Ухвала суду № 83700413, 19.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 серпня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/3026/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2019 року (згідно відбитку поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про:

- визнання протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 12.07.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи;

- зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №150, видане КДКА Полтавської області 03.08.1993) та ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №117, видане КДКА Полтавської області 03.08.1993. дія якого зупинена 19.01.2005 у зв`язку з призначенням на посаду судді Кобеляцького районного суду Полтавської області) у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

Як слідує з матеріалів позову, предметом спору у даній справі є дві немайнові вимоги про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, які мають бути оплачені судовим збором в розмірі 1536,80 грн.

Позивачем до позовної заяви документ про сплату судового збору в розмірі 1536,80 грн не додано.

Натомість, до позовної заяви додано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" як такого, що засуджений до покарання у виді довічного позбавлення волі та не має будь яких доходів.

Оцінюючи обґрунтованість вказаного клопотання, суд зауважує, що згідно із частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також, положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене у позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Довідкою Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)" від 14.06.2019 №15/14-5, виданою на засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 1983 р.н., підтверджено, що станом на 14.06.2019 на особовому рахунку останнього кошти відсутні, річний дохід за 2018 рік складає 0,00 грн, дохід за січень-травень 2019 року складає 0,00 грн.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що ОСОБА_1 на даний час є засудженим до довічного позбавлення волі та утримується у Державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" і розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а отже майновий стан ОСОБА_1 перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством України порядку і розмірі, суд дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від оплати судових витрат у справі №440/3026/19.

Отже, клопотання позивача про звільнення від оплати судового збору підлягає задоволенню.

Водночас, за змістом частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами четвертою та п`ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Така вимога висувається до кожного документу окремо.

Відповідність копії документа оригіналу засвідчується шляхом проставлення відмітки про засвідчення копії документа, які складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади (за наявності), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч наведеним положенням процесуального закону позивачем до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги додано копії документів згідно переліку, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.

Також, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб /частина друга статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України/.

Згідно зі статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

До позовної заяви не додано доказів адміністративної процесуальної правосуб`єктності особи, що підписала позовну заяву - позивача (належним чином завірених копій його паспорту та ідентифікаційного коду).

Отже, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 169 цього Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги наведене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача про звільнення від оплати судового збору - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі №440/3026/19.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- двох примірників засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством, копій доданих до позовної заяви документів (один для суду, інший - для направлення його відповідачу);

- доказів адміністративної процесуальної правосуб`єктності особи, що підписала позовну заяву - позивача (належним чином завірених копій його паспорту та ідентифікаційного коду);

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, які подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В. Гіглава