Рішення № 83699770, 19.08.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року м. Житомир справа № 240/8934/19

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду Україна в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

24.06.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому вона просить:

- визнати протиправною бездіяльність (дії) Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2014 до 02.08.2014 пенсії по інвалідності, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2014 до 02.08.2014 відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 01.01.2014 до 02.08.2014 відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що тим, що вона є постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та її віднесено до І категорії осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії, позивача визнано інвалідом ІІ групи, отримує пенсію призначену відповідно до статей 50, 54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З січня 2014 року пенсія позивачу виплачується у значно меншому розмірі, ніж встановлено законом. На свою заяву до відповідача про здійснення перерахунку пенсії, позивач отримала відмову з посиланням на Постанову КМУ №1210, вважає відмову відповідача у перерахунку пенсії протиправною, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

Відповідач у строк та у порядку, визначеному статтею 162, частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), 26.07.2019 надіслав до відділу документального забезпечення суду відзив на позовну заяву (а.с. 42-44). В якому в обґрунтування заперечень зазначив, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме - для осіб з інвалідністю II групи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою становить 227,76 грн. Така доплата виплачувалась позивачу щомісячно, у тому числі і з січня 2014 року по серпень 2014 року. Таким чином, відповідач вважає, що пенсія ОСОБА_1 визначена у порядку та у розмірах, що встановлені чинним законодавством та не підлягає перерахунку, у задоволенні позовних вимог просить відмовити. В обґрунтування своїх доводів відповідачем також зазначено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності у розмірі фактичних збитків як інвалід 2 групи згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислену відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210. Спосіб нарахування пенсії особам, які отримують пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, визначений ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Станом на момент подання позовної заяви дані статті не містять норму виплачувати пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України №1058, тому застосування їх неможливо та суперечить ст.19 Конституції України.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, з 27.11.2013 їй встановлено II групу інвалідності.

Позивач перебуває на обліку у Ємільчинському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію, призначену відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач звернулась до Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 04.06.2019 (яка отримана відповідачем 07.06.2019) про проведення перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 до 02.08.2014 (а.с. 15-18).

На своє звернення позивач отримала лист від 18.06.2019 №54/Г-8 в якому відповідач відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вищевказаний період, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (а.с. 19).

Вважаючи вказану відмову у перерахунку пенсії протиправною, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Згідно з положеннями ст.49 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон України №796-ХІІ) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Положеннями ст.50 Закону України №796-ХІІ, в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України №796-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Суд зазначає, що відповідно до висновку Конституційного суду України, викладеного у рішення №3-рп/2012 від 25.01.2012, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Також судом встановлено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 №1622-VII встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного Фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

При цьому, як встановлено судом, з 01.01.2014 Законом України від 16.01.2014 №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також в той же час залишався чинним і Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.

Разом із тим, відповідно до ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

У пунктах 6-7 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік" зазначено, установити, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 (справа №21-3696а15, 0908/2465/2012) міститься правовий висновок про те, що з 01.01.2012 нарахування і виплата пенсії має здійснюватися у розмірі, встановленому Законом України від 22.12.2011 №4282-VІ "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (далі - Закон України №4282-VI) та Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок №1210), оскільки за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон України №4282-VI був прийнятий пізніше Закону України №796-ХІІ, а на виконання Закону України №4282-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1210, то саме положення Закону України №4282-VI та Порядку №1210 підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин.

Такий же правовий підхід був закріплений у 2013 році з прийняттям Закону України від 06.12.2012 №5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (далі - Закон України №5515-VI), пунктом 4 Перехідних положень якого, зокрема, встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Вказана норма Закону України №5515-VI неконституційною не визнавалась та її дія у 2013 році не зупинялась.

Отже, з 01.01.2014 Законом України від 16.01.2014 №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (далі - Закон України №719-VII) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України №796-ХІІ. Чинним залишався й Порядок №1210.

Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону України №796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком №1210, з 01.01.2014 нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинна була здійснюватися у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону України №796-ХІІ.

Водночас, Законом України від 31.07.2014 №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (далі - Закон України №1622-VII), який набрав чинності 03.08.2014, розділ Прикінцеві положення Закону України №719-VII доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.

Таким чином, з 03.08.2014 Законом України №719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України №796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оскільки на цей час був також чинний Порядок №1210, яким визначено механізм обчислення пенсій, щодо яких виник спір, то за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон України №719-VII в редакції Закону України №1622-VII був прийнятий пізніше Закону України №796-ХІІ, то саме положення Закону України №719-VII та Порядку №1210 підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03.08.2014.

Отже, у період з 01.01.2017 по 02.08.2014 відповідач повинний був нараховувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 у розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України №796-ХІІ, а не Порядком №1210.

З огляду на вищевикладене, враховуючи принцип пріоритетності Закону України №796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом, а саме Порядком №1210, з 01.01.2014 нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинна була здійснюватись територіальними органами Пенсійного фонду України у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону України №796-ХІІ.

Таким чином, саме з 03.08.2014 Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" надано повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України №796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи обставини того, що у період, що є спірним у даній справі для здійснення перерахунку пенсії позивача був також чинний Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначено механізм обчислення пенсій, то за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" в редакції Закону України №1622-VII був прийнятий пізніше Закону України №796-ХІІ, то положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03.08.2014.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №2262/17, від 19.06.2018 у справі №344/14522/17, від 11.09.2018 у справі №522/6810/17.

Отже, з огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 мала бути здійснена виплата позивачу пенсії по інвалідності, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком пенсії у розмірах визначених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Порядку №1210, що свідчить про вчинення відповідачем протиправних дій.

Враховуючи вищенаведені обставини, зміни у законодавстві з урахуванням вступу таких змін у дію, суд приходить до висновку, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії по інвалідності, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, визначеної статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При цьому, з огляду на вчинення відповідачем протиправних дій, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2014 по 02.08.2014 та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

Відповідно до положень ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 159, 162, 243, 248, 250, 256, 262, 263, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду Україна в Житомирській області (вул. Свято-Миколаївська, 31, м. Олевськ, 11001, код ЄДРПОУ 41246527) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01.01.2014 до 02.08.2014 пенсії по інвалідності, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2014 до 02.08.2014 відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 01.01.2014 до 02.08.2014 відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 19 серпня 2019 року.

Суддя О.В. Єфіменко