Рішення № 83700935, 15.08.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року справа № 580/1647/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаський обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаський обласний військовий комісаріат, в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача (пункт 92 протоколу №41 від 05.04.2019) про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходження військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 26.12.1987 по 07.03.1988 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження дійсної строкової служби. 17.11.1993 позивачу встановлено третю групу інвалідності, а 11.09.2018 - 1 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач звернувся до Черкаського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013. Проте, відповідно до пункту 92 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги №41 від 05.04.2019, за результатами розгляду заяви позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з тих підстав, що зміна групи інвалідності відбулася понад тримісячний строк після звільнення зі служби. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.

Ухвалою суду від 27.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 11.06.2019 без повідомлення учасників справи.

Відповідач 05.06.2019 отримав ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 27.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаський обласний військовий комісаріат 31.05.2019 отримав ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 27.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак пояснень щодо позову не надав.

Дослідивши подані письмові докази суд встановив наступне.

Згідно з копією військового квитка НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 з 30.11.1963 по 08.10.1966 проходив строкову військову службу.

Відповідно до довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України №51/1/4736 від 08.04.1999 позивач як військовозобов`язаний з 27.12.1987 по 07.03.1988 був призваний на спеціальні збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 23.09.1994 та вкладки серії НОМЕР_2 від 08.08.1997 позивач має статус особи, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС №1386 від 21.12.2018 захворювання позивача пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з довідкою серії МСЕ №111475 від 17.11.1993 позивачу з 17.11.1993 встановлено 3 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №126892 від 12.09.2018 позивачу з 11.09.2018 встановлено 1 групу інвалідності безстроково внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За результатами розгляду поданої позивачем заяви та документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене протоколом №41 від 05.04.2019, відповідно до пункту 92 якого комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги: ОСОБА_1 , якого 24.09.1966 звільнено зі строкової військової служби та 17.11.1993 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (довідка МСЕК серія 2-18АД №111175 від 17.11.1993), а 11.09.2018 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю 1 групи внаслідок цієї ж причини (довідка МСЕК серія 12 ААБ №126892 від 11.09.2018). Заявник брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, тобто після звільнення його з військової служби як військовозобов`язаного, призваного на військові збори, а не військовослужбовця. Заявнику інвалідність встановлена понад 3-місячний термін.

Вважаючи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частина перша статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 26.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) встановлює, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, законодавством визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності.

Тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу інвалідності (первинно та повторно), причини якої пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (листопад 1993 року, вересень 2018 року).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону № 2011-XII (в редакції, чинній на момент повторного встановлення інвалідності - 12.09.2018) дія цього Закону поширюється на військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Отже, цією нормою встановлено особливий порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов`язаним або резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, тобто є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги таким особам, зокрема:

особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов`язаним або резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

визначений час настання інвалідності - при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві.

Аналогічний підхід закріплено Порядком №975.

Водночас, пунктом 8 Порядку №975 передбачено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Судом встановлено, що позивач проходив строкову військову службу з 30.11.1963 по 08.10.1966.

Після звільнення з військової служби в запас, перебуваючи у статусі військовозобов`язаного, позивач був призваний на військові збори та в період з 27.12.1987 по 07.03.1988 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивачу вперше встановлено 3 групу інвалідності з 17.11.1993 внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 11.09.2018 під час повторного огляду позивачу встановлено 1 групу інвалідності з тієї ж причини.

Враховуючи те, що позивачу повторно встановлено (змінено) групу інвалідності в понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Крім того, відповідно до ст. 16 Закону № 2011-XII (в редакції чинній на момент первинного встановлення інвалідності - 17.11.1993, яка діяла до 01.01.2007) військовослужбовці, а також військовозобов`язані, призвані на збори, підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов`язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови державного обов`язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов`язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 N 488 (далі - Умови страхування), яка втратила чинність 24.01.2014.

Відповідно до п. 1 Умов страхування державне обов`язкове особисте страхування військовослужбовців і військовозобов`язаних, призваних на збори, проводиться Національною акціонерною страховою компанією "ОРАНТА" за рахунок коштів державного бюджету, що виділяються Міністерству оборони, Міністерству транспорту та зв`язку, Національній гвардії, Адміністрації Державної прикордонної служби, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки та іншим військовим формуванням, що створені Верховною Радою України*.

Згідно з пп. «б» п 6 Умов страхування Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" виплачує страхові суми: у разі втрати застрахованим працездатності, що сталася внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних в період проходження служби (зборів), - у розмірі залежно від ступеня втрати працездатності, що визначається у процентному відношенні до загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Пункт 7 Умов страхування визначає, що вимоги щодо виплати страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть пред`явити Національній акціонерній страховій компанії "ОРАНТА" протягом трьох років з дня настання страхової події.

Згідно з п. 8 Умов страхування при настанні страхових подій, передбачених пунктом 6 цих Умов, виплата страхових сум провадиться Національною акціонерною страховою компанією "ОРАНТА" за місцем постійного проживання застрахованого шляхом їх перерахування на особовий рахунок одержувача у відповідній установі банку, видачі чека або поштового переказу за його рахунок.

Під час судового розгляду справи встановлено, що під час первинного огляду 3 група інвалідності встановлена позивачу 17 листопада 1993 року.

З огляду на те, що з моменту первинного встановлення інвалідності позивачу минуло 25 років, виплата страхової суми відповідно до ст. 16 Закону № 2011-XII (в редакції, чинній на момент первинного встановлення інвалідності - 17.11.1993), Умов страхування не може бути здійснена.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03167, код ЄДРПОУ 07735288) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя А.В. Руденко