Рішення № 83700129, 01.08.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 серпня 2019 року Справа № 280/1746/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,

за участю:

представника позивача Денисенко Т. М . ,

представника відповідача Прокоф`єва С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» (71600, Запорізька обл., Василівський район, м. Василівка, вул. Ліхачова, 2, код ЄДРПОУ 36549406)

до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» (далі - позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000018/2 від 29.03.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00326 від 29.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення норм ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, відповідачем були безпідставно витребувані додаткові документи при оформленні спірної партії товару. Не зважаючи на це, з метою здійснення митного оформлення ним до митного органу були надані всі витребувані документи. Проте, стверджуючи про ненадання позивачем всіх документів, які підтверджують числове значення митної вартості спірної партії товару, відповідачем було відмовлено у її митному оформленні за ціною, що визначена позивачем, що стало підставою для винесення оскаржуваних рішень. Крім того, позивач стверджує про безпідставність застосування відповідачем шостого резервного методу визначення митної вартості, а також вказує на те, що митна вартість визначена ним за МД, що містить товар, який не має нічого спільного з товаром, що був імпортований позивачем. Посилаючись на безпідставність та протиправність рішень відповідача, позивач вважає їх такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 22.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.05.2019.

Ухвалою суду від 21.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 02.07.2019.

Ухвалою суду від 02.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.08.2019.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив (вх..20310 від 20.05.2019).

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві (вх. №19041 від 13.05.2019), в якому просить відмовити у його задоволенні, мотивуючи це наявністю законодавчо визначених підстав, передбачених, зокрема ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, для витребування у позивача при митному оформленні додаткових документів, а саме - наявністю розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах щодо визначення митної вартості задекларованого товару. Вказує на обґрунтованість оскаржуваних рішень, а також правомірність визначення митної вартості товару за шостим резервним методом.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

10.12.2018 р. між компанією-нерезидентом DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD, Китай (Продавець) та TOB «ТК «Спецзапчасть» (Покупець) було укладено контракт № 18DCM121001, згідно п. 1.1 якого продавець передає, а покупець приймає та оплачує товар - запасні частини до інженерних машин згідно специфікацій, які є невід`ємними частинами цього контракту.

Згідно специфікації № 1 від 10.12.2018 р. до вказаного контракту, продавець зобов`язався передати, а покупець - прийняти партію товару загальною вартістю 38 386 дол. США.

Пунктом 3 вказаної специфікації встановлено умови оплати товару у три етапи:

11515 дол. США - протягом 10 календарних днів після отримання рахунку на оплату; 11515 дол. США - не пізніше семи днів після отримання покупцем копії коносаменту на відвантажену партію товару;

15 356 дол. США - через 20 днів після відвантаження товару.

На виконання умов вказаної специфікації № 1 від 10.12.2018 p., покупцем сформовано рахунок від 10.12.2018 p. № 18DCM121001, який було сплачено покупцем у повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями № 325491448 від 14.12.2018 р. на суму 11 515 дол. США, № 329257683 від 19.02.2018 р. на суму 11 515 дол. США, № 329573275 від 26.02.2019 р. на суму 15 356 дол. США.

Товар, визначений специфікацією № 1 від 10.12.2018 р. було упаковано, що підтверджено пакувальним листом № 18DCM121001 від 16.12.2018 p., застраховано компанією CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY, що підтверджено страховим полісом № РYIE 201921021111000005 від 24.01.2019 р., та транспортовано до порту Одеса морським транспортом, що підтверджено коносаментом № MEDUDA323317 від 27.01.2019 р. та автотранспортною декларацією № 0001777 від 25.03.2019 р.

27.03.2019 p. ТОВ «ТК «Спецзапчасть» було сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до Запорізької митниці ДФС митну декларацію щодо оформлення вищезазначеного товару, яка того ж дня була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера UA 112080/2019/010154.

На підтвердження заявленої у митній декларації № UA 112080/2019/010154 від 27.03.2019 р. митної вартості товару, яка становить 38 386 дол. США, ТОВ «ТК «Спецзапчасть» були надані наступні документи:

- контракт № 18DCM121001 від 10.12.2018 р. та специфікація № 1 від 10.12.2018 р. до нього;

- рахунок від 10.12.2018 p. № 18DCM121001;

- пакувальний лист № 18DCM121001 від 16.01.2019 p.;

- коносамент № MEDUDA323317 від 27.01.2019 p.;

- міжнародну вантажно-митну декларацію (CMR) № 0001777 від 25.03.2019 p.;

- платіжні доручення № 325491448 від 14.12.2018 на суму 11 515 дол. США, № 329257683 від 19.02.2019 р. на суму 11 515 дол. США, № 329573275 від 26.02.2019 р. на суму 15 356 дол. США.;

- страховий поліс № PYIE 201921021111000005 від 24.01.2019 p.;

- лист ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 21-09/216 від 11.03.2019 p.;

- лист № 05.0403-19 від 04.03.2019 р. із зазначенням технічних відомостей про товари.

27.03.2019 службовою особою відповідача у присутності представника позивача було здійснено огляд імпортованого товару.

Після проведення огляду, відповідачем було сформовано повідомлення від 28.03.2019, у якому останній зазначив, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів. Зокрема, відповідач зазначив про відсутність документів, що містять відомості про вартість страхування. Також, митним органом зазначено про порушення декларантом вимог п. 2, 3 Постанови Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 «Про затвердження положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі - Постанова № 216), яке полягає у тому, що декларантом надано лише копії витягів (SWIFT) операції з переказу коштів. Крім того, відповідач у вказаному повідомленні посилається на порушення декларантом порядку оплати товару, що встановлений специфікацією № 1 від 10.12.2018 до контракту № 18DCM121001 від 10.12.2018. Також, відповідачем зазначено, що інвойс від 12.11.2018 № DZCM20181112 не містить посилання на специфікацію № 1 від 12.11.2018, якою визначено обсяги, найменування й вартість товарів. Окрім цього, відповідачем у вказаному повідомленні зазначено про наявність підстав вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Зокрема, у вказаному повідомленні відповідач послався на наявність інформації щодо вищих рівнів митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, що викликало у останнього сумніви, що заявлена митна вартість товарів ґрунтується на «дійсній вартості» та, відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

З огляду на це, посилаючись на норми ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, відповідачем запропоновано позивачу надати виписку з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

З метою оперативного оформлення імпорту спірної партії товару, листом № 2903/1 від 29.03.2019 р. позивачем надано наступні документи:

- Платіжні доручення № 155 від 13.12.2018 р. на суму 11 515 дол. США, № 178 від 19.02.2019 р. на суму 11515 дол. США, № 180 від 25.02.2019 р. на суму 15 356 дол. США.;

- Виписки AT «ПроКредит Банк» за 14.12.2018 p., 19.02.2019 p., 26.02.2019 p.;

- Заяву про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 155 від 12.12.2018 р. на суму 11 515 дол. США;

- Висновок цінової експертизи Запорізької ТПП № ОИ-4674 від 28.03.2019 p.;

- Листи про сплату балансу виробника від 15.02.2019 p., 25.02.2019 p.

- Лист про виробника від 18.02.2019 p.;

- Лист компанії DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD від 29.03.2019 p. про вартість страхування.

- Прайс-лист виробника компанії DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD.

- Експорту митну декларацію.

Окрім цього, у листі № 2903/1 від 29.03.2019 позивачем письмово викладені пояснення стосовно обставин, зазначених відповідачем у повідомленні від 28.03.2019.

Проте, 29.03.2019 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA 112000/2019/000018/2, а також сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації № UA 112080/2019/00326, які є предметом оскарження у межах цієї адміністративної справи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Угодою по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ), Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VІ.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

МК України встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено мету митного оформлення, яка полягає у забезпеченні дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У відповідності до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 2 вказаної норми передбачено, що електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями статей 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно ч. 2 ст. VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ст. 52 Митного кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до ч. 2 зазначеної статті є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

При оформленні позивачем спірної партії товару застереження щодо застосування основного методу визначення митної вартості, визначені у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу були відсутні.

Частиною 2 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вказаною нормою закону чітко визначено підстави, за настання яких декларант зобов`язаний надати додаткові документи, а саме:

- наявність ознак підробки у наданих декларантом документах;

- відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

- відсутність всіх відомостей, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

При цьому, визначений ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України перелік підстав є вичерпним.

Зі змісту ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 МК України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Матеріалами справи підтверджено, що на підтвердження числового значення ціни вказаних у МД від 19.02.2019 p. № UA112080/2019/006687 товарів позивачем були, зокрема, надані:

- контракт від 10.12.2018 р. № 18DCM121001 та специфікацію № 1 від 10.12.2018 до нього, у якій сторони, зокрема, погодили асортимент, кількість та вартість товару у розмірі 38 386 дол. США;

- інвойс від 10.12.2018 p. № 18DCM121001, який містить ті ж самі дані про асортимент, кількість та вартість товару у розмірі 38 386 дол. США, що зазначені у специфікації № 1 від 10.12.2018 р. до контракту № 18DCM121001 від 10.12.2018 р.;

- платіжні доручення № 325491448 від 14.12.2018 р. на суму 11 515 дол. США, № 329257683 від 19.02.2018 р. на суму 11 515 дол. США, № 329573275 від 26.02.2019 р. на суму 15 356 дол. США., які містять посилання на інвойс від 10.12.2018 p. № 18DCM121001, а також сам контракт від 10.12.2018 р. № 18DCM121001.

Дослідивши вказані документи, суд погоджується з твердженням позивача, що зі змісту вказаних документів чітко вбачається числове визначення вартості товару, що була сплачена останнім на користь компанії-нерезидента (виробника) DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD у розмірі 38 386 дол. США.

Проте, у повідомленні від 28.03.2019 відповідачем зазначено про необхідність надання позивачем додаткових документів посилаючись на те, що документи, які надані до митного оформлення товару, місять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що фактично сплачена за товар.

Так, у вказаному повідомленні відповідачем зазначено про відсутність документів, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи вбачається, що специфікацією № 1 від 10.12.2018 до контракту

№ 18DCM121001 від 10.12.2018 визначено умови поставки CIF інкотермс 2010, згідно яких, продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар завантажений на транспортний засіб в порту відвантаження, а продажна ціна включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страховки при перевезенні.

Згідно страхового полісу № PYIE 201921021111000005 від 24.01.2019, який було надано митному органу при поданні митної декларації від 27.03.2019, страхувальником є компанія нерезидент DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD.

З огляду на це, суд погоджується з позицією позивача, що у цьому випадку вартість страхування включена у вартість товару, яка виставлена продавцем-нерезидентом згідно інвойсу від 10.12.2018 p. № 18DCM121001.

При цьому, суд критично оцінює твердження відповідача, що враховуючи норми п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України, незалежно від того, хто несе витрати по страхуванню товару, в митну вартість включаються страхові витрати, які є складовими митної вартості і митниця має право ці складові перевіряти. Вказане твердження відповідача, на думку суду є суб`єктивним тлумаченням вказаної норми закону, оскільки вона підлягає застосуванню у разі не включення постачальником вартості страхування до вартості товару. В такому випадку вартість страхування визначається постачальником окремо від вартості товару та включається до загальної митної вартості декларантом.

Отже, посилання відповідача на не підтвердження митної вартості товару, що заявлена позивачем у спірній МД в цьому випадку є безпідставним.

Також, у повідомленні від 28.03.2019 митним органом зазначено про порушення декларантом вимог п. 2, 3 Постанови Правління Національного банку України від

28.07.2008 № 216 «Про затвердження положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі - Постанова № 216), яке полягає у тому, що декларантом надано лише копії витягів (SWIFT) операції з переказу коштів.

Пунктом 1.1 Положення № 216 передбачено, що це Положення встановлює загальні вимоги Національного банку України (далі - Національний банк) до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також визначає особливості ініціювання банком переказу коштів в іноземній валюті з рахунків умовного зберігання (ескроу), здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку-резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті.

З огляду на це, суд погоджується з твердженням позивача, що вказаним Положенням врегульовано порядок взаємовідносин між клієнтом та банківською установою. Вимог щодо засвідчення копій документів у разі надання їх третім особам даним Положенням не встановлено.

При цьому, суд не погоджується з твердженням відповідача, що у зв`язку з тим, що Постанова Правління Національного банку України № 82 від 05.03.2003 втратила чинність, надані до митного оформлення документи є лише копіями витягів-повідомлень (SWIFT) операцій з переказу коштів, а не банківськими платіжними документами, що стосуються оцінюваного товару. Так, відповідно до п. 1.2 Положення № 216, повідомлення - це повідомлення про переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, яке надсилається/приймається банкам-кореспондентам/від банків-кореспондентів або банкам/від банків, що беруть участь у переказі коштів в іноземній валюті або банківських металів. Також, п. 2.6 вищевказаного Положення встановлено, що уповноважений банк зобов`язаний надати платникові інформацію про витрати під час здійснення переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів, можливі строки здійснення переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів, SWIFT-код (BIC kod) банку, а також номер міжнародного банківського рахунку (IBAN), якщо він його має. Окрім того, згідно з п. 3.11. Положення, уповноважений банк після здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів надає платникові інформацію в письмовій або електронній формі про первісну суму переказу в іноземній валюті або масу банківських металів у тройських унціях, суму всіх витрат, яку сплатив платник за проведення цієї операції, тощо. Таким чином, надані до митного оформлення SWIFT-повідомлення є повноцінними банківськими документами, що підтверджують факт оплати за товар, що відповідає умовам оплати, визначеними у контракті від 10.12.2018 р. № 18DCM121001.

Обов`язок надання до митного органу саме платіжних доручень чинним законодавством України не передбачений. При цьому, варто наголосити, що сам факт здійснення повної оплати вказаної партії товару митним органом під сумнів не поставлено.

З огляду на це, суд вважає, що надання декларантом належним чином засвідчених банківською установою платіжних документів, а саме - копій витягів (SWIFT) є належним підтвердженням факту оплати вартості задекларованого позивачем товару. При цьому, суд зазначає, що надання декларантом тих чи інших банківських документів за умови відсутності сумнівів у здійсненні оплати товару не впливає на підтвердження числового значення вартості такого товару, що заявлена декларантом при оформленні товару.

Що стосується посилання відповідача у повідомленні від 28.03.2019 на порушення декларантом порядку оплати товару, що встановлений специфікацією № 1 від 10.12.2018 до контракту № 18DCM121001 від 10.12.2018, суд погоджується з твердженням позивача, що вказане питання жодним чином не впливає на визначення суми вартості товару. Водночас, дотримання умов контракту щодо оплати товару є вже договірними правовідносинами його сторін, які на мають одна до одної претензій щодо порядку оплати вартості спірної партії товару. При цьому судом враховано факт того, що на момент подачі документів до митного оформлення повна митна вартість товару була сплачена покупцем, що відповідачем не спростовано.

Щодо посилання відповідача у повідомленні від 28.03.2019 на те, що інвойс від 10.12.2018 p. № 18DCM121001 не містить посилання на специфікацію № 1 від 10.12.2018, якою визначено обсяги, найменування й вартість товарів, суд зазначає, що вказана обставина не впливає на визначення митної вартості товару, оскільки номенклатура, кількість та вартість товару, що зазначені у рахунку та інвойсі є ідентичними. Крім того, обидва документа складені на виконання контракту № 18DCM121001 від 10.12.2018 p. та кожен з них містить посилання на вказаний контракт, що виключає неоднозначне тлумачення їх змісту.

Окрім цього, відповідачем у повідомленні від 28.03.2019 зазначено про наявність підстав вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Зокрема, у вказаному повідомленні митний орган послався на наявність інформації щодо вищих рівнів митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, що викликало у останнього сумніви, що заявлена митна вартість товарів ґрунтується на «дійсній вартості» та, відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Проте, вказані обставини не є підставою для витребування митним органом документів у розумінні ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про відсутність підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування у позивача при оформленні спірної МД додаткових документів, оскільки числове значення визначеної ним вартості товару була підтверджена наданими позивачем документами, які були подані для оформлення вказаної МД.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Що стосується підстав винесення оскаржуваних рішень, з їх змісту вбачається, що підставою для їх винесення є те, що у наданому висновку Запорізької ТПП № ОИ-4674 від 28.03.2019 р. згідно з даними статистики Міжнародного торгового центру ЮНКТАД/СОТ зазначено діапазон цін на подібні/аналогічні товар, вираженого у кілограмах станом на грудень 2018 року. Висновок ЗТПП містить ціновий інтервал на товари без зазначення комерційних умов поставок «Інкотермс», відповідно до яких сформована ціпова пропозиція продавців, тобто ціна товару може бути вищою за заявлену. Вказані обставини, на думку митного органу, поставили під сумнів твердження, що в наведеному висновку зазначено цінову інформацію щодо аналогічного (подібного) товару.

Проте, до компетенції митних органів при оформленні імпорту товару не входить трактування наданих декларантом документів, які складені відповідними компетентними органами. Форма та вимоги до змісту висновку ТПП чинним законодавством України не встановлені. Водночас, Запорізька ТПП є компетентним органом, до повноважень якої належить складання відповідних висновків, який, зокрема, було витребувано відповідачем у повідомленні від 28.03.2019.

Окрім цього, факт виникнення сумнівів у відповідача щодо змісту висновку ЗТПП не має жодного відношення до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

Крім того, відповідачем зазначено про ненадання декларантом перекладу експортної митної декларації, що не дає змогу для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Проте, таке твердження не відповідає дійсності, оскільки експортна митна декларація містить числові значення ваги та вартості експортованого товару, які є зрозумілими та не потребують перекладу.

Відповідно, вказане зауваження митного органу має також формальний характер.

Отже, підстави для відмови у митному оформленні декларації № UA112080/2019/010154 від 27.03.2019, що передбачені ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, в цьому випадку - відсутні.

Враховуючи норми ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, позивачем 29.03.2019 було подано відповідачу митну декларацію UA112080/2019/010154, після чого спірна партія товару була випущена у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Зі змісту оскаржуваного рішення відповідача від 29.03.2019 вбачається, що відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.

У рішенні від 29.03.2019 відповідачем зазначено про неможливість застосування резервних методів, передбачених ст. ст. 59, 60, 62, 63 Митного кодексу України з підстав відсутності відповідної інформації.

При цьому, відповідачем не зазначено про здійснення жодної дії для отримання необхідної інформації.

Також викликає сумнів сам факт відсутності у базі митного органу відповідної інформації, оскільки матеріалами справи підтверджено, що 12.06.2018, 13.08.2018, 04.09.2018 Запорізькою митницею ДФС були оформлені митні декларації № UA 112080/2018/014116, № UA 112080/2018/019688, № UA 112080/2018/019694, № UA 112080/2018/021591 згідно яких ТОВ «ТК «Спецзапчасть» були ввезені товари, аналогічні тим та за тією ж вартістю, які були заявлені у митній декларації від 27.03.2019.

Отже, посилання митного органу на відсутність відповідної інформації для застосування резервних методів, визначених ст. ст. 59, 60, 62, 63 Митного кодексу України є не об`єктивним

Також, судом враховано, що позивачем у МД від 27.03.2019 № UA112080/2019/010154 до митного оформлення було заявлено товар Товар № 1 - Ланка гусениці ліва без перемички. OEM номер-DCM.50227. Кіл-ть-24 шт. Запасна частина для ходової частини гусеничних тракторів промислового призначення 10 тягового класу. Елемент гусениці. Сталева, піддана механічній обробці складальна деталь гусеничної полотнини. Ланки з`єднується між собою в ланцюг шарнірно за допомогою втулок і пальців і утворюють в результаті зборки гусеничну полотнину. Ланка гусениці прана без перемички. OEM номер-DCM.50228. Кіл-ть-24 шт. Запасна частина для ходової час піни гусеничних тракторів промислового призначення 10 тягового класу. Елемент гусениці. Сталева, піддана механічній обробці складальна деталь гусеничної полотнини. Ланки з`єднується між собою в ланцюг шарнірно за допомогою втулок і пальців і утворюють в результаті зборки гусеничну полотнину. Ланцюг гусеничний в зборі. OEM номер-DCM.22103SP. Кіл-ть-2 шт. Запасна частина для ходової частини гусеничних тракторів промислового призначення 10 тягового класу. Являє собою замкнуту суцільну стрічку з шарнірно-з`єднаних ланок, застосовується в гусеничному ході, охоплює ведучі й напрямні колеса, опорні катки та підтримувальні ролики. На внутрішній поверхні є западини (виступи), з якими взаємодіють ведучі колеса. Внутрішня поверхня ланцюга утворює металевий рейковий шлях. Виготовлений зі спеціальної високомарганцовистої сталі й піддана термічній обробці. Гусениця в зборі (38 ланок, 500 mm.). OEM номер-DCM.229SP. Кіл-ть-12 шт. Запасна частина для ходової частини гусеничних тракторів промислового призначення 10 тягового класу. Складається зі сталевих штампованих ланок, цевочного зачеплення й болтовим кріпленням башмаків. Застосовується в гусеничному ході, охоплює ведучі й напрямні колеса, опорні катки та підтримувальні ролики. На внутрішній поверхні є западини (виступи), з якими взаємодіють ведучі колеса. Внутрішня поверхня ланцюга утворює металевий рейковий шлях. Зовнішня поверхня має виступи (шпори), які забезпечують необхідне зчеплення з грунтом. Виготовлена зі спеціальної високомарганцовистої сталі й піддана термічній обробці. Служить для перетворення обертового руху ведучих коліс у поступальний рух трактора. Каток двофлянцевий. OEM номер- DCM.21170SP. Кіл-ть-35 шт. Запасна частина для ходової частини гусеничних тракторів промислового призначення 10 тягового класу. Сталевий, підданий механічній обробці, двофлянцевий, призначений для установки на візок трактора з метою забезпечення перекочування трактора по гусеничному ланцюгу. Каток однофлянцевий. OEM номер- DCM.21169SP. Кіл-ть-59 шт. Запасна частина для ходової частини гусеничних тракторів промислового призначення 10 тягового класу. Сталевий, підданий механічній обробці, однофлянцевий, призначений для установки на візок трактора з метою забезпечення перекочування трактора по гусеничному ланцюгу. Каток підтримуючий. OEM номер- DCM.21416SP. Кіл-ть-12 шт. Запасна частина для ходової частини гусеничних тракторів промислового призначення 10 тягового класу. Сталевий, підданий механічній обробці, установлюється на візку гусениць, призначений для підтримки верхньої частини гусеничного ланцюга та запобігання його провисанню. Ланка гусениці права. OEM номер-9К-6629. Кіл-ть-4 шт. Запасна частина для ходової частини гусеничного екскаватора CAT 312В L. Елемент гусениці. Сталева, піддана механічній обробці складальна деталь гусеничної полотнини. Ланки з`єднується між собою в ланцюг шарнірно за допомогою втулок і пальців і утворюють в результаті зборки гусеничну полотнину. Ланка гусениці ліва. OEM номер-9К-6628. Кіл-ть-4 шт. Запасна частина для ходової частини гусеничного екскаватора CAT 312В L. Елемент гусениці. Сталева, піддана механічній обробці складальна деталь гусеничної полотнини. Ланки з`єднується між собою в ланцюг шарнірно за допомогою втулок і пальців і утворюють в результаті зборки гусеничну полотнину. Ланка гусениці права. OEM номер-180-2687. Кіл-ть-2 шт. Запасна частина для ходової частини гусеничного екскаватора CAT 312В L. Елемент гусениці. Сталева, піддана механічній обробці складальна деталь гусеничної полотнини. Ланки з`єднується між собою в ланцюг шарнірно за допомогою втулок і пальців і утворюють в результаті зборки гусеничну полотнину. Ланка гусениці ліва. OEM номер-180-2686. Кіл-ть-2 шт. Запасна частина для ходової частини гусеничного екскаватора CAT 312В L. Елемент гусениці. Сталева, піддана механічній обробці складальна деталь гусеничної полотнини. Ланки з`єднується між собою в ланцюг шарнірно за допомогою втулок і пальців і утворюють в результаті зборки гусеничну полотнину. Башмак гусениці. OEM номер-ЗА-8962. Кіл-ть-6 шт. Запасна частина для ходової частини гусеничного екскаватора CAT 312В L. Елемент гусениці. Сталевий штампованих виріб, що кріпиться болтами до гусеничного ланцюга. Застосовується в гусеничному, на зовнішній поверхні є виступи, завдяки яким відбувається зчеплення з грунтом. Виготовлений зі спеціальної високомарганцовистої сталі й підданий термічній обробці. Виробник - Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co.,LTD Країна виробництва CN. Код УКТ ЗЕД 8708709990.

Водночас, згідно МД від 04.02.2019 p. № UA 100010/2019/312388., на яку посилається митний орган, до митного оформлення з кодом УКТ ЗЕД 8708709990 заявлено чотири різних товарів. Який саме обрано митним органом як аналогічний товар суду не зрозуміло. Водночас, по кожному товару варто зазначити наступне:

- товар №40 декларації - «вироби призначені для встановлення на моторних транспортних засобах, ЕКСКАВАТОРАХ: ІВА0129, колесо гусені - 1 шт. Країна виробництва - ІТ ....» - в декларації взагалі відсутнє колесо. Екскаватор це зовсім інша техніка ніж трактор і виконує вона інші робочі функції ніж трактор. Функціональний опис графи 31 в поданій позивачем декларації взагалі не є близьким до опису наданого митницею. При цьому отримання продукції відбувалось по ланцюгу: Україна замовила в Великобританії, Великобританія купила в Італії, Італія відправила на Великобританію, а Великобританія відвантажила в Україну. Тобто відсутній зв`язок з виробником. В цьому випадку придбання відбувається по ланцюгу: Китай: виробник, експортер, контрактотримач, одержувач коштів це одна і таж компанія - Україна: платник, отримувач, контрактотримач це одна і таж компанія.

- товар №133 декларації - «вироби призначені для встановлення на моторних транспортних засобах, ЕКСКАВАТОРАХ: 334/117608 Каток опорний - 3 шт. Країна виробництва - GВ...... Екскаватор це зовсім інша техніка ніж трактор і виконує вона інші робочі функції ніж трактор. Функціональний опис графи 31 в декларації взагалі не є близьким до опису наданого митницею. Каток зазначений в наданій митницею декларації, має іншу конструкцію кріплення до екскаватора, має інше наповнення комплектуючими і повністю відрізняється від катків заявлених позивачем. При цьому отримання продукції відбувалось по ланцюгу: Україна замовила в Великобританії, Великобританія купила Великобританії, при цьому невідомо хто є відправником в Україну, митниця в даному випадку не надає інформації стосовно компанії відправника, є вона заводом чи є комерційною структурою, не зрозумілі кінцеві беніфіціарні власники, не виключаємо, враховуючи, що Великобританія входить до складу країн по мінімізації податкових платежів, беніфіціарами є фізичні особи України. При цьому зазначається торгівельна марка, а саме: ІСВ, виробник .ІСВ, припускаємо, що відвантаження проводить не виробник. Тобто відсутній зв`язок з виробником. В цьому ж випадку придбання відбувається по ланцюгу: Китай: виробник, експортер, контрактотримач, одержувач коштів це одна і таж компанія - Україна: платник, отримувач, контрактотримач це одна і таж компанія.

- товар №144 декларації - «вироби призначені для встановлення на моторних транспортних засобах, ЕКСКАВАТОРАХ: 332/Н9876 гусениця - Зшт., Країна виробник СN....» Екскаватор це зовсім інша техніка ніж трактор і виконує вона інші робочі функції ніж трактор. Функціональний опис графи 31 в поданій позивачем декларації взагалі не є близьким до опису наданого митницею. Стосовно даної позиції: 1) дана гусениця є резиновою, а ніяк не металевою, встановлюється на екскаватор, а не на бульдозер, 2) дана продукція вироблена в Китаї, напряму заводом виробником не постачалась, постачання відбувалось на умовах РСА з Великобританії, що в свою чергу повністю суперечить відносинам позивача з виробником і в принципі номенклатурі яку порівнює митниця. В випадку на який посилається митниця кошти йшли по ланцюгу: Україна замовила в Великобританії, Великобританія купила в Китаї, Китай відправив на Великобританію, а Великобританія відвантажила в Україну. Тим паче, що митне оформлення даного товару відбулося по 6 методу, що не виключає таких самих судових процедур.

- товар №145 декларації - «вироби призначені для встановлення на моторних транспортних засобах, ЕКСКАВАТОРАХ: 332/84308 Каток гусені - 5 шт. Країна виробник ВR....» Екскаватор це зовсім інша техніка ніж трактор і виконує вона інші робочі функції ніж трактор. Функціональний опис графи 31 в нами поданій декларації взагалі не є близьким до опису наданого митницею. Каток зазначений в наданій митницею декларації, має іншу конструкцію кріплення до екскаватора, має інше наповнення комплектуючими і повністю відрізняється від катків заявлених позивачем. При цьому слід зазначити, що отримання продукції відбувалось по ланцюгу: Україна замовила в Великобританії, Великобританія купила в Бразилії , Бразилія відправила на Великобританію, а Великобританія відвантажила в Україну. Тобто відсутній зв`язок з виробником. В нашому випадку придбання відбувається по ланцюгу: Китай: виробник, експортер, контрактотримач, одержувач коштів це одна і таж компанія - Україна: платник, отримувач, контрактотримач це одна і таж компанія. Суд зазначає, що відносно заявленого позивачем товару - Ланка гусениці ліва без перемички. OEM номер-DCM.50227, Ланка гусениці права без перемички. OEM номер- DCM.50228, Ланцюг гусеничний в зборі. OEM номер -DCM.22103SP, Ланка гусениці права. OEM номер-9К-6629, Ланка гусениці ліва. OEM номер-9К-6628, Ланка гусениці права. OEM номер-180-2687, Ланка гусениці ліва. OEM номер- 180-2686, Башмак гусениці. OEM номер-ЗА-8962. - митницею взагалі не надано жодного пояснення. Крім того, порівнювати техніку JCB з технікою пострадянського простору просто не припустимо. Також суд звертає увагу на вагові показники зазначені митницею, а саме: гусениця заявлена позивачем -15516 кг., гусениця резинова яку надає митниця -408кг; каток опорний заявлений позивачем - 6742 кг., каток опорний який надає митниця - 36,195кг; каток підтримуючий заявлений позивачем - 762 кг , каток гусені який надає митниця - 16,91кг.

- Товар № 3 - Гайка башмачна (M16X1.5-thd). OEM номер-5І-6125. Кіл-ть-24 шт. Запасна частина для ходової частини гусеничного екскаватора CAT 312В L. Елемент гусениці. Сталева, піддана механічній обробці кріпильна деталь, не самостопорна, призначена для кріплення башмака до ланцюга гусеничного, внутрішній діаметр 16 мм., різьблення: M16X1.5-thd. Виробник - Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co.,LTD Країна виробництва CN. Код УКТ ЗЕД 7318169990.

Водночас, згідно МД від 19.03.2019 p. № UA 5000010/2019/006610, на яку посилається митний орган, до митного оформлення з кодом УКТ ЗЕД 7318169990 заявлено: Запасні частини до будівельної техніки - вироби з різьбою - гайки з чорних металів з внутрішнім діаметром понад 12 мм постачаються на безоплатній основі з метою зміцнення матеріальної бази постійного Представництва Сіногідро Корпорейшн Лімітед («Sinohydro Corporation Limited») Україна (реєстраційний код Представництва 26612982) Гайка колеса арт WG9003884160 - 1500шт Гайка колеса арт WG9003884160 -500шт Шестигранна гайка типу 2 М14 * 1.5 арт. ZQ361B14T13F6 -100шт. Центральна гайка (Юштук товщина 17 мм) арт. WG9725520077+012/1 -100шт. Шестигранна фланцева торцева зубчаста гайка МІ6* 1.5 арт. ZQ32516T13F6 -50шт. Шестигранна фланцева торцева зубчаста гайка М16*1.5 арт. ZQ32516T13F6 -50шт. Центральна гайка арт. WG979725520389+014/1 -100 шг. Гайки (диференціалу) у зборі apr. WG9981320042 - 5 шт. Запорна гайка арт. WG9981320106 -20шт. Гайка рульового кулака арт. WG9100411140 - 20шт. Шестигранна гайка типу 2 М14*1.5 арт. ZQ361B14 - 50шт. Гайка шестигранна типу 2М12* 1.25 арт. ZQ361B12T13F6-100 шт. не може бути визначений як аналогічний товар так як фізичні властивості та місце використання товарів різне. Зазначені в МД від 19.03.2019 p. № UA 5000010/2019/006610 товари використовуються на вантажних автомобілях Howo та митне оформлення товарів здійснювалось за методом № 6 так як товари поставляються на безоплатній основі та не дають можливість визначити реальну ціну виробника. В даній МД відсутній зв`язок з виробником. В нашому випадку придбання відбувається по ланцюгу: Китай: виробник, експортер, контрактотримач, одержувач коштів це одна і таж компанія - Україна: платник, отримувач, контрактотримач це одна і таж компанія.

- Товар № 4 - Болт башмачний (M16X1.5X46-mm). OEM номер-4І-7538. Кіл-ть-24 шт. Запасна частина для ходової частини гусеничного екскаватора CAT 312В L. Елемент гусениці. Сталева, піддана механічній обробці кріпильна деталь, не самостопорна, призначена для кріплення башмака до ланцюга гусеничного. Болт з шестигранною голівкою, межа міцності на розтягання понад 800 мПа, різьблення M16X1.5X46-mm. Виробник - Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co.,LTD Країна виробництва CN. Код УКТ ЗЕД 7318158990. Водночас, згідно МД від 07.02.2019 p. № UA 125230/2019/750594 на яку посилається митний орган, до митного оформлення з кодом УКТ ЗЕД 7318158990 заявлено: Вироби зі сталі з межею міцності на розтягування більше як 800 МПА: болт метричний з шестигранною голівкою і частковою різьбою, кл.міцн. 8.8, DIN 931 оцинкований, М8х65 арт. СА03060806510 - 75,6 тис.шт.; Болт метричний з шестигранною голівкою і частковою різьбою, кл.міц. 8.8, DIN 931, оцинкований, МІ Ох 180 арт. СА03061018010-1,6 тис.шт.; Болт метричний з шестигранною голівкою і частковою різьбою, кл.міц. 8.8, DIN 931не може бути визначений як аналогічний товар, так як фізичні властивості, геометричні розміри та місце використання товарів різне: екскаватор в нашому випадку та болти загального призначення в вищевказаній МД. Крім цього митне оформлення даного товару здійснено за методом № 6, що в свою чергу не дає можливості визначити реальну ціну виробника.

Отже, визначення митної вартості спірної партії товару за резервним методом здійснено митним органом протиправно, оскільки вартість товару визначена не за вартістю аналогічних товарів.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки належним суб`єктом владних повноважень у справі була Запорізька митниця ДФС, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 3842 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» (71600, Запорізька обл., Василівський район, м. Василівка, вул. Ліхачова, 2, код ЄДРПОУ 36549406) до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000018/2 від 29.03.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00326 від 29.03.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» судовий збір в розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09.08.2019.

Суддя М.С. Лазаренко