

Речові докази: металеву трубу та дві наволочки, вилучені під час огляду місця події, знищити, мобільний телефон марки «Ergo» повернути законному володільцю ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 8385 (вісім тисяч триста вісімдесят п`ять) гривень 75 копійок.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 продовжити до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Головуючий:О. В. Антонюк