Рішення № 83700208, 19.08.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 серпня 2019 року Справа № 280/3114/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренко М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років рішенням № 39/827/07 від 12.04.2019 року;

- зобов`язати відповідача здійснити призначення позивачу пенсії за вислугу років з 11 квітня 2019 року;

- зобов`язати відповідача здійснити призначення позивачу пенсії згідно із ст. 40-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи;

- зобов`язати відповідача після призначення пенсії невідкладно видати позивачу пенсійне посвідчення;

- зобов`язати відповідача здійснити виплату призначеної позивачу пенсії згідно із ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи, за період з 11.04.2019 року, а в подальшому довічно здійснювати належні позивачу виплати пенсії за вислугу років щомісячно, без обмежень та оподаткування.

Ухвалою суду від 01.07.2019 вказаний позов було залишено без руху.

Ухвалою суду від 22.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/3114/19.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 11.04.2019 він звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Зазначає, що рішенням комісії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя від 12.04.2019 №39/827/07 з вирішення спірних питань щодо застосування норм пенсійного забезпечення при призначенні, перерахунку та виплаті пенсій відмовлено йому в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Підставою для такої відмови визначено відсутність у заявника на день звернення необхідної, передбаченої статтю 86 Закону України «Про прокуратуру», вислуги років 24 роки. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку із чим просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 01.07.2019 вказаний позов було залишено без руху.

Ухвалою суду від 22.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3114/19.

Ухвалою суду від 19.08.2019 задоволено клопотання відповідача про заміну сторони правонаступником та здійснено процесуальне правонаступництво первинного відповідача - Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідач позов не визнав, надавши свій письмовий відзив від 07.08.2019 року вх.№32704. Зазначає, що правові підстави для призначення пенсії позивачу, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції від 26.07.2001), відсутні, оскільки, на момент звернення 11.04.2019 позивача до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за вислугу років Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ втратив чинність. На сьогоднішній день діє редакція Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII. Крім того, відповідно до положень діючого Закону України «Про прокуратуру» у позивача недостатньо стажу для призначення пенсії за вислугою років як працівнику прокуратури. З наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позовних вимоги.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Приписами ч. 2 ст. 263 КАС України, визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням комісії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя від 12.04.2019 №39/827/07 з вирішення спірних питань щодо застосування норм пенсійного забезпечення при призначенні, перерахунку та виплаті пенсій відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Підставою для такої відмови визначено відсутність у заявника на день звернення необхідної, передбаченої статтю 86 Закону України «Про прокуратуру», вислуги років 24 роки.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до органу Пенсійного фонду про призначення пенсії), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 № 2663-III) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

01.10.2011 набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, згідно з яким ч.1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII замінено двома частинами такого змісту: «Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;

- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років;

- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років;

- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років;

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років;

- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.».

Відповідно до змін, внесених до вказаної правової норми згідно з Законами України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII, який набрав чинності 01.05.2014, «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, розмір пенсії у відсотковому відношенні до заробітної плати зменшено і незалежно від стажу роботи становить: з 01.05.2014 - 70%, з 01.01.2015 року - 60%.

01.04.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, у п. 5 Прикінцевих положень якого визначено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про прокуратуру».

15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, відповідно до пп. 1 п. 3 р. XII «Прикінцеві положення» якого норми Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII втратили чинність, крім, зокрема ч.ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача за призначенням пенсії регулюється правилами ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, відповідно до ч.ч. 1, 2 якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їх місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що спірні правовідносини підлягають вирішенню за нормами Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VI, оскільки позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії 11.04.2019.

З рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 12.04.2019 №39/827/07 вбачається, що стаж позивача за вислугу років складає 20 років 0 місяців 19 днів, в тому числі вислуга років на посадах згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» становить 17 років 08 місяців 06 днів, проте, відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років.

Таким чином, станом на дату звернення позивача до територіального пенсійного органу необхідними умовами для призначення йому пенсії за вислугу років були: а) вислуга років - 24 роки; б) стаж на посадах прокурорів - 14 років.

З огляду на те, що вислуга років позивача станом на час звернення із заявою про призначення пенсії, є меншою від 24 років стажу, визначеного ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, суд приходить до висновку про те, що такий стаж не надає право позивачу на призначенні пенсії за вислугу років, а відтак відмова пенсійного органу є законною та обгрунтоваю.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 26.04.2018 у справі №404/247/17 (2-а/404/194/17), адміністративне провадження № К/9901/43930/18 та в постанові від 08.04.2018 у справа № 404/6220/16-а (2-а/404/1245/16), адміністративне провадження № К/9901/44910/18.

Посилання позивача на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися є безпідставним, оскільки у період дії ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII у редакції від 26.07.2001 року, що діяла до 30.09.2011, пенсії призначалися прокурорам і слідчим зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років. Крім того, станом на 30.09.2011 у позивача був відсутній стаж роботи 20 років та стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури 10 років, а тому, у період дії ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII у редакції від 26.07.2001 позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років, у зв`язку з чим при прийнятті Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII не відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача.

Доводи позивача щодо порушення відповідачем ст. 22 Конституції України також є безпідставним, оскільки станом на час прийняття відповідних законодавчих актів позивач передбаченої законодавством вислуги не мав, а тому такі зміни не можуть свідчити про звуження змісту прав, які на той час мав позивач.

Крім того, у справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26.06.2014 року, п. 35) Європейський Суд з прав людини зазначив (далі - ЄСПЛ), що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст. 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, оскільки зазнали змін норми законодавства щодо призначення пенсій працівникам органів прокуратури, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача немає «законних сподівань» на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.

У рішенні ЄСПЛ від 03.06.2014 у справі «Великода проти України» суд розглянув скаргу за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19 січня 2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів. Суд дійшов висновку про відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.

Таким чином, для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 1697-VII позивач не має необхідного стажу, що виключає можливість задоволення позовних вимог, оскільки звернення позивача до пенсійного органу є передчасним.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на вищевикладене відповідач, відмовляючи у призначенні пенсії позивачу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19 серпня 2019 року.

Суддя М.С. Лазаренко