Ухвала суду № 83701037, 16.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

16 серпня 2019 року м. Київ№ 640/10503/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Юридичної особи за законодавством Республіки Польща Акціонерного товариства «Санок Раббер Компані» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума» про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом Юридичної особи за законодавством Республіки Польща Акціонерного товариства «Санок Раббер Компані» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про визнання протиправними дій Міністерства економічного розвитку та торгівлі України із складання документу «Остаточна інформація щодо фактів і висновків за результатами антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну пробок гумових медичного призначення походженням з Республіки Польща та Китайської Народної Республіки» надісланого супровідним листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №4411-07/12724-07 від 25.03.2019 року; скасування частково рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 17.04.2019 року № АД - 412/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну пробок гумових медичного призначення походженням з Республіки Польща та Китайської Народної Республіки», в частині згідно з яким: застосувала остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: пробки гумові медичного призначення, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 4016 99 97 90, походженням з Республіки Польща шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита для Республіки Польща - 40,65% прийняте на підставі оскаржуваного документу «Остаточна інформація щодо фактів і висновків за результатами антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну пробок гумових медичного призначення походженням з Республіки Польща та Китайської Народної Республіки» надісланого супровідним листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №4411-07/12724-07 від 25.03.2019 року.

Ухвалою суду від 18.06.2019 року відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 15.07.2019 року залучено до участі у справі №640/10503/19 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума».

09 липня 2019 року Міністерством економічного розвитку та торгівлі України подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Дане клопотання обгрунтовано тим, що відповідно до ч.3 ст.31 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за результатами антидемпінгового, антисубсидиційного або спеціального розслідування відповідно до законів України приймається рішення про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, яке може бути оскаржено в судовому порядку протягом місяця від дати запровадження відповідних заходів у порядку, встановленому законами України.

Заявник наголошує, що строк оскарження рішення від 17.04.2019 року № АД - 412/2019/4411-03 сплив 17.05.2019 року, натомість позивач звернувся з позовом лише 11.06.2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

Враховуючи необхідність вирішення клопотання Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про залишення позовної заяви без розгляду судом запропоновано позивачу направити на адресу суду обгрунтовані пояснення щодо його змісту протягом трьох днів з дня отримання даного листа.

Так, на виконання вказаного, 24.07.2019 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, зміст клопотань, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

З аналізу вказаних норм належить зробити висновок, що за загальним правилом встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Це правило застосовується, якщо іншими законами не встановлені інші строки для звернення до адміністративного суду. Строки, які встановлені іншими законами, за загальним правилом, також обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Проте, якщо у відповідному законі встановлено інший порядок обчислення строку, застосовується саме такий порядок.

У справі, яка розглядається, предметом оскарження є рішення про застосування антидемпінгових заходів, строк оскарження якого встановлений Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Так, частиною 3 статті 31 зазначеного закону передбачено, що за результатами антидемпінгового, антисубсидиційного або спеціального розслідування відповідно до законів України приймається рішення про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, яке може бути оскаржено в судовому порядку протягом місяця від дати запровадження відповідних заходів у порядку, встановленому законами України.

Отже, місячний строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення про застосування антидемпінгових заходів обчислюється, згідно з частиною 3 статті 31 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», з дати запровадження цих заходів у порядку, встановленому законами України.

З метою правильного визначення моменту, з якого вважаються запровадженими антидемпінгові заходи необхідно звернутись до відповідного порядку, що встановлений законами України.

Так, застосування остаточних антидемпінгових заходів регламентовано статтею 16 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», відповідно до частини 5 якої антидемпінгове розслідування припиняється, як правило, відповідно до рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються за таким принципом:

1) якщо Міністерство зробило остаточний позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, яка є наслідком цього демпінгу, та відповідно до статті 36 цього Закону національні інтереси потребують застосування антидемпінгових заходів;

2) при застосуванні попередніх антидемпінгових заходів Міністерство подає Комісії пропозицію про застосування остаточних антидемпінгових заходів за місяць до закінчення строку застосування зазначених попередніх заходів;

3) за пропозицією Міністерства Комісія приймає рішення про запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита та встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, який не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої відповідно до цього Закону, та може бути меншим за величину цієї маржі, якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику;

4) розмір ставки остаточного антидемпінгового мита визначається:

у відсотках до митної вартості товару, що є об`єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту;

або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту. При цьому мінімальна ціна на п`ятирічний період розраховується відповідно до частини дев`ятої статті 14 цього Закону.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита пов`язується з прийняттям відповідного рішення, а тому дата прийняття такого рішення і є датою запровадження відповідних заходів у порядку, встановленому законами України.

При цьому, поняття запровадження антидемпінгових заходів належить відрізняти від їх застосування.

Суд звертає увагу, що пунктом 2.1 оскарженого Рішення № АД-412/2019/4411-03 від 17 квітня 2019 року «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну пробок гумових медичного призначення походженням з Республіки Польща та Китайської Народної Республіки» передбачено, що остаточні антидемпінгові заходи застосовуються з моменту набрання чинності цим рішенням (через 30 днів з дня опублікування повідомлення про нього в газеті «Урядовий кур`єр»).

Тобто, з датою набрання чинності рішенням пов`язується лише початок застосування остаточних антидемпінгових заходів, але не сам факт їх запровадження.

Вказане означає, що остаточні антидемпінгові заходи запроваджено у момент прийняття відповідного рішення, тобто 17 квітня 2019 року, і саме з цієї дати, згідно з частиною 3 статті 31 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», обчислюється місячний строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення.

Таким чином, строк на оскарження рішення № АД-412/2019/4411-03 від 17 квітня 2019 року «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну пробок гумових медичного призначення походженням з Республіки Польща та Китайської Народної Республіки» закінчився 18 травня 2019 року, а позивач, звернувшись із позовом 11 червня 2019 року, пропустили встановлений законом строк.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.01.2019 року у справі №826/7768/17.

При цьому, варто зауважити, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи на вчинення певних дій.

Разом з цим, позивачем не наводяться та зі змісту позовної заяви, доданих до неї матеріалів справи та поданих клопотань (заперечень) не вбачаються поважні причини щодо пропуску строку звернення із цим позовом, як і не спростовано правову позиція Верховного Суду по цьому питанню.

Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов подано з пропуском встановленого законом строку, а підстави для його поновлення відсутні, оскільки будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Позивачем не обґрунтовано, а судом не встановлено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду із вимогами про скасування частково рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 17.04.2019 року № АД - 412/2019/4411-03, а тому позовні вимоги в цій чистині необхідно залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 205, 240, 241, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Заяву Юридичної особи за законодавством Республіки Польща Акціонерного товариства «Санок Раббер Компані про поновлення строку залишити без задоволення.

Клопотання Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити частково.

Адміністративний позов Юридичної особи за законодавством Республіки Польща Акціонерного товариства «Санок Раббер Компані» в частині позовних вимог про скасування частково рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 17.04.2019 року № АД - 412/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну пробок гумових медичного призначення походженням з Республіки Польща та Китайської Народної Республіки» - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-297 цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда