Рішення № 83700959, 19.08.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1561/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури до Олешківської міської ради Херсонської області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Олешківської міської ради № 530 від 02.02.2018 року,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач зазначає, що 02.02.2018 року сесією Олешківської міської ради прийнято рішення № 530 "Про надання дозволу громадянам на виготовлення документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність".

Вказане рішення органу місцевого самоврядування є протиправним і таким, що підлягає скасуванню виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з постанови Цюрупинського районного суду у справі № 664/735/19 від 02 травня 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 грн.

Судом, зокрема, встановлено, що ОСОБА_2 , будучи суб`єктом відповідальності згідно з пп. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції", та обізнаною з вимогами антикорупційного законодавства, у тому числі щодо запобігання та порядку врегулювання конфлікту інтересів, в порушення ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції", ч. 1 ст. 59-1 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", 02.02.2018 року, будучи обізнаною про четверте питання порядку денного 34 позачергової сесії Олешківської міської ради "Про надання дозволу громадянам на виготовлення документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність" ні в усній, ні в письмовій формі не повідомила (самостійно публічно не оголосила), маючи реальну можливість без жодних перешкод це зробити, під час засідання на вказаній сесії про наявність у неї реального конфлікту інтересів між приватним (майновим) інтересом, зумовлений сімейними стосунками, та її представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення під час виконання зазначених повноважень, при розгляді четвертого питання порядку денного "Про надання дозволу громадянам на виготовлення документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність", зокрема щодо надання дозволу на розробку проекту із землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 , яка є дочкою ОСОБА_2 .

Таким чином, у ОСОБА_2 виник приватний (майновий) інтерес та особиста зацікавленість, зумовлені сімейними стосунками з ОСОБА_1 , спрямовані на отримання її близькою особою, дочкою, у власність земельної ділянки площею 0,600 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати п.1.11 рішення Олешківської міської ради № 530 від 02.02.2018 "Про надання дозволу громадянам на виготовлення документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність" в частині "надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд: ОСОБА_1 на земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0600 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , згідно заяви".

Ухвалою суду від 30.07.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Призначено судове засідання на16.08.2019 року.

14.08.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що до міської ради надійшли звернення громадян про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. У зв`язку з відсутністю підстав для відмови у задоволенні цих звернень був підготовлений відповідний проект рішення та винесений на розгляд тридцять четвертої позачергової сесії, яка відбулася 2 лютого 2018 р.

Олешківська міська рада при винесенні даного рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, не порушувала відповідних приписів законодавства. Несвоєчасне винесення земельних питань на розгляд ради призвело би до порушення земельних прав громадян та виникнення спору про визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду їх заяв про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є вирішенням питання про передачу її у власність, а лише засвідчує намір про таку передачу.

Рішення Олешківської міської ради від 02.02.2018 № 530 "Про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації щодо передачі земельних ділянок у власність" є обґрунтованим, прийнятим з додержанням відповідних норм чинного законодавства, підстав для його скасування немає.

16.08.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що при виникненні конфлікту інтересів у депутата міської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

У даних правовідносинах порушено антикорупційне законодавство, яке є спеціальним, що, в свою чергу, призвело і до порушення вимог земельного законодавства у сфері ефективного використання земель.

16.08.2019 року від прокурора та представника відповідача надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, причини неявки невідомі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

19.01.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Олешківського міського голови ОСОБА_4 із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Олешківської міської ради від 02.02.2018 року № 530 "Про надання дозволу громадянам на виготовлення документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність" вирішено надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зокрема: п. 1.11. ОСОБА_1 земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0600 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , згідно заяви.

Відповідно до постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 02.05.2019 року у справі № 664/735/19 визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та піддано її адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 (три тисячі чотириста) грн.

Цюрупинським районним судом Херсонської області встановлено, у ОСОБА_2 виник приватний (майновий) інтерес та особиста зацікавленість, зумовлені сімейними стосунками з ОСОБА_1 , спрямовані на отримання її близькою особою, дочкою, у власність земельної ділянки площею 0,600 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, всупереч вимогам ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції", ч. 1 ст. 59-1 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" 02.02.2018 року ОСОБА_2 прийняла участь у голосуванні та проголосувала за рішення Олешківської міської ради від 02.02.20189 року № 530, згідно з яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянку у власність в м. Олешки.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 27.05.2019 року постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 02.05.2019 року залишено без змін.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У частині першій статті 10 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У статті 45 названого Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори.

Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

Згідно з частиною дванадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

У статті 59-1 цього Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

Терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".

Закон "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.

У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються:

близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта;

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень .

Статтею 3 Закону № 1700-VII визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно з підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У статті 35 Закону № 1700-VII передбачено спеціальні правила, особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування

Зазначено, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Тобто, при виникненні конфлікту інтересів у депутата міської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Разом з тим у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до пункту 1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року № 839 (далі - Методичні рекомендації) зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Орган, наділений спеціальною компетенцією - Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), відповідно до пункту 15 статті 11 Закону № 1700-VII витлумачив застосування положень статті 59-1 Закону № 280/97-ВР та частини другої статті 35 Закону № 1700-VII, зазначивши, що у такій ситуації перевагу має спеціальний закон, яким є Закон № 1700-VII.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 стосовно розгляду питання щодо наявності та врегулювання конфлікту інтересів при підготовці та розгляді питань порядку денного тридцять четвертої позачергової сесії Олешківської міської ради VII скликання до постійної комісії, уповноваженої здійснювати контроль за дотриманням вимог частини першої статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не зверталась.

Крім того, у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII передбачено, що про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. З урахуванням вимог статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР необхідно зазначити, що про наявність такого конфлікту інтересів мав заявити і член відповідної постійної комісії міської ради, до обов`язків якої входить урегулювання конфлікту інтересів у депутатів міської ради чи будь-який депутат міської ради, якому було відомо про родинні зв`язки між депутатом міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка просила надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону № 1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи суб`єктом відповідальності згідно з пп. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" брала участі у голосуванні на засіданні сесії міської ради за прийняття рішення № 530 від 02.02.2018 року "Про надання дозволу громадянам на виготовлення документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність", зокрема ОСОБА_1 , яка є її дочкою.

Таким чином, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

Щодо наявності у заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області адміністративної процесуальної дієздатності щодо звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 року по справі № 826/15338/18, від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17.

Крім того, згідно з частиною першою статті 67 Закону № 1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Таким чином, Законом № 1700-VII передбачено право звернення прокурора до суду з позовом про визнання рішення незаконним, виданого (прийнятого) з порушенням вимог цього Закону.

Щодо посилання відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Посилання відповідача про те, що про оскаржуване рішення прокуратурі стало відомо при забезпеченні участі у розгляді Цюрупинським районним судом адміністративної справи відносно ОСОБА_2 , суд вважає необґрунтованим.

Право звернення до суду у прокурора з`явилося з 27.05.2019 року після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 664/735/19 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

До суду заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури звернувся 29.07.2019 року в межах строку передбачено ст. 122 КАС України.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів та правових позицій судів вищих інстанцій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати п.1.11 рішення Олешківської міської ради №530 від 02.02.2018 року "Про надання дозволу громадянам на виготовлення документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність" в частині "надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд: ОСОБА_1 на земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0600 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , згідно заяви".

Стягнути на користь прокуратури Херсонської області (код ЄДРПОУ 04851120, вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 73000) за рахунок бюджетних асигнувань Олешківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059941, вул. Гвардійська, 30, м. Олешки, Херсонська область, 75100) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Варняк С.О.

кат. 109020100