Рішення № 83701213, 15.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 серпня 2019 року справа №826/6175/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доГенеральної прокуратури України (далі по тексту - відповідач, ГПУ)про1) визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу в кратному обчисленні часу проходження військової служби в особливий період з 25 травня 2015 року по 22 липня 2016 року для перерахунку пенсії за вислугу років, чи переходу на інший вид пенсії, тощо яка складає більше 25 років роботи слідчим; 2) зобов`язання відповідача зарахувати період мобілізації на військову службу в особливий період з 25 травня 2015 року по 22 липня 2016 року до спеціального та пільгового стажу, стажу роботи за спеціальністю, страхового стажу, а також стажу державної служби в потрійному розмірі

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними дії ГПУ щодо відмови у зарахуванні в трикратному обчисленні періоду участі в антитерористичній операції до стажу роботи в органах прокуратури, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідно до норм Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умов, один місяць служби за три місяці.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/6175/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує на правомірність своїх дій, оскільки зарахування періоду мобілізації позивача на військову службу в особливий період до стажу роботи в органах прокуратури не передбачено положеннями чинного законодавства, в свою чергу зарахування відповідного періоду до стажу роботи, який дає право на проведення перерахунку чи перехід на інший вид пенсії відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України, а також зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки про відмову у зарахуванні відповідного періоду до стажу він дізнався з листа від 16 травня 2017 року №11-30430-08.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01 серпня 1986 року по 15 січня 2010 року працював в органах прокуратури; станом на день звільнення загальний стаж його роботи складав 28 років 10 місяців та 12 днів, стаж роботи на слідчих посадах - 23 роки 05 місяців 14 днів.

25 травня 2015 року, Дніпровським районним у місті Києві військовим комісаріатом на підставі Указу Президента України від 14 січня 2015 року №15/2015 "Про часткову мобілізацію" затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 15 січня 2015 року №113-VIII, ОСОБА_1 призвано під час часткової мобілізації на військову службу, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 29 травня 2015 року №2618.

Згідно довідки військової частини пп В2970 від 21 липня 2016 року №359, ОСОБА_1 в період з 09 липня 2015 року по 29 серпня 2015 року, з 21 вересня 2015 року по 24 вересня 2015 року, з 22 лютого 2016 року по 22 липня 2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції - місті Бахмут Донецької області.

20 листопада 2017 року позивач звернувся до ГПУ із заявою щодо встановлення стажу роботи в прокуратурі для отримання нагрудного знаку "Ветеран прокуратури України", в якій просив зарахувати період участі в антитерористичній операції до стажу роботи в органах прокуратури, з розрахунку один місяць за три.

Листом від 19 грудня 2017 року №11/1-30430-08 Генеральна прокуратура України повідомила ОСОБА_1 , що вирішити позитивно питання щодо нагородження його медаллю "Ветеран прокуратури України" на теперішній час не видається за можливе, оскільки вказаною медаллю нагороджуються працівники органів прокуратури, які пропрацювали безпосередньо в органах прокуратури не менше 25 років; доводи щодо зарахування часу перебування на військовій службі в особливий період до стажу роботи за спеціальністю необґрунтовані, оскільки на час призову на військову службу він не перебував у трудових відносинах з органами прокуратури, з часу звільнення до призову на військову службу сплинуло понад 5 років.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам з урахуванням суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 16 Закону України "Про прокуратуру" незалежність прокурора забезпечується зокрема належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора.

Частиною шостою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Згідно з частиною тринадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Положеннями статті 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

У відповідності до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зокрема встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Таким чином, суд звертає увагу, що виключні повноваження щодо стосуються питань пенсійного забезпечення, у тому числі призначення та перерахунок пенсій належать органам Пенсійного фонду України, як наслідок у ГПУ відсутні повноваження на зарахування в кратному обчисленні, відповідного періоду участі позивача в антитерористичній операції до пільгового стажу, необхідного для перерахунку пенсії за вислугу років, чи переходу на інший вид пенсії.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність протиправних дій з боку ГПУ щодо відмови зарахувати час проходження військової служби в особливий період до стажу роботи в органах прокуратури необхідного для перерахунку пенсії за вислугу років, чи переходу на інший вид пенсії.

Що стосується питання зобов`язання відповідача зарахувати період мобілізації на військову службу в особливий період до спеціального та пільгового стажу, стажу роботи за спеціальністю, страхового стажу, а також стажу державної служби в потрійному розмірі, суд звертає увагу на наступне.

Матеріали справи підтверджують, що наказом ГПУ від 15 січня 2010 року №36ц, ОСОБА_1 звільнено з посади слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування кримінальних справ про злочини у сфері службової діяльності управління з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України з 15 січня 2010 року за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

У свою чергу, як встановлено судом вище, на військову службу, під час часткової мобілізації, ОСОБА_1 призвано з 25 травня 2015 року, згідно довідки Дніпровського районного у місті Києві військового комісаріату від 29 травня 2015 року №2618.

З наведеного вбачається, що участь у антитерористичній операції, позивач брав через п`ять років після звільнення з ГПУ, та у трудових відносинах під час проходження військової служби, з органами прокуратури не перебував.

При цьому, слід зазначити, що стаж роботи безпосередньо пов`язується з перебуванням особою в трудових відносинах, а стаж роботи за спеціальністю - з періодом роботи на певних посадах, а тому зарахування стажу військової служби, під час часткової мобілізації позивача не входить до повноважень ГПУ, оскільки чинним законодавством відповідних повноважень не встановлено.

Крім того, суд звертає увагу, що обов`язку чи можливості ГПУ щодо зарахування стажу іншого, ніж стаж роботи в органах прокуратури, чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Разом з тим, суд не приймає до уваги наведені в мотивувальній частині позову посилання ОСОБА_1 на протиправність відмови Генеральної прокуратури України щодо зарахування періоду участі в антитерористичній операції до стажу роботи в органах прокуратури необхідного для нагородження його медаллю "Ветеран прокуратури України", оскільки питання щодо наявності чи відсутності підстав для нагородження позивача медаллю "Ветеран прокуратури України" не є предметом даного спору, відповідно в межах спірних правовідносин дослідженню не підлягає.

Враховуючи викладене, позовні вимоги нормативно і документально не підтверджуються, та не підлягають задоволенню.

В частині дотримання позивачем строку звернення до суду та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідач зазначає, що про рішення з приводу обчислення стажу роботи слідчим в органах прокуратури без урахування періоду участі в антитерористичній операції ОСОБА_1 дізнався, отримавши відповідь ГПУ від 16 травня 2017 року №11-30430-08.

У свою чергу, позивач зазначає, що про рішення відповідача дізнався з листа ГПУ від 19 грудня 2017 року №11/1-30430-08.

Суд звертає увагу, що зміст листа ГПУ від 16 травня 2017 року №11-30430-08, копія якого наявна в матеріалах справи не містить відомостей або рішень відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні періоду участі в антитерористичній операції до стажу роботи в органах прокуратури.

Таким чином ОСОБА_1 не мав можливості дізнатися про відмову відповідача зарахувати відповідний період до стажу роботи в органах прокуратури із вказаного листа.

Оскільки строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 у межах спірних правовідносин подано з дотриманням строку звернення, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, що також вказує на відсутність підстав для його поновлення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Генеральна прокуратура України (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15; ідентифікаційний код 00034051).

Суддя В.А. Кузьменко