Рішення № 83700407, 19.08.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 серпня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3170/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ) до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (вул. Історична, 81, смт. Білокуракине, Луганська область, 92200) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Білокуракинське ОУПФ України Луганської області), з такими вимогами:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Білокуракинського об`єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи на підземних роботах на умовах повного робочого дня за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, роботу позивача в Шахтоуправлінні ім. М.В. Фрунзе в.о. «Ровенькиантрацит»:

- за період з 15.05.1986 по 16.09.1986 в якості учня гірника підземного, 4 місяця 1 день;

- за період з 30.03.1987 по 28.04.1987 в якості учня гірника підземного, 28 днів

- за період з 16.08.1989 по 25.11.1993 в якості гірничого майстра підземного, 4 роки 3 місяці 2 дні;

в Ровеньковському шахтопрохідному управлінні № 6 тресту Антроцитвуглебуд: за період з 29.11.1993 по 03.01.1994 в якості підземного горноробочого 26 днів за період з 04.01.1994 по 11.04.1995 в якості проходчика, рік 2 місяці 22 дні;

в Шахті ім. М.В. Фрунзе в.о. «Ровенькиантрацит»: за період з 03.05.1995 по 19.12.1996 в якості проходчика 1 рік 7 місяців 14 днів

- за період з 20.12.1997 по 14.17.1998 в якості гірника го 1 рік 5 місяців 23 дні.

2. зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до стажу роботи на підземних роботах на умовах повного робочого дня за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, роботу: в Шахтоуправлінні ім. М.В. Фрунзе в.о. «Ровенькиантрацит»: за період з 15.05.1986 по 16.09.1986 в якості учня гірника підземного, 4 місяця 1 день;

- за період з 30.03.1987 по 28.04.1987 в якості учня горноробочого підземного, 28 днів

- за період з 16.08.1989 по 25.11.1993 в якості гірничого майстра підземного, 4 роки 3 місяці 2 дні;

в Ровеньковському шахтопрохідному управлінні № 6 тресту Антроцитвуглебуд: за період з 29.11.1993 по 03.01.1994 в якості підземного горно робочого 26 днів за період з 04.01.1994 по 11.04.1995 в якості проходчика, рік 2 місяці 22 дні;

в Шахті ім. М.В. Фрунзе в.о. «Ровенькиантрацит»: за період з 03.05.1995 по 19.12.1996 в якості проходчика 1 рік 7 місяців 14 днів

- за період з 20.12.1997 по 14.17.1998 в якості гірника 1 рік 5 місяців 23 дні.

3. здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог абзацу четвертого ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» починаючи з 24.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.05.2019 позивач звернувся до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про перерахунок пенсії та зарахування до пільгового стажу за списком 1 періодів роботи з 15.05.1986 по 14.07.1998, оскільки при розрахунку пенсії за раніше поданою заявою від 24.01.2019 відповідачем не були включені до пільгового стажу періоди роботи з 15.05.1986 по 14.07.1998.

Листом від 24.05.2019 позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії та зарахуванні до пільгового стажу пільгового стажу роботи за списком - 1 періодів роботи з 15.05.1986 по 14.07.1998 у зв`язку з тим, що надані позивачем уточнюючі довідки не можуть бути враховані для обчислення розміру пенсії, так як не відповідають вимогам чинного законодавства та не підтверджується первинними документами, оскільки вказані в довідках підприємства знаходяться на території, не підконтрольній українській владі, тому підстави для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 15.05.1986 по 14.07.1998 відсутні.

З відмовою Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області позивач не згоден, вважаючи її такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

Відповідачем 05.08.2019 за вх. № 41003/2019 надано до суду відзив на позовну заяву (арк.спр. 39-41), в якому, зазначив, що ОСОБА_1 24.01.2019 звернувся до управління за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяви управлінням прийнято рішення від 27.03.2019 №123750000413про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 з 24.01.2019.

Загальний стаж для обчислення пенсії склав 28 років 9 місяців 25 днів, в тому числі робота за Списком №1 - 14 років 4 дня. Пільговий стаж зараховано за даними по спецстажу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з 26.12.2001 по 29.11.2016 відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (зі змінами). Зазначеним порядком передбачено, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватись за даними, наявними р реєстрі застрахованих осіб Державного соціального страхування.

13.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою, оформленою відповідно до Закону України «Про звернення громадян» про перерахунок пенсії, з урахуванням періодів роботи в Шахтоуправлінні ім. М.В. Фрунзе в.о. «Ровенькиантрацит» з 16.09.1989 по 25.11.1993 в якості гірничого майстра підземного, в Ровеньківському шахтопрохідному управлінні № 6 тресту Антрацитвуглебуд з 29.11.1993 по 03.01.1994 в якості підземного гірника з 04.01.1994 по 11.04.1995 в якості проходчика, в Шахті ім. М.В. Фрунзе в.о. «Ровенькиантрацит» з 03.05.1995 по 19.12.1996 в якості прохідника, з 19.05.1997 по 14.07.1998 в якості гірника.

24.05.2019 року управлінням за вихідним 14/К-14 позивачу надано відповідь на звернення, рішення про відмову в перерахунку пенсії управлінням не приймалось.

Оскільки, підприємства які видавали довідки, що уточнюють особливий характер роботи, на час видання спірних довідок розташовані та зареєстровані на території, яка не підконтрольна українській владі, врахувати при перерахунку пенсії довідки від 03.2017 року №358, 359, 364, які видані відокремленим підрозділом «Шахтоуправління Ясенівське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» неможливо, отже зазначені довідки є недійсними на території України та не створюють жодних правових наслідків.

На підставі вищевикладеного відповідач просив в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк.спр. 1-2).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_2 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України, картки платника податків (арк. спр. 7), довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 8).

24.01.2019 позивач звернувся до Білокуракинського ОУПФ України Луганської області із заявою № 50 про призначення пенсії за віком (робота за списком 1) (арк. спр. 53-54), надавши документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документ про місце проживання, заяву про призначення/перерахунку пенсії, паспорт НОМЕР_2 , трудову книжки від № НОМЕР_3 , військовий квиток НОМЕР_4 , Диплом (свідоцтво, атестат) про навчання НОМЕР_5, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи 921-5000011354, документи про стаж № 60 від 01.04.1995, № 257 від 05.04.1995, 389 від 19.05.1997, 136 від 04.05.2000, 328 від 09.04.2004, 984 від 05.06.2002, 789 від 06.06.2007, 700 від 01.06.2012, 169 від 03.04.2013. Відповідно до заяви про призначення пенсії № 50 від 24.01.2019 позивачу призначено пенсію за віком (робота за списком 1), що визнається відповідачем і не є спірним питанням у даній справі (арк. спр. 53-54).

Згідно із протоколом призначення пенсії від 27.03.2019 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1) з 24.01.2019, повний страховий стаж становить 42 роки 9 місяців 25 днів, страховий стаж до 01.01.2004 - 16 років 6 місяців 9 днів, страховий стаж після 2004 - 12 років 3 місяці 16 днів, робота за списком 1 - 14 років 4 дні (арк.спр. 43).

13.05.2019 позивач звернувся із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії та врахування відомостей трудової книжки та довідок надавши довідки про трудовий стаж на 4 аркушах та довідку про заробітну плату (арк. спр. 135).

24.05.2019 за № 14/К-14 відповідачем направлено позивачу лист, в якому зазначив, що загальний стаж роботи складає 28 років 9 місяців 25 днів, в тому числі робота за списком 1-14 років 0 місяців 0 днів. Пільговий стаж роботи зарахований відповідно до п. 20 Порядку підтвердження стажу згідно даних реєстру застрахованих осіб з 26.12.2001 по 29.11.2016.

Згідно записів трудової книжки позивач працював в Шахтоуправлінні ім. М. В. Фрунзе в.о. «Ровенькиантрацит» з 16.09.1989 по 25.11.1993 в якості гірничого майстра підземного, в Ровеньківському шахтопрохідному управлінні № 6 тресту Антрацитвуглебуд з 29.11.1993 по 03.01.1994 в якості підземного гірника, з 04.01.1994 по 11.04.1995 в якості проходчика, в Шахті ім. М. В. Фрунзе в.о. «Ровенькиантрацит» з 03.05.1995 по 19.12.1996 в якості прохідника, з 19.05.1997 по 14.07.1998 в якості гірника. Зарахувати до пільгового стажу період роботи за записом в трудовій книжці не має законних підстав, оскільки відсутні відомості про роботу повний робочий день саме в щкідливих умовах праці та відомості про періоди відволікань від роботи, які не зараховуються до пільгового стажу (надання відпусток без збереження заробітної плати, тощо).

Особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території визначено Законом України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (Далі - Закон № 1207). Оскільки згідно із зазначеним законом будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважаються незаконними - будь-який акт (ріщення, документ), виданий вищезазначеними органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків, тому довідки від 03.2017 № 358, 359, 364 надані Відокремленим підрозділом «Шахтоуправління Ясенівське» ТОВ ДТЕК «Ровенькиантрацит», не підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене, підстави для зарахування до пільгового стажу період роботи в Шахтоуправлінні ім. М. В. Фрунзе в.о. «Ровенькиантрацит» з 16.09.1989 по 25.11.1993 в якості гірничого майстра підземного, в Ровеньківському щахтопрохідному управлінні № 6 тресту Антрацитвуглебуд з 29.11.1993 по 03.01.1994 в якості підземного гірника з 04.01.1994 по 11.04.1995 в якості проходчика, в Шахті ім. М. В. Фрунзе в.о. «Ровенькиантрацит» з 03.05.1995 по 19.12.1996 в якості прохідника, з 19.05.1997 по 14.07.1998 в якості гірника відсутні (арк. спр. 140-142).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зареєстровано в Міністерстві юстиції 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць).

Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон № 1058 доповнено розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Спірним питанням у даній справі є наявність чи відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу за роботу позивача в Шахтоуправлінні ім. М.В. Фрунзе в.о. «Ровенькиантрацит» за період з 15.05.1986 по 16.09.1986 в якості учня гірника підземного, 4 місяця 1 день; за період з 30.03.1987 по 28.04.1987 в якості учня гірника підземного, 28 днів; за період з 16.08.1989 по 25.11.1993 в якості гірничого майстра підземного, 4 роки 3 місяці 2 дні; в Ровеньковському шахтопрохідному управлінні № 6 тресту Антроцитвуглебуд: за період з 29.11.1993 по 03.01.1994 в якості підземного гірника 26 днів за період з 04.01.1994 по 11.04.1995 в якості проходчика, рік 2 місяці 22 дні; в Шахті ім. М.В. Фрунзе в.о. «Ровенькиантрацит»: за період з 03.05.1995 по 19.12.1996 в якості проходчика 1 рік 7 місяців 14 днів за період з 20.12.1997 по 14.17.1998 в якості гірника 1 рік 5 місяців 23 дні.

Щодо доводів відповідача, викладених у листі від 24.05.2019 № 14/К-14, про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу вищезазначених періодів, суд зазначає таке.

У трудовій книжці НОМЕР_3 , яка видана 17.09.1986 на ім`я ОСОБА_1 , містяться, зокрема, такі записи:

1. 15.05.1986. Прийнятий на посаду учня гірника підземного 2 розряду з повним робочим днем під землею;

2. 16.09.1986. Звільнений по закінченню виробничої практики

3. 30.03.1987. Прийнятий на посаду учня гірника підземного 1 розряду з повним робочим днем під землею;

4. 28.04.1987. Звільнений у зв`язку з закінченням виробничої практики.

5. 01.07.1987. Служба в лавах

6. 10.05.1989. Радянської армії.

7. 16.08.1989. Прийнятий на посаду гірського майстра з повним робочим днем під землею.

8. 25.11.1993. Звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

9. 29.11.1993. Прийнятий підземним гірником 1 розряду з повним робочим днем під землею

10. 04.01.1994. Переведено прохідником 4 розряду під землею з повним робочим днем під землею.

11. 11.04.1995. Звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

12. 03.05.1995. Прийнятий прохідником 5 розряду під землею з повним робочим днем на дільниця УПР-2

13. 28.06.1995. Записаний в «не зрозумілий текст»

14. 20.12.1996. Переведений гірником підземним по ремонт гірських вагонів 4 розряду з повним робочим днем під землею ВПУ-1.

15. 19.05.1997. За результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по списку 1.

16. Перейменування шахти ім. Фрунзе на АТ «Шахта ім. Фрунзе» в.о. «Ровенькиантрацит».

17. 14.07.1988. Звільнений за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом №1788 (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

З системного аналізу зазначених норм можна дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Трудовою книжкою позивача підтверджується, що за результатами атестації робочих місць підтверджено право виходу на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, запис 15 (арк.спр. 10).

Таким чином, посилання відповідача на те, що періоди роботи позивача з 15.05.1986 по 16.09.1986, з 30.03.1987 по 28.04.1987, з 16.08.1989 по 25.11.1993, з 29.11.1993 по 03.01.1994, з 04.01.1994 по 11.04.1995, з 03.05.1995 по 19.12.1996, з 20.12.1997 по 14.17.1998 неможливо зарахувати у зв`язку з відсутністю інформації про проведення атестації робочого місця є необґрунтованими.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суду в постановах від 12 лютого 2019 року у справі №337/1297/17 (2-а/337/118/2017) та від 21 березня 2019 року у справі №227/4564/16-а.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на те, що для підтвердження пільгового стажу позивач повинен був надати уточнюючі довідки підприємства, є також необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, відповідними записами у трудовій книжці позивача, в тому числі щодо атестації робочих місць підтверджено зайнятість на посаді, яка надає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ч. 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у спірні періоди, а тому посилання відповідача, як на підставу для не врахування до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача є необґрунтованими та безпідставними.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження зайнятість на згаданих вище роботах надано до суду довідки про заробітну плату від 23.03.2017 за №№ 363, 364 та довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 23.03.2017 за №№ 358, 359, 360 та б/н без дати (арк.спр. 14, 15, 19, 28-32).

Разом з тим, судом встановлено, що вказані довідки позивачем разом із заявою про призначення пенсії від 24.01.2019 до Білокуракинського об`єднаного управлінням Пенсійного фонду України Луганської області не надавались, тобто відповідач їх не досліджував та не надав їм оцінки при призначенні пенсії.

Проте, позивачем під час звернення до відповідача із заявою невстановленого зразка про перерахунок пенсії 13.05.2019, надано довідки про підтвердження трудового стажу на 4 аркушах, про заробітну плату на 1 аркуші (арк. спр. 135).

Відповідно до Порядку 22-1 (пункт 4.1 розділу IV) особа повинна звертається із заявою про призначення/перерахунку пенсії встановленого зразка.

Відповідач листом № 14/К-14 від 24.05.2019 надав оцінку довідкам та повідомив позивача про те, що у відповідності до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон №1207) надані довідки позивачем є недійсними та не створюють правових наслідків (арк. спр. 13, 140).

Спірні періоди роботи позивача підтверджуються довідками про наявність трудового стажу для призначення пенсії навіть за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме: довідки про заробітну плату від 23.03.2017 за №№ 363, 364 та довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 23.03.2017 за №№ 358, 359, 360 та б/н без дати, які завірені печаткою відокремленими підрозділами ТОВ ДТЕК «Ровенькиантрацит» - підприємствами, які перебувають на тимчасово окупованій території.

Щодо зазначених довідок, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів. Так, у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Україною, відповідно до Закону № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи (Намібійські винятки), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення позивача.

Суд приймає до розгляду зазначені довідки.

Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала таку довідку.

Суд критично оцінює посилання відповідача щодо завірення довідок печатками підприємств, які перебувають на непідконтрольній українській владі території з огляду на те, що ТОВ ДТЕК «Ровенькиантрацит», перереєструвалося на підконтрольній владі території України за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 30/1, здійснює свою фінансово - господарську діяльність в правовому полі України.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що подані позивачем довідки містять усі необхідні відомості про трудовий стаж позивача у визначений спірний період, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати.

При цьому, суд звертає увагу, що вищезазначені довідки містять необхідну інформацію для обчислення пільгового стажу, а саме вказівку на кількості днів відпусток без збереження заробітної плати, періоди відсутності спусків для виконання підземних робіт, наявність прогулів, тощо.

Тобто, вказані довідки повинні бути враховані відповідачем при визначенні пільгового стажу позивача.

Отже, судом встановлено, що позивачем виконані вимоги чинного законодавства у повному обсязі, а відповідач безпідставно, без обґрунтування своєї позиції відмовляє зарахувати позивачу спірні періоди роботи до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд зазначає, у вищевказаних довідках зазначено наступні відомості: анкетні дані особи на ім`я якої видано довідку, найменування підприємства де особа працювала повний робочий день під землею, професію (посаду), вид робіт, яку виконувала особа, період виконання робіт та додаткові відомості (про перебування особи в безоплатній відпустці, навчальні курси, прогули, перебування на лікарняному), які необхідно враховувати при призначенні пенсії.

Посади, зазначені у вказаних довідках, відносяться до працівників: зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах, вказаних у Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

В заяві позивача про призначення пенсії від 24.01.2019, зареєстрована за № 50, зазначено перелік документів, наданих для призначення пенсії. Разом з цим відповідачем не вказано переліку документів, яких не недостатньо для призначення пенсі.

Вказане свідчить про те, що відповідачем надано оцінку документам позивачем та зроблено висновок про їх достатність для призначення пенсії у відповідності до записів у трудовій книжці.

Слід зазначити, що п.п. 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління встановлено, що управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

В матеріалах справи відсутні відомості, що відповідач пропонував позивачу при вирішенні питання про призначення пенсії надати довідки про підтвердження наявного трудового стажу з метою уточнення його характеру та тривалості.

Разом з тим за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 24.01.2019 зареєстрованою за № 50 неправильно обчислено страховий стаж на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

- визнати протиправними дії Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, які полягають у неправильному обчисленні страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за заявою від 24.01.2019 та зобов`язати відповідача повторно розглянути вказану заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні вимоги про визнати протиправним та скасувати рішення Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу певні періоди його роботи гірником, проходчиком та гірничим майстром підземним слід відмовити з огляду на таке.

Порушене право позивача полягає у неправильному обчисленні територіальним органом Пенсійного фонду України страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а не у відмові зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах певних періодів роботи. Крім того, відповідачем зараховані до страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, 14 років 4 дні.

Відповідачем розглянуто заяву про перерахунок пенсії від 13.05.2019 в порядку Закону України «Про звернення громадян», та рішення про відмову не приймалось.

У межах спірних правовідносин способом судового захисту порушеного права є визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, які полягають у неправильному обчисленні страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Дії, які суб`єкту владних повноважень необхідно вчинити у межах спірних правовідносин з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, - провести перерахунок страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, обраний позивачем спосіб судового захисту не відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах не є необхідним.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Що стосується вимог позивача щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу певні періоди роботи позивача та здійснити перерахунок пенсії, суд зазначає таке.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону № 1058-IV, з урахуванням висновку суду.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією № 15 від 15.07.2019. (арк.спр. 2-а).

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

При цьому предметом спору у даній справі є неправильне обчислення страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та зобов`язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.

Відповідно, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.

З огляду на те, що судом встановлено неправильне обчислення позивачу страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають частковому задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, які полягають у неправильному обчисленні страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за заявою від 24.01.2019, зареєстрованою за № 50.

Зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: 92200, Луганська область, Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вулиця Історична, будинок 81, код за ЄДРПОУ 41246789) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_2 ) від 24 січня 2019 року, зареєстровану за № 50, про призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: 92200, Луганська область, Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вулиця Історична, будинок 81, код за ЄДРПОУ 41246789) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя Т.В. Смішлива